про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2026 року м. Київ № 320/2508/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , Державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) , Державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни, в якому просить:
- визнати бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни протиправною, що полягає у порушенні положень Закону України “Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №79085171, відкритого відносно ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у реквізитах позовної заяви відсутні відомості щодо повної адреси позивача та поштового індексу.
За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява має містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом із тим, суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог. Тобто позовні вимоги мають окреслювати конкретні межі предмету спору, за які суд не може вийти. Зокрема мають бути чітко зазначені, які конкретні дії, рішення або бездіяльність відповідача оскаржується позивачем, що має вчинити суб'єкт владних повноважень для відновлення прав позивача. Позовні вимоги не можуть носити загальний, абстрактний характер, оскільки в такому разі суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно вирішити справу.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни, що полягає у порушенні положень Закону України “Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №79085171.
Водночас, у чому саме полягає протиправна бездіяльність позивачем у змісті позовних вимог не наведено. Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не заявлено вимог зобов'язального характеру, тобто не вказано спосіб захисту порушених прав, у зв'язку з чим заявлена позовна вимога не відповідає ч.1 ст. 5 КАС України.
Суд звертає увагу, що об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відтак, позивачу необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність із нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема ч.1 ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.
Таким чином, вказані недоліки можуть бути усунуті позивачем шляхом подання до суду письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог у відповідності із вимогами ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн).
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви, з урахуванням звернення позивача до суду через систему "Електронний суд", складає 1064,96 грн. за одну вимогу немайнового характеру.
Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі за подання до суду цієї позовної заяви.
Позивач просив звільнити його від сплати судового збору оскільки не має взагалі прибутку та на даний час хворіє, адже отримав опіки під час обстрілу м. Києва.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", 1. враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу;
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони, враховуючи майновий стан сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
На підтвердження свого майнового стану позивач не надав до суду належних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище.
Разом з тим, доказами неможливості сплати судового збору є індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної податкової служби України за період з 1 по 4 квартал 2025 року, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2025 рік, довідка з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору у відповідній сумі, в залежності від кількості заявлених позовних вимог, на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що сума судового збору, яка належить до сплати за подання цієї позовної заяви, залежить від виду та кількості заявлених позовних вимог та в разі подання до суду уточненої позовної заяви, позивачу необхідно врахувати положення Закону "Про судовий збір".
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) , Державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Києва) Шандиби Олени Олегівни про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.
Надати позивачу 10 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.