про повернення заяви про забезпечення позову
09 лютого 2026 року № 320/2508/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни, в якому просить:
- визнати бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни протиправною, що полягає у порушенні положень Закону України “Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №79085171, відкритого відносно ОСОБА_2 .
Також у позовній заяві позивач просить задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №79085171 до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позову зареєстрована 05.02.2026.
У період з 29.01.2026 по 06.02.2026 суддя перебувала на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З аналізу вище викладених норм вбачається, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі окремим документом.
При цьому, позивачем, в порушення вимог ст. 152 КАС України, не оформлено заяву про забезпечення позову окремим письмовим документом.
Крім того, частиною 4 статті 152 КАС України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем подано заяву про забезпечення позову через «Електроний Суд», то сума судового збору, яка підлягає сплаті складає 798,72 грн.
Разом з тим, позивачем не надано суду документа, що підтверджує сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.
Позивач просив звільнити його від сплати судового збору оскільки не має взагалі прибутку та на даний час хворіє, адже отримав опіки під час обстрілу м. Києва.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", 1. враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу;
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони, враховуючи майновий стан сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
На підтвердження свого майнового стану позивач не надав до суду належних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище.
Разом з тим, доказами неможливості сплати судового збору є індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної податкової служби України за період з 1 по 4 квартал 2025 року, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2025 рік, довідка з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 44, 47, 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Діска А.Б.