10 лютого 2026 р. Справа № 440/15066/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 (головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський) по справі № 440/15066/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.09.2025 №163950034600 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 та з 31.03.2021 по 06.06.2025, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.06.1991, пільгових довідок №145 від 31.07.2025, №1269/08-25 від 21.08.2025 та призначити йому з 25.08.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області від 01.09.2025 №163950034600.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 та з 31.03.2021 по 06.06.2025 та призначити йому з 25.08.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Пенсійним органом правомірно до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №145 від 31.07.2025р., довідки №1269/08-25 від 21.08.2025 що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки посади не відповідають посадам зазначеним в постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994. Водночас зазначено, що довідка № 1269/08-25 від 21.08.2025 видана ТзОВ "Єристівський ГЗК" вказує дані наказу №58 від 14.04.1993 "Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982" Полтавського ГЗК.
До того ж, посада “водій автомобіля», “водій автотранспортних засобів» не відповідає визначеній посаді Постановою №202 “водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси».
Отже, право на призначення пенсії позивач не має у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 25.08.2025 звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява розглянута ГУ ПФУ в Рівненській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.09.2025 №163950034600, позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Підставою відмови вказано, що до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи згідно довідки №145 від 31.07.2025, довідки №1269/08-25 від 21.08.2025, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки посади не відповідають посадам зазначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994. Водночас зазначено, що довідка № 1269/08-25 від 21.08.2025 виданої ТзОВ "Єристівський ГЗК" вказує дані наказу №58 від 14.04.1993 "Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982" Полтавського ГЗК.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови в призначені пенсії за віком, безпідставне не врахування страхового стажу позивача. Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 спірні періоди роботи та призначити йому з 25.08.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Виходячи зі змісту преамбули Закону №1788-XII, цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно зі ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Також згідно з ч. 3 . 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Положення аналогічного змісту містяться у ст. 14 Закону № 1788-XII.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому, процес призначення пенсії регламентується Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023№ 55-1) (далі Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 Розділу «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
4) відомості про місце проживання особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додаються документи відповідно до встановленого Переліку для їхнього розгляду органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що за заявою позивача від 25.08.2025, пенсійний орган прийняв рішення від 01.09.2025 №163950034600 яким відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Підставами відмови слугувало не зарахування до пільгового стажу роботи періодів роботи згідно довідки №145 від 31.07.2025, довідки №1269/08-25 від 21.08.2025, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки посади не відповідають посадам зазначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994. Водночас зазначено, що довідка № 1269/08-25 від 21.08.2025 видана ТзОВ "Єристівський ГЗК" вказує дані наказу №58 від 14.04.1993 "Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982" Полтавського ГЗК.
Судом першої інстанції досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 щодо спірного періоду та встановлено наявність таких записів :
- 22.05.2000 - переведений водієм автомобіля 3 класу з вивозу гірничої маси в кар'єрі в гірничо-транспортному цеху ВАТ "Полтавський ГЗК" (пільговий список №1);
- 01.03.2005 - переведений водієм автотранспортних засобів 3 класу з вивозу гірничої маси в кар'єрі (список №1) в гірничо-транспортному цеху ВАТ "Полтавський ГЗК";
- за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 ВАТ "Полтавський ГЗК";
- 01.06.2010 - підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 по професії водія автотранспортних засобів 3 класу з вивозу гірничої маси в кар'єрі (список №1) в гірничо-транспортному цеху за результатами атестації робочих місць ВАТ "Полтавський ГЗК";
- 28.07.2010 - переведений водієм автотранспортних засобів 3 класу БелАЗ-100 з вивозу гірничої маси в кар'єрі в гірничо-транспортному цеху (пільговий список №1) ВАТ "Полтавський ГЗК";
- 29.09.2010 - переведений водієм автотранспортних засобів 3 класу 785С, 136Т з вивозу гірничої маси в кар'єрі в гірничо-транспортному цеху (пільговий список №2) ВАТ "Полтавський ГЗК";
- за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 ВАТ "Полтавський ГЗК";
- 19.02.2018 - переведений в гірничо-транспортному цеху автоколони №4 водієм автотранспортних засобів з вивозу гірничої маси у кар'єрі (САТ 789С, 180т) 3 класу (пільговий список №1) ВАТ "Полтавський ГЗК" перейменовано у ПАТ "Полтавський ГЗК";
- 01.10.2018 - переведений до гірничого цеху навантажувально-транспортної дільниці водієм автотранспортних засобів з вивозу гірничої маси у кар'єрі (список№2) ПАТ "Полтавський ГЗК";;
- 30.03.2021 - звільнений у зв'язку з переведенням до ТОВ "Єристівський ГЗК"
- 31.03.2021 - прийнятий водієм автотранспортних засобів з вивозу гірничої маси у кар'єрі 3 класу в навантажувально-транспортну службу в порядку переведення з ПрАТ "Полтавський ГЗК".
Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено, що позивач з 22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 та з 31.03.2021 працював на роботах водієм автотранспортних засобів на підземних і відкритих гірничих роботах з вивозу гірничої маси у кар'єрі.
Також позивачем, як до пенсійного органу так і до суду надано довідки, а саме: №145 від 31.07.2025, №1269/08-25 від 21.08.2025 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них.
Доводи відповідача щодо правомірного не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача згідно довідок; №145 від 31.07.2025, №1269/08-25 від 21.08.2025 , оскільки посади зазначені в них не відповідають посадам зазначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, також довідка № 1269/08-25 від 21.08.2025 виданої ТзОВ "Єристівський ГЗК" вказує дані наказу №58 від 14.04.1993 "Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982" Полтавського ГЗК, колегія суддів вважає безпідставними.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Згідно з п. 1 Постанови N 202 до списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах належать, зокрема, усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах.
При цьому, до списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах належать, зокрема, водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси; водії навантажувачів.
З довідки №145 від 31.07.2025 встановлено, що ОСОБА_1 у періоди з 22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 працював повний робочий день та виконував роботи у виробництві - гірничі роботи, за професією водія автомобіля з вивезення гірничої маси в кар'єрі в гірничо-транспортному цеху, як водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси, як працівники, зайняті в кар'єрі глибиною 150 метрів не менше 25 років, що передбачено статтею 114 частиною 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202, розділ IV - відкриті гірничі роботи).
Також з довідки №145 від 31.07.2025 встановлено, що наказ по підприємству №58к від 14.04.1993 року «Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982 року та згідно наказу №21к від 11.02.2005 року «Про зміну назви професії» професія водія автомобіля перейменована на водія автотранспортних засобів. Переведення ОСОБА_1 до гірничого цеху здійснені без зміни характеру виконуваних робіт і шкідливих умов праці.
З довідки № 1269/08-25 від 21.08.2025 виданої ТзОВ "Єристівський ГЗК" судом встановлено, що позивач працював повний робочий день в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» і за період з 31.03.2021 року по 06.06.2025 року - 04 років 02 місяців 06 днів, у виробництві - гірничі роботи, за професією водія автотранспортних засобів з вивозу гірничої маси у кар'єрі, як водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси, в порядку переведення з ПРАТ «Полтавського гірничо-збагачувального комбінату», на ТОВ «Єристівський ГЗК» в навантажувально-транспортувальній службі, як працівники, які зайняті повний робочий день в кар'єрі глибиною 150 метрів не менше 25 років, що передбачено статтею 114 частиною З Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058- IV від 09.07.2003 року (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202, розділ IV - відкриті гірничі роботи). Наказ по підприємству №58к від 14.04.1993 року «Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982 року.
Колегія суддів зазначає, що у довідках №145 від 31.07.2025, № 1269/08-25 від 21.08.2025 вказано, що зміни найменування професії згідно наказу державного комітету стандартизації, методології та сертифікації України від 15 квітня 2002 року №230 затверджено зміни та доповнення №4 до класифікатора професій ДК003-95. Також постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 року №1644 було внесено зміни до "Списків №1,2 виробництв, робіт, професій, посад та показників на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Відповідно до внесених змін, анульовано професію "Водій автомобіля 3, 2, 1 класу (автомобілі (крім вантажних), таксі та автофургони)", "Водій автомобіля 3, 2, 1 класу (важкі вантажні автомобілі з великою вантажопідйомністю та вантажні)" та внесено професію "Водій автотранспортних засобів».
Отже, записана в трудовій книжці професія "водій автомобіля з вивезення гірничої маси в кар'єрі, водій автотранспортних засобів з вивезення гірничої маси в кар'єрі" повністю відповідає посаді вказаній у постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202, розділ IV - відкриті гірничі роботи - водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси. До переліку водіїв вантажних автомобілів, які зайняті на вивезенні гірничої маси (зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202) входять: водії автомобіля БілАЗ з вивезення гірничої маси в кар'єрі, водії великовантажного автомобіля з вивезення гірничої маси в кар'єрі, водії з вивезення гірничої маси в кар'єрі, водії автотранспортних засобів у кар'єрі, водії автотранспортних засобів з вивезення гірничої маси у кар'єрі БелАЗ, CAT, МАЗ, КрАЗ, Komatsu і т.д.
Отже доводи відповідача, що посади з довідок №145 від 31.07.2025, № 1269/08-25 від 21.08.2025 не відповідають посадам зазначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, колегія суддів відхиляє з огляду на зазначене вище.
Щодо доводів апелянта, що довідка № 1269/08-25 від 21.08.2025 видана ТзОВ "Єристівський ГЗК" вказує дані наказу №58 від 14.04.1993 "Про встановлення глибини кар'єру 150 метрів з 01.10.1982" Полтавського ГЗК, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що помилки в довідках не є провиною позивача, оскільки позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки та довідок, так як відповідні записи вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки їх заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
При цьому, колегія суддів зазначає, що орган пенсійного фонду має усі правові підстави для того, щоб самостійно витребовувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, проведення перевірки, зустрічної перевірки для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, разом з тим, у спірних правовідносинах пенсійним органом не подано жодного доказу щодо вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності записів у трудовій книжці та довідці
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до страхового стажу ОСОБА_1 повинен бути зарахований періоди роботи з 22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 та з 31.03.2021 по 06.06.2025.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/15066/25 - залишити без змін..
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц