Ухвала
10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 760/21791/24
провадження № 61-16502ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Кулигіна Артема Євгеновича як представника ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної у міста Києві державної адміністрації, третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», про визнання права користування житловим приміщенням,
13 листопада 2025 року адвокат Кулигін А. Є. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2026 року поновлено адвокату Кулигіну А. Є. як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 08 січня 2026 року було надіслано адвокату Кулигіну А. Є. в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 13.01.2026 0:54:36.
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Також, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 08 січня 2026 року отримано ОСОБА_1 20 січня 2026 року.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, однак, станом на 10 лютого 2026 року вимоги ухвали Верховного Суду від 08 січня 2026 року не виконано і відомості про те, що представник заявника та сам заявник вживали заходів щодо усунення недоліків скарги у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 393 ЦПК України питання про залишення касаційної скарги без руху суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Оскільки станом на 10 лютого 2026 року адвокатом Кулигіним А. Є. як представником ОСОБА_1 не усунуто недоліки касаційної скарги, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційні скарги адвоката Кулигіна Артема Євгеновича як представника ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев