Справа № 500/2736/25
10 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025, позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання судового рішення в справі № 500/2736/25; визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на невиконання рішення суду в справі № 500/2736/25.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, ч. 2 ст. 383 КАС України встановлено відповідні вимоги до заяви, що подається на підставі ст. 383 КАС України.
Згідно ч.5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд зазначає, що з системного аналізу ст. ст. 382, 383 КАС України встановлено виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Крім того, суд зазначає, що ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що п. 25 ч. 1 ст. 294 КАС України передбачено, окреме, від рішення суду оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.
Щодо положень ст. 383 КАС України, суд зазначає, що вона відсутня в переліку визначеному ч.1 ст. 294 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи неможливість розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи вимоги ч.1 ст.382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України та ч. 2 ст. 167 КАС України, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду заявнику.
Керуючись статтями 167, 248 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - повернути заявнику без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 лютого 2026 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.