Справа № 308/19268/25
1-кс/308/679/26
06 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024072030000101 від 22.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна,
встановив:
02.02.2026 до провадження слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 42024072030000101 від 22.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий обгрунтовує клопотання тим, що 28.01.2026 року, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: мобільний телефон марки Infinitіx, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 .
Постановою слідчого у даному кримінальному провадженні від 28.01.2026 вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Клопотання мотивує тим, що орган досудового розслідування вбачає наявність обґрунтованих ризиків відчуження вилучених предметів третім особам, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшому проведенню їх експертному дослідженню та встановленню інших обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Отже, враховуючи, що вилучені предмети містять ознаки передбачені ч. 1 ст. 98 КПК України та враховуючи, що дані предмети свідчать про можливе вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочинної діяльності, у той же час можуть бути предметом кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а отже, в органу досудового розслідування виникли підстави для звернення до суду з клопотанням, в якому просить слідчого суддю накласти арешт на вилучений 28.01.2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 - мобільний телефон марки Infinitіx, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 .
Слідчий в судове засідання не з'явився. Водночас слідчий подав заяву, в якій просить здійснювати розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує із зазначених у клопотанні підстав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
За ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності прокурора, власника/володільця майна та його представника.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до статті 107 КПК.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024072030000101 від 22.10.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
З витягу з ЄРДР вбачається, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування за фактом незаконного збуту наркотичних засобів групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 грудня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення засобів зв?язку (мобільних терміналів, сім-карток), які належать ОСОБА_5 , та використовуються нею в ході зайняття злочинною діяльністю; комп?ютерної техніки, ноутбуків, флеш накопичувачів, які використовуються в ході зайняття злочинною діяльністю ОСОБА_5 ; платіжної банківської картки НОМЕР_3 , на яку надходять грошові кошти, отримані від збуту психотропних речовин; чорнових записів, записників, в яких міститься інформація про збут психотропних речовин.
З протоколу обшуку від 28.01.2026 вбачається, що такий був проведений старшим слідчим 1-го відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Infinitіx.
Постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_6 від 28.01.2026 вищевказані вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №42024072030000101, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, - мобільний телефон, являється вилученим на підставі відповідного рішення слідчого судді. При цьому вбачається, що воно дійсно є речовим доказом, а отже на нього слід накласти арешт в межах кримінального провадження за № 42024072030000101 від 22.10.2024, як на вилучений речовий доказ.
Вилучене майно під час обшуку є речовими доказами, відповідають ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами, які могли зберегти на собі сліди злочину, знаряддями злочину; як і самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть доводити певні обставини чи вказувати на їх існування.
А отже, ураховуючи викладене, на думку суду, клопотання слідчого, яке подане в рамках кримінального провадження № 42024072030000101 від 22.10.2024, про арешт майна слід задовольнити.
Керуючись статтями 7, 16, 84, 94, 100, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 42024072030000101 від 22.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені 28.01.2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 - мобільний телефон марки Infinitіx, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 .
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ???????? ОСОБА_1