Справа № 308/1970/26
про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Семанцо Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання здійснити державну перереєстрацію
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від адвоката Семанцо Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивачка), надійшла позовна заява до ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (далі - відповідач), у якій представник позивачки просить суд:
-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на транспортний засіб: Mazda 3, 2010 р.в., білий колір, седан, держ. номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ;
-зобов'язати Територіальний сервісний центр МВС № 2141 здійснити державну перереєстрацію зазначеного транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення суду, що набрало законної сили, із внесенням відповідних відомостей до реєстру та видачею нового свідоцтва про реєстрацію.
Підставою позову є твердження представника позивачки про те, що відповідач ухиляється від виконання домовленостей щодо перереєстрації автомобіля, що позбавляє позивачку належним чином реалізувати своє право власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зміст цієї норми покликаний чітко ідентифікувати учасників судового спору та процесу.
У даному випадку представник позивачки зазначив регіональний сервісний центр в якості третьої особи.
Разом із цим, за змістом статей 52 і 53 ЦПК України треті особи поділяються на тих, що заявляють самостійні вимог щодо предмета спору, і тих, які цих вимог не заявляють.
Треті особи першої категорії(які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору) вступають у справу виключно за власним волевиявленням шляхом подання позову.
Треті особи другої категорії(які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору) вступають у справу, у тому числі й за волевиявленням інших учасників справи.
У свою чергу, треті особи без самостійних вимог поділяються на тих, які знаходяться на стороні позивача, і на тих, які знаходяться на сторони відповідача.
У зв'язку з наведеним позивачка та її представник повинні визначити із статусом регіонального сервісного центру.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим, усупереч цитованому положенню процесуального закону представник позивачки не надав підтверджень про неподання тотожних позовних заяв.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено 2 позовні вимоги, з яких 1 майнового характеру (визнання права власності на автомобіль) та 1 немайнового характеру (зобов'язання вчинити дії).
За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 3328 гривень.
Отже, за вимоги про зобов'язання вчинити перереєстрації автомобіля позивачка повинна сплатити 1 331,20 грн. (3 328 грн. * 0,4).
Що стосується вимоги майнового характеру, то суддя вказує про таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначаються Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
За правилами статті 3 цього Закону під майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Статтею 5 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що суб'єктами оціночної діяльності є:
-суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
-органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Частиною першою статті 12 цитованого Закону передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності..
Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування (частина третя статті 12 згаданого Закону).
Отже, належним підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна чи акт оцінки такого майна.
Інакше кажучи, розписка, на яку посилається представник позивача, не є належним підтвердженням ринкової вартості транспортного засобу на час звернення до суду.
Відповідно до роз'яснень, відображених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача .
Згідно з частиною 2 статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З огляду на викладене керуючись частиною 2 статті 176 ЦПК України, частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір», визначаю, що розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 16 640 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із урахуванням наведеного за подання цього позову має бути сплачено 14 376,96 грн. (16 640 грн. + 1 331,20 грн.)* 0,8.
Між тим, у цій справі позивачкою сплачено лише 543,76 грн. судового збору, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Інакше кажучи, судовий збір у цій справі позивачкою сплачено лише частково.
Посилання на те, що позивачка сплачувала судовий збір у розмірі 1 937,92 грн. не заслуговують на увагу, оскільки шляхом використання доступу до АСДС КП «Д-3» Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суддею з'ясовано, що судовий збір у вказаному розмірі сплачувався у межах справи № 308/15573/25.
Ухвалою від 14.01.2026 по справі №308/15573/25 суддя повернув позовну заяву.
Отже, позивачка має доплатити 13 833,20 грн. (14 376,96 грн. - 543,76 грн.).
Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 175, 177, 184, 258-260 ЦПК України, суддя
позовну заяву адвоката Семанцо Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання здійснити державну перереєстрацію - залишити без руху.
Позивачці необхідно усунути недоліки заяви у строк, який не може перевищувати 5 днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху:
-надати документ про сплату судового збору у розмірі 13 833 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 20 коп.;
-надати підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
-уточнити процесуальний статус регіонального сервісного центру.
У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя В.Й. Данко