10 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/6426/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" про стягнення податкового боргу, -
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" про стягнення податкового боргу у розмірі 502 110,22 грн за платежами: 85 11010100 "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника ц вигляді заробітної плати" у розмірі 463 486,02 грн та 30 11011000 "військовий збір" у розмірі 38624,20 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Вказана ухвала про відкриття провадження доставлена в електронний кабінет відповідача 15.08.2025 року, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.
Відповідач відзив на позов не подав.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" (далі - Відповідач), код ЄДРПОУ: 43370252, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Франка, 1Б/6, та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.
Як вбачається із матеріалів справи, у Відповідача наявний податковий борг у розмірі 502110,22 грн за платежами:
85 11010100 "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника ц вигляді заробітної плати" у розмірі 463 486,02 грн;
30 11011000 "військовий збір" у розмірі 38624,20 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача, за наслідками якої виявлено порушення та складено акт перевірки №8460/07-16-24-06/43370253 від 26.06.2024 року.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
№000/6906/07-16-24-06/43370253 від 16.07.2024 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 463486,02 грн;
№000/6907/07-16-24-06/43370253 від 16.07.2024 року, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 38624,20 грн.
Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
ТОВ «Торгово-промислова Фінансова компанія» здійснювало судове узгодження вищевказаних податкових повідомлень - рішень.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фінансова компанія» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 року по справі №260/5928/24 (А/857/33068/24) апеляційну скаргу ТОВ «ТП Фінансова компанія» залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року без змін.
Відтак, суд вказує на те, що податкові повідомлення - рішення від 16.07.2024 року є узгодженими, за наслідками судового оскарження.
Як вбачається із матеріалів справи Відповідачем сума боргу, за вказаними податковими повідомленнями - рішення не сплачена.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу №0005703-1308-0716 від 26.03.2025 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. Указану податкову вимогу було надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням - рішенням, однак таку повернуто на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф.20.
Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами ПКУ не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 95.4 ст. 95 ПКУ, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 502110,22 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач до суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія", код ЄДРПОУ: 43370253, адреса: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. І. Франка, 1Б/6, податковий борг у розмірі 502 110,22 грн (п'ятсот дві тисячі сто десять гривень двадцять дві копійки) за платежами:
85 11010100 "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника ц вигляді заробітної плати" у розмірі 463 486,02 грн;
30 11011000 "військовий збір" у розмірі 38624,20 грн, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш