27 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9533/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 р. (суддя Царікова О.В) в адміністративній справі №160/9533/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 045650021196 від 28 січня 2025 р. про відмову у призначенні йому пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р., з 18 квітня 1988 р. по 20 жовтня 1988 р., з 28 жовтня 1988 р. по 21 жовтня 2000 р., з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути його заяву від 21 травня 2025 р. про призначення пенсії за віком із урахуванням правової оцінки, наданої судом та призначити йому пенсію із урахуванням зарахованих періодів роботи.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що трудова книжка ОСОБА_1 , містить всі необхідні записи про спірні періоди його роботи, що є достатньою підставою для зарахування їх до його стажу для призначення пенсії за віком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 045650021196 від 28 січня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р., з 18 квітня 1988 р. по 20 жовтня 1988 р., з 28 жовтня 1988 р. по 21 жовтня 2000 р., з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 січня 2025 р. про призначення пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що трудова діяльність у колгоспах підтверджується трудовою книжкою колгоспника, до якої вносяться, зокрема, відомості про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі, а також відсутня інформація про повну реорганізацію підприємства. Крім того, до страхового стажу не зараховано: період трудової діяльності з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р., оскільки в трудовій книжці відсутні записи про підстави прийняття та звільнення з роботи; період трудової діяльності з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р., оскільки не зазначено повне найменування підприємства - роботодавця.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
21 січня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та рішенням №045650021196 від 28 січня 2025 р. у призначенні пенсії відмовило. В рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 р., а саме: з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р. - не зазначено повне найменування підприємства при прийнятті на роботу; з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р. - відсутня підстава внесення записів про прийняття та звільнення; з 18 квітня 1988 р. по 20 жовтня 1988 р. - відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі; з 28 жовтня 1988 р. по 21 жовтня 2000 р. - відсутня інформація про повну реорганізацію підприємства (колгосп “Шлях до комунізму» на колгосп “Воскресенський».
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не недоліки записів трудової книжки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» частиною 1,2 статті 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п.1 - 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р., за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом апеляційної інстанції досліджено записи наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 р. та встановлено порушення порядку її заповнення, визначеного Інструкцію, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 р. № 162 та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 р., а саме: записи 4,5 про роботу з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р. - не містять найменування підприємства - роботодавця; записи 16,17 про роботу з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р. не містять зазначення підстав прийняття та звільнення.
З цього приводу слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018р. у справі №687/975/17 вказано, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.
Вищевказані недоліки трудової книжки не є такими, що впливають на суть записів про роботу позивача, крім того, що стосується записів 4,5 про роботу, то вони скріпленні печаткою, в якій зазначено найменування роботодавця.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 07 січня 1987 р. по 20 лютого 1987 р. та з 22 жовтня 2000 р. по 20 червня 2001 р.
Щодо періодів роботи з 18 квітня 1988 р. по 20 жовтня 1988 р. та з 28 жовтня 1988 р. по 21 жовтня 2000 р. у колгоспах слід зазначити наступне.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» частиною 1,2 статті 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14 березня 1975 р. та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 р. №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20 липня 198 р. підтверджено, що ОСОБА_1 : 18 квітня 1988 р. був зарахований в члени колгоспу XXI з'їзду партії Павлоградського району Дніпропетровської області та працював там до 20 жовтня 1988 р.; з 28 жовтня 1988 р. прийнятий в члени колгоспу “Шлях до комунізму» автогараж водієм, який 24 січня 1992 р. був перейменований в колгосп “Воскресенский», а 21 березня 2000 р. в ИСП “Агрофірма Борис», де працював до 21 жовтня 2000 р. (запис 9) За ці періоди наявні записи виконання ним мінімуму вихододнів.
Відсутність інформації про повну реорганізацію колгоспу "Шлях до комунізму" на колгосп "Воскресенський", та незазначення номеру та дати документу, на підставі якого внесено запис у гр. 6, (на чому наполягає скаржник), на думку колегії суддів, не можуть позбавляти позивача права на зарахування цих періодів роботи для призначення пенсії.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 р. в адміністративній справі №160/9533/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 січня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш