10 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/6283/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Сумській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Федини Лариси Анатоліївни про стягнення податкового боргу у розмірі 7116,22 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Вказана ухвала про відкриття провадження направлена на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак така повернута на адресу суду 11.09.2025 року відповідно до довідки Ф.20.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код бюджетної класифікації 11011300) на загальну суму 7116,22 грн, з яких основний платіж - 7116,22 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2024 №758793-24/07-01 відповідачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 7116,23 грн за 2023 рік.
Податкове повідомлення - рішення контролюючим органом було направлене на адресу відповідача згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, однак таке повернуто на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф.20 "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу поштовим відправленням направлена податкова вимога від 15.10.2024 № 0005948-1303-1828, однак така повернута на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф.20 "за закінченням терміну зберігання".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Відповідно до п. 14.1.114-2 ст. 14 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Згідно п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297-1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.
Вказане податкове повідомлення-рішення ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалось, а тому є узгодженим відповідно до ПК України.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога від 15.10.2024 № 0005948-1303-1828, яка повернута поштовою службою відповідно до довідки Ф. 20 "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
В силу припису ст.42 ПК України податкова вимога від 15.10.2024 вважається врученою.
Податкова вимога не відкликана відповідно до ст. 60 ПК України.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, нсбаиківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 7116,22 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач до суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 7116,22 грн (сім тисяч сто шістнадцять гривень двадцять дві копійки) на р/р UА518999980333149395000018498, отримувач ГУК Сумська область/Кролевецька МТГ/11011300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш