Дата документу Справа № 335/10215/24
Єдиний унікальний №335/10215/24 Головуючий в 1 інст.Апаллонова Ю.В.
Провадження №33/807/185/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
26 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Куляса О.Ф. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою суду, 03 вересня 2024 року о 00:37 годині в м.Запоріжжя вул.Перемоги, 121 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renaut Grand Scenic д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Куляс О.Ф. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 не врахував, що співробітниками поліції були допущені грубі порушення вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, сторона захисту вказує на те, що лікар-нарколог ОСОБА_2 не провів огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його здійснення, тобто у відповідності до вимог ст.266 КУпАП.
Зазначені обставини, на думку сторони захисту, свідчать про порушення поліцейськими та лікарем-наркологом нормативних актів щодо порядку проведення огляду з метою виявлення і встановлення стану сп'яніння у ОСОБА_1 і отриманий у такий спосіб доказ - висновок щодо результатів медичного огляду №7942 від 03 вересня 2024 року, не може бути належним і допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Зауважує на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога, а навпаки наполягав на його проведенні. При цьому, ОСОБА_1 з об'єктивних (фізіологічних) причин не зміг здати сечу для дослідження та висловлював вимогу про відібрання в нього альтернативного біологічного середовища - крові.
При цьому, захисник наголошує, що лікар-нарколог не відібрав у ОСОБА_1 для дослідження інший альтернативний біологічний зразок, а натомість склав висновок за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння №7942 від 03 вересня 2024 року, де зазначив неправдиві відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, хоча ОСОБА_1 не відмовлявся.
На думку сторони захисту, висновок щодо результатів медичного огляду №7942 від 03 вересня 2024 року складений з порушеннями і не відповідає вимогам Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року та ст.266 КУпАП, а тому, враховуючи, що під час огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було порушено порядок відібрання у нього зразків та проведення дослідження, який визначений Інструкцією та нормами КУпАП, то це тягне за собою визнання таких доказів недопустимими.
В судове засідання, призначене на 26 грудня 2025 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Куляс О.Ф. не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Куляса О.Ф., суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18, згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.
Вказана справа тривалий час перебуває в провадженні Запорізького апеляційного суду.
Судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями сторони захисту.
В жодне з призначених судових засідань ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про день, час і місце апеляційного розгляду повідомлялись належним чином.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Куляса О.Ф., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122036 від 03 вересня 2024 року, з якого убачається, що 03 вересня 2024 року о 00:37 годині в м.Запоріжжя вул.Перемоги, 121 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renaut Grand Scenic д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
- у довідці старшого інспектора відділу з од адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майора поліції Решетник Н.;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 вересня 2024 року;
- у висновку №7942 від 03 вересня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Шапк В., згідно з яким, остання доповідає, що під час несення служби по охороні громадського порядку, в складі екіпажу АП «Хижак-301» спільно з командиром взводу №2, старшим лейтенантом поліції Качикарьов Д.Є, 03 вересня 2024 року о 00:37 годині в м.Запоріжжі, Вознесенівському районі, вул.Перемоги,21 було зупинено транспортний засіб «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився, що підтверджено висновком лікаря №7942 від 03 вересня 2024 року. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.
Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №122036 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 , видано тимчасовий дозвіл: ТЗ224298 від 03 вересня 2024 року. Фізична сила та спецзасоби не застосовувались.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судовому засіданні адвокат Куляс О.Ф. просив провадження у справі закрити, про що подано суду письмове клопотання, в якому останній просив закрити провадження у справі, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення не знайшов підтвердження, не доведений належними доказами, порушено процедуру огляду.
Сам ОСОБА_1 у судове засідання суду першої інстанції не з'явився.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 достовірно відомо про наявність адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в провадженні суду. Тому, беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно з якою ст.130 КУпАП не відносяться до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, суд здійснив розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . При цьому суд зважив на те, що за клопотанням захисника Мізіна О.В. оголошувалася перерва у розгляді справи для прибуття ОСОБА_1 в судове засідання і надання особистих пояснень, проте у судове засідання останній не з'явився.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Куляса О.Ф., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.
Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.
Згідно з направленням від 03 вересня 2024 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 , що підтверджується висновком №7942.
З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що після доставки ОСОБА_1 до медичного закладу, лікар-нарколог провів його візуальний огляд, надав для проходження огляду спеціальний технічний прилад Драгер, результат огляду був негативний, та надав ОСОБА_1 одноразовий стаканчик та запропонував надати біологічний матеріал (сечу) для дослідження, на що ОСОБА_1 повідомив, що в нього певне захворювання, через що він не має відповідного бажання з фізіологічних причин, просив почекати. Лікарем-наркологом було надано ОСОБА_1 додатковий час. В подальшому, відеозаписом зафіксовано, що через певний час ОСОБА_1 не надав біологічний матеріал та повідомив лікарю-наркологу, що він не може надати сечу, у зв'язку з чим, лікарем-наркологом стосовно ОСОБА_1 було складено висновок про відмову від проходження повного медичного огляду.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що узгоджується і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
У вищевказаному висновку лікаря зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду, що відповідає фактичним обставинам, встановленим судом. З вказаним висновком ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його підписом, будь-яких зауважень щодо результатів огляду за даним висновком, в тому числі і на окремому аркуші, ОСОБА_1 не надав.
До версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а здати біологічний матеріал йому завадила фізіологічна особливість організму внаслідок певного захворювання, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки така версія не підтверджується відповідними доказами, на що звернув увагу і суд першої інстанції та відхилив доводи сторони захисту з зазначеного приводу, навівши відповідне обґрунтування, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відомості з медичних документів, наданих стороною захисту, судом першої інстанції належним чином проаналізовані та звернуто увагу на те, що вказані відомості вищевказану версію також не підтверджують, а саме версію про фізіологічну неможливість ОСОБА_1 здати аналіз сечі під час огляду на стан сп'яніння.
Суд обґрунтовано звернув увагу і на тривалий період перебування ОСОБА_1 в медичному закладі, протягом якого останній так і не здав біологічну речовину (сечу) на дослідження.
З огляду на викладене, доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що був порушений порядок огляду ОСОБА_1 , оскільки висновок лікарем був складений більш ніж через дві години з моменту виявлення відповідних підстав для проведення медичного огляду, не є слушними, оскільки ОСОБА_1 фактично від такого огляду ухилився.
Суд при цьому проаналізував досліджений відеозапис та вказав на те, що цим записом зафіксовано наявність у ОСОБА_1 явних ознак сп'яніння - порушення мовлення та координації рухів.
Також, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції ні під час апеляційного розгляду справи стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 , не надано суду медичних документів, які б вказували на наявність у останнього такої хвороби, яка б об'єктивно заважала йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Медичні документи, які містяться в матеріалах справи, жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами сторони захисту про те, що лікар-нарколог безпідставно не відібрав у ОСОБА_1 для дослідження інше окрім сечі біологічне середовище, з огляду на таке.
Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відібрання біологічного середовища необхідне для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Пунктом 12 передбачено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
В той же час, пунктом 13 визначено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані та повний огляд останнього на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв'язку з тим, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження такого огляду.
На викладене також обґрунтовано вказав суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення - а саме у відмові, як водія, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника - адвоката Куляса О.Ф. залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева