65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4319/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Вірт С.О. в порядку самопредставництва;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аджіяск» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення в частині, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аджіяск» (далі по тексту - ТОВ «Аджіяск») звернулося до господарського суду з позовною заявою до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - Відділення) про визнання недійсним та скасування рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 №65/125-р/к (справа № 65/01-10/2025) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині пунктів 1 та 2 його резолютивної частини.
В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Аджіяск» посилається на прийняття відповідачем спірного рішення з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що рішення відповідача про кваліфікацію дій ТОВ «Аджіяск» як антиконкурентних є необґрунтованим, заснованим на припущеннях і формальних збігах, які не мають правового значення без встановлення узгодженого наміру, координації дій і наслідків для ринку. Позивач наголошує на відсутності об'єктивної сторони правопорушення, що свідчить про невідповідність висновків відповідача вимогам законодавства та принципам належного доказування. ТОВ «Аджіяск» обґрунтовує власну позицію, зокрема, наступними доводами:
1) позивачем та ТОВ «Расківські Піски» була використана ІР-адреса, спільна для великої кількості користувачів, оскільки така адреса є зовнішньою NAT-адресою; входи відбувалися в різні дні та години; спільність провайдера - звичайна регіональна обставина; відповідачем враховано аналітичні матеріали, які не є доказами;
2) жодного спільного доступу до акаунтів або дій у межах однієї сесії під час входу до кабінету SmartTender.biz не встановлено; при збігу ІР не існує технічної можливості спільного входу чи взаємного впливу до систем дистанційного банкінгу двох товариств; ДПС підтверджено, що електронні кабінети є індивідуальними і не допускають спільного використання;
3) хронологія дій ТОВ «Аджіяск» і ТОВ «Расківські Піски» під час підготовки та участі в аукціоні не свідчить про узгоджений характер їх поведінки, оскільки є типовим проявом дотримання процедур; збіг у даті подання пропозицій - процедурна закономірність, а не доказ домовленості; збіг дати сплати гарантійного внеску - формальна обставина, а не координація дій; навіть при фактичному збігу часу входу до модуля аукціону відсутні ознаки узгодженості; збіг у часі створення файлів не доводить спільних дій; подання учасниками цінових кроків в схожій послідовності відповідає логіці ставок під час аукціону;
4) використання однакової сканувальної програми під час створення та завантаження файлів - технічно поширене явище, встановити конкретний комп'ютер або особу, яка створила документ, неможливо; відсутні докази залучення технічного експерта під час оцінки файлів; незважаючи на збіг технічних параметрів, зміст документів чітко вказує на різних авторів і різні підприємства;
5) висновок відповідача про пов'язаність позивача через засновника (учасника), керівника ТОВ «Расківські Піски» є безпідставним оскільки Відділенням враховано події, що відбулися за три роки до аукціону; пов'язаність осіб в минулому не свідчить про узгодженість дій; докази скоординованості дій між ТОВ «Аджіяск» і ТОВ «Расківські Піски» відсутні; ТОВ «Ростгранкар'єр 2» не є структурно чи функціонально пов'язаним із позивачем; висновки Відділення побудовані на помилковій інтерпретації реєстраційних даних;
6) висновок про пов'язаність учасників торгів через спільні контактні дані є необґрунтованим, оскільки географічна спільність не свідчить про господарську пов'язаність; наведена Відділенням таблиця містить лише формальні збіги, без підтвердження реального користування; повторення електронних поштових адрес або телефонів не доведена; однакові назви файлів - це результат роботи системи Prozorro, а не спільної підготовки до торгів учасниками торгів; відповідачем не було встановлено зв'язку між керівниками чи виконавцями;
7) висновок Відділення про пов'язаність учасників торгів через господарські відносини з третіми особами є безпідставним, побудованим на припущеннях, які не підтверджуються належними доказами; висновок Відділення про пов'язаність учасників торгів відносинами фінансового характеру (надання/отримання фінансової допомоги) є аналітичним припущенням, що не підтверджується належними та допустимими доказами; використання старого логіну в банківській системі є технічним наслідком незміненої структури профілю користувача, а не доказом координації дій між ТОВ «Аджіяск» і ТОВ «Расківські Піски»; спільність номера телефону пояснюється технічними або адміністративними причинами й не доводить узгодженості дій між учасниками торгів; Відділення не надало жодного належного технічного доказу фактичного використання поштової скриньки обома підприємствами, а, отже, висновок про «спільну електронну поштову скриньку» є аналітичним припущенням без доказового підтвердження;
8) поведінка ТОВ «Аджіяск» на аукціоні була самостійною, економічно виправданою і не містила ознак координації, а, отже, висновок Відділення про наявність дій, спрямованих на забезпечення перемоги іншому учаснику, є суб'єктивною оцінкою без належних доказів, що суперечить принципу презумпції правомірності господарської діяльності.
Ухвалою від 05.11.2025 судом було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.11.2025 до суду від Відділення надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач повністю заперечує проти задоволення позову. Відповідач наполягає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій підтверджується сукупністю взаємопов'язаних обставин, наведених у рішенні від 28.08.2025 №65/125-р/к, зокрема: використанням спільних ІР-адрес, послідовністю та синхронністю дій учасників торгів у часі, спільними властивостями електронних файлів документів, поданих у складі цінових пропозицій; пов'язаністю учасників торгів; використанням ТОВ «Аджіяск» логіну його колишнього керівника - нинішнього керівника ТОВ «Расківські Піски» - для здійснення входу до електронного кабінету для доступу до системи дистанційного обслуговування банківських рахунків; використанням спільних засобів зв'язку; здійсненням телефонного зв'язку між номерами телефонів, які використовувалися учасниками торгів у період до, під час та після проведення аукціону (в тому числі до підписання договору купівлі-продажу спеціального дозволу); вчиненням дій, спрямованих на забезпечення перемоги іншому учаснику аукціону, що несумісно з поведінкою незалежних конкурентів.
У відзиві на позовну заяву Відділення звертає увагу, що позивач у своїй позовній заяві вибірково цитує матеріали рішення від 28.08.2025 №65/125-р/к, зокрема, посилається на окремі фрази з листів банків, провайдерів та адміністратора електронного майданчика, але при цьому повністю ігнорує інші фрагменти цих самих документів, які прямо підтверджують пов'язаність учасників торгів та спільність використання ними ІР-адрес, засобів доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків і електронних кабінетів. Так, за переконанням відповідача, такий вибірковий підхід не може вважатися належним спростуванням встановлених у рішенні обставин, оскільки господарський суд зобов'язаний оцінювати докази в їх повному обсязі й взаємозв'язку, а не виходячи з уривків, на які посилається одна зі сторін.
Під час прийняття рішення від 28.08.2025 №65/125-р/к, як наголошує відповідач, він виходив з того, що встановлені обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про пов'язаність ТОВ «Аджіяск» та ТОВ «Расківські Піски», відсутність між ними реальної конкуренції, скоординовану та узгоджену діяльність під час участі в аукціоні, спрямовану на спотворення його результатів і забезпечення перемоги одному з учасників.
25.11.2025 до суду від ТОВ «Аджіяск» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає, що суд має здійснювати не формальний, а повний перевірочний контроль за рішеннями відповідача. Позивач зазначає, що його позов поданий саме на доведення відсутності у спірному рішенні складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції; використання неповних, технічно обмежених та оціночних даних; висновки відповідача не випливають із встановлених фактів, а ґрунтуються на припущеннях. ТОВ «Аджіяск» звертає увагу на наведенні у позовній заяві для кожного елементу, на який посилається Відділення, його розумне та альтернативне пояснення. При цьому позивач вважає, що тягар доведення наявності антиконкурентних узгоджених дій покладається на Відділення, а, отже, ТОВ «Аджіяск» не повинен доводити «відсутність змови», а має право вказати на прогалини та суперечності у доказовій базі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
26.10.2023 Державною службою геології та надр України (далі - Держгеонадра) на вебпорталі електронної торгової системи «Prozorro.Продажі» (далі - ЕТС «Prozorro.Продажі») https://prozorro.sale, ідентифікатор SUE001-UA-20231026-50573), оприлюднено оголошення про проведення електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Расківське родовище.
Відповідно до відомостей, зазначених на вебпорталі ЕТС «Prozorro.Продажі», пропозиції подали такі учасники: 1) ТОВ «Аджіяск» (далі - Відповідач 1); 2) ТОВ «Расківські Піски» (далі - Відповідач 2). Так, згідно з протоколом електронного аукціону №SUE001-UA-20231026-50573, сформованим 15.11.2023 о 13:24:04, переможцем аукціону визнано Відповідача 2.
Проте у зв'язку з відмовою ТОВ «Расківські Піски» від підписання договору купівлі-продажу дозволу, який за результатами проведення електронних торгів на аукціоні визнано його переможцем, Держгеонадра наказом від 04.12.2023 № 620 позбавило ТОВ «Расківські Піски» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20231026-50573, сформованого 04.12.2023 о 15:35:53, у зв'язку з дискваліфікацією ТОВ «Расківські Піски», переможцем аукціону визнано ТОВ «Аджіяск», з яким укладено договір від 11.12.2023 № 4/8-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовища) піску Расківського родовища, яке знаходиться у Бучанському районі Київської області, на суму 7 807 777,00 гривень.
28.08.2025 адміністративна колегія Відділення, розглянувши матеріали справи №65/01-10/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» прийняла рішення № 65/125-р/к про порушення ТОВ «Аджіяск» та ТОВ «Расківські Піски» законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, що кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним рішенням у справі №65/01-10/2025 на відповідачів накладено штраф у розмірі по 68 000,00 грн на кожного.
У рішенні № 65/125-р/к від 28.08.2025 Відділенням зроблено висновок, що учасники торгів узгоджували свою поведінку під час підготовки цінових пропозицій та участі в аукціоні з огляду на наступне:
1)Учасники торгів використовували спільну ІР-адресу, наприклад 185.159.162.9, під час здійснення входу до кабінетів учасників для участі в аукціоні, під час входу до електронних кабінетів для доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків, під час входу до електронних кабінетів платників Державної податкової служби України.
Так, згідно з листом ПП «Дикий Сад» від 30.10.2024 № 301024/03 останнє надає доступ користувачам до мережі «Інтернет» за допомогою технології NAT у зв'язку з чим у підприємства відсутня технічна можливість надати інформацію про осіб, які користувалися цією ІР-адресою, та адреси, за якими здійснювався вихід до мережі «Інтернет» із вказаної ІР-адреси. Разом з цим ПП «Дикий Сад» зазначило, що в період з березня по грудень 2023 року (період використання ІР-адреси НОМЕР_1 ) ІР-адресою НОМЕР_1 користувалися (могли користуватися) приблизно 150 випадкових абонентів. Водночас за повідомленням ПП «Дикий Сад» протягом 2023 року в нього не було абонента послуги доступу до мережі «Інтернет», зареєстрованого на ТОВ «Расківські Піски», але у цей же період у ПП «Дикий Сад» був абонент послуги доступу до мережі «Інтернет», зареєстрований на ТОВ «Аджіяск».
Висновок про використання учасниками торгів інших спільних ІР-адрес під час входу до електронних кабінетів для доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків, під час входу до електронних кабінетів платників Державної податкової служби України зроблений Відділенням на підставі листів банківських установ, Державної податкової служба України та її головних управлінь. При цьому на підставі наданої, в тому числі, ТОВ «Глобал-Сіті-Нет», ТОВ «Айсберг» Лтд інформації Відділенням було встановлено, що одна з ІР-адрес використовувалася ОСОБА_1 для подання звітності ТОВ «Аджіяск» та здійснення входу до електронних кабінетів для доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків обох учасників торгів.
Водночас на підставі отриманих від державних органів відомостей Відділенням було встановлено, що ОСОБА_1 не перебувала в трудових відносинах та не надавала ТОВ «Аджіяск», ТОВ «Расківські Піски» послуги на підставі цивільних договорів. На підставі виписок по банківському рахунку ОСОБА_1 , отриманих Відділенням в процесі розгляду справи, було встановило, що зазначена фізична особа отримувала заробітну плату від ТОВ «Аджіяск» за квітень, травень та серпень 2023 року. Відділення дійшло висновку, що оскільки Відповідачі територіально знаходяться за різними адресами (м. Миколаїв та Київська обл.) їх кінцеве обладнання (комп'ютери, ноутбуки, смартфони тощо), не може підключатися до одних мережевих пристроїв (маршрутизаторів (роутерів)) та використовувати одні й ті самі ІР-адреси.
2) Дії учасників торгів є послідовними у часі, оскільки вони подавали первинні пропозицій з одного авторизованого електронного майданчика «SmartTender.biz», оператором якого є ТОВ «Смарттендер», в один день, незважаючи на наявність 40 інших авторизованих майданчиків для участі в аукціоні; сплатили гарантійні внесків за участь в аукціоні в один день: 14.11.2023 о 13:28 год та 14.11.2023 о 14:57 год.; спільно завчасно здійснили вхід до модулю аукціону - 11:23:45 год., що на 1 год 31 хв 15 сек раніше часу його початку, встановленого замовником аукціону; послідовно створювали/змінювали електронні файли документів, поданих у складі цінових пропозицій для участі в аукціоні - 15.11.2023 з різницею менше 3 хв.
3) Властивості електронних файлів документів, поданих у складі цінових пропозицій для участі в аукціоні мають спільні унікальні особливості, які не можуть бути випадковістю, що свідчить про єдине джерело їх походження. Збіг властивостей електронних файлів документів учасників торгів, поданих у складі цінових пропозицій для участі в аукціоні, не може бути результатом випадковості чи наслідком дії об'єктивних чинників, свідчить про їх спільну природу створення та не є характерним проявом самостійності та незалежності учасників на етапі підготовки власних цінових пропозицій для участі в аукціоні.
4) Учасники торгів є пов'язаними через засновника (учасника), керівника ТОВ «Расківські Піски». На дату оголошення дату аукціону засновницею (учасницею), кінцевою бенефіціарною власницею, керівницею та представницею ТОВ «Аджіяск» була ОСОБА_2 ; на дату оголошення конкурсу кінцевою бенефіціарною власницею ТОВ «Расківські Піски» була ОСОБА_3 , керівником вказаного товариства - її син ОСОБА_4 ; станом на 15.12.2024 ОСОБА_4 також був керівником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Аджіяск», представником вказаного товариства - ОСОБА_2 . Проаналізувавши отримані в процесі розгляду справи докази, Відділення дійшло висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до 04.06.2020 були пов'язані через ТОВ «Порт Аджіяск» (попередня назва позивача).
5) Платежі за державну реєстрацію змін до відомостей про учасників торгів у 2022 та 2023 роках сплачувала ОСОБА_5 , яка не перебувала ні у трудових, ні у господарських відносинах як суб'єкт підприємницької діяльності з відповідачами. За висновком Відділення в умовах справжньої конкуренції суб'єкти господарювання, які позиціонують себе, як конкуренти по відношенню один до одного, уникатимуть ситуації щодо доступу до своїх документів сторонніх осіб, а тим більше осіб конкурента.
6) Учасники торгів пов'язані господарськими відносинами через третіх осіб; учасники торгів пов'язані відносинами фінансового характеру (надання/отримання фінансової допомоги) через керівника ТОВ «Расківські Піски» та третіх пов'язаних з ним осіб.
7) Учасники торгів пов'язані через ОСОБА_4 , який, перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Расківські Піски» з 25.11.2021 до 26.10.2023, протягом 2023 року отримував заробітну плату від ТОВ «Аджіяск». ТОВ «Аджіяск» у 2023 році виплачувало заробітну плату ОСОБА_6 , який на дату оголошення конкурсу був керівником ТОВ «Євро АДР Транс» та ТОВ «Новоданилівський гранітний кар'єр» - пов'язаних з ОСОБА_4 юридичних осіб.
8) ТОВ «Аджіяск» використовувало логін його колишнього керівника - нинішнього керівника ТОВ «Расківські Піски» - для здійснення входу до електронного кабінету для доступу до системи дистанційного обслуговування банківських рахунків; учасники торгів мають спільні засоби зв'язку: спільний номер телефона, поштових скриньок;
9) Учасники торгів здійснювали телефонний зв'язок в період, до та після проведення аукціону;
10) Учасники торгів вчинили дії, спрямовані на забезпечення перемоги іншому учаснику аукціону: ТОВ «Расківські Піски», відмовившись від підписання договору купівлі-продажу дозволу, втратило гарантійний внесок у розмірі 2 000 000 гривень на користь організатора аукціону, незважаючи на відсутність в учасника чистого прибутку у 2023 році; відмова ТОВ «Расківські Піски» від підписання договору призвела до того, що замовником аукціону реалізовано спеціальний дозвіл на користування надрами за ціною 7 807 777,00 грн, що на 8 822 778,00 грн менше за цінову пропозицію ТОВ «Расківські Піски»; втративши гарантійний внесок, ТОВ «Расківські Піски» дозволило ТОВ «Аджіяск» заощадити грошові кошти в сумі 8 822 778,00 грн; дії ТОВ «Расківські Піски» з огляду на його фінансове становище свідчать, що вони були спрямовані на забезпечення перемоги ТОВ «Аджіяск» та є заміною конкуренції на координацію своєї поведінки під час участі в аукціоні.
На підтвердження встановлених у рішенні №65/125-р/к від 28.08.2025 обставин Відділенням було долучено копії матеріалів справи №65/01-10/2025, які були досліджені господарським судом під час вирішення даного спору.
Листом від 29.09.2025 Відділення у відповідь на лист ТОВ «Аджіяск» повідомило, що рішення №65/125-р/к на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вважатиметься врученим 03.10.2025.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявленого ТОВ «Аджіяск» позову є вимоги до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення відповідача від 28.08.2025 №65/125-р/к у справі № 65/01-10/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині пунктів 1 та 2 його резолютивної частини.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Господарський суд зазначає, що з урахуванням підстав заявленого ТОВ «Аджіяск» позову можна дійти висновку, що позивач не заперечує факти, покладені в обґрунтування спірного рішення. Водночас ТОВ «Аджіяск» вважає про існування інших розумних та альтернативних пояснень, які спростовують висновки Відділення, викладені у спірному рішенні.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III (зі змінами).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 28.08.2025 Відділенням було прийнято рішення № 65/125-р/к про порушення ТОВ «Аджіяск» та ТОВ «Расківські Піски» законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, що кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Аджіяск» було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, рішення Відділення, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів таких торгів, може бути змінено, скасовано чи визнано недійсним у випадку встановлення судом передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Для визнання Відділенням (далі також - АМК) вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу та призводить до спотворення результатів торгів.
З урахуванням наведеного судом відхиляються доводи ТОВ «Аджіяск» про не встановлення Відділенням фактів спотворення конкуренції або завдання шкоди ринку як на підставу для скасування рішення відповідача, оскільки Відділенню достатньо встановити сам факт погодження конкурентної поведінки.
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, що є сталою та послідовною, відповідно до якої у застосуванні статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст принципу змагальності учасників, процедура закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
При цьому законодавство про захист економічної конкуренції не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі.
За приписами ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Водночас згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Саме АМК є органом до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган АМК має врахувати при ухваленні рішень.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами АМК мають проводитись дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, та в межах своїх повноважень органи АМК приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом АМК обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган АМК керувався, приймаючи рішення. Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 зі справи №915/1889/19 (пункт 6.25 постанови).
Господарський суд наголошує, що саме на орган АМК покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків, викладених у рішенні АМК. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи №910/17929/19, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20 (пункт 6.27 постанови).
Законодавчими приписами хоч і не регламентовано чіткого обов'язку АМК щодо викладення структури рішення АМК (останній не зобов'язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент особи, яка бере участь у справі, а межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру порушення), однак суд наголошує, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним та повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Обов'язком АМК при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Тобто, з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №910/20229/20.
Верховним Судом також неодноразово наголошувалося на тому, що з огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у статті 2 ГПК України, перевірка правильності кваліфікації дій позивача щодо порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону (щодо кожного інкримінованого порушення окремо) перебуває поза межами компетенції суду, визначеної статтею 59 Закону. Аналіз норм статей 124, 19 Конституції України, статті 59 Закону, норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Отже, до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об'єктивної його сторони. В свою чергу, на суд покладено обов'язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. Вказана правова позиція є послідовною та викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/17929/19.
Отже, з огляду на те, що викладення структури змісту рішення АМК не регламентовано законодавчими приписами, межі обґрунтованості рішення АМК можуть бути різними в залежності від характеру порушення, його кваліфікуючих ознак, водночас воно (рішення) повинно розкривати мотиви його ухвалення, а також містити перелік доказів, з яких виходив орган АМК.
У свою чергу суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміни рішення АМК має дослідити та оцінити наведені АМК докази, і, в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків, викладених у такому рішенні.
Верховний Суд послідовно та неодноразово, зокрема, у постановах від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21, вказував щодо необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів, у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Господарський суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20.
Сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження. Правова позиція з цього питання, викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2024 у справі №910/13422/23.
Верховний Суд у постановах від 10.09.2020 у справі №910/23375/17 та від 01.10.2020 у справі №908/540/19 також вказав, що підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.
Надаючи оцінку доводам, які наведені ТОВ «Аджіяск» в обґрунтування заявленого позову з урахуванням принципу змагальності та такого стандарту доказування як вірогідність доказів, господарський суд виходить з наступного.
Відділенням у рішенні від 28.08.2025 №65/125-р/к встановлено, що учасники торгів використовували спільну ІР-адресу, наприклад 185.159.162.9, під час здійснення входу до кабінетів учасників для участі в аукціоні, під час входу до електронних кабінетів для доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків, під час входу до електронних кабінетів платників Державної податкової служби України.
На підставі наявних у справі №65/01-10/2025 доказів, зокрема, листа ПП «Дикий Сад», судом було встановлено, що лише ТОВ «Аджіяск» було абонентом зазначеного провайдера, що тим не менш не завадило іншому учаснику торгів, який не був абонентом ПП «Дикий Сад», використовувати ІР-адресу НОМЕР_1 .
Верховний Суд у постанові від 13.11.2025 у справі №910/102/25 дійшов висновку, що використання учасниками торгів однієї ІР-адреси, доступ до якої був лише у одного з учасників торгів, свідчить про спільне здійснення двома товариствами господарської діяльності та узгодженість їх поведінки.
ТОВ «Аджіяск» не було надано суду жодного доказу, який може спростувати обставину використання учасниками, які зареєстровані в різних областях, однієї ІР-адреси. При цьому позивачем не було наведено причин спільного використання інших ІР-адрес, обставина використання яких також була встановлена у рішенні Відділення.
Доводи ТОВ «Аджіяск» про необхідність встановлення таких обставин як MAC-адреси, внутрішні IP, user-agent або ID сесій, електронних підписів чи логів із цифровим підтвердженням походження даних судом відхиляються, оскільки позивач не наводить необхідності встановлення Відділенням таких обставин під час прийняття рішення в цілому.
ТОВ «Аджіяск» та ТОВ «Расківські Піски» станом на дату оголошення публічних торгів, тобто станом на 26.10.2023, вже не були зареєстровані в м. Миколаєві, а, отже, не могли мати спільного регіонального провайдера. Суд зазначає, що обставина реєстрації місцезнаходження учасників торгів в різних областях підтверджується матеріалами справи №65/01-10/2025, які були досліджені судом.
Твердження ТОВ «Аджіяск» про відсутність у матеріалах рішення офіційних відповідей від SmartTender.biz, банків чи ДПС, які б підтвердили достовірність наведених даних, спростовуються матеріалами справи №65/01-10/2025, які були досліджені судом.
Господарським судом вже було наголошено, що змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації, збереження якої в умовах використання спільних ІР-адрес під час здійснення входу до кабінетів учасників для участі в аукціоні, під час входу до електронних кабінетів для доступу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків, під час входу до електронних кабінетів платників Державної податкової служби України поставлена під істотний сумнів.
ТОВ «Аджіяск» наполягає на не встановленні Відділенням спільного доступу до акаунтів або дій у межах однієї сесії під час входу до кабінету SmartTender.biz, технічної можливості спільного входу чи взаємного впливу до систем дистанційного банкінгу двох товариств чи електронних кабінетів ДПС. Суд зазначає, що вхід до акаунтів або електронних кабінетів, як правило, здійснюється із використанням кваліфікованого електронного підпису, а, отже, ситуація, за якої два різні товариства можуть отримати доступ до одного кабінету з використанням різних ключів видається малоймовірною. ТОВ «Аджіяск» вчергове наполягає на відсутності у спірному рішенні тих або інших даних, не наводячи при цьому мотивів необхідності встановлення таких обставин в принципі.
Господарський суд зазначає, що хронологія дій ТОВ «Аджіяск» і ТОВ «Расківські Піски» під час підготовки та участі в аукціоні не обов'язково свідчить про узгоджений характер їх поведінки, збіг інших фактів також не може свідчити про узгоджену поведінку учасників торгів.
В контексті доводів позивача в цій частині судом враховано, що послідовність дій відповідачів, збіг деяких інших фактів не були враховані Відділенням як самостійна підстава для визнання дій учасників торгів неконкурентними, оскільки всі обставини оцінювалися відповідачем у сукупності і взаємозв'язку. При цьому докази, які можуть спростувати встановлену Відділенням обставину послідовності дій або спільності вчинення тих або інших дій, ТОВ «Аджіяск» суду надані не були.
ТОВ «Аджіяск» не заперечує проти обставини використання однакової сканувальної програми під час створення та завантаження файлів. Проте одночасно позивач стверджує, що така обставина - технічно поширене явище. Суд зазначає, що вказана обставина, як у випадку з іншими обставинами, оцінена Відділенням у сукупності. Доводи позивача про відсутність доказів залучення Відділенням технічного експерта під час оцінки файлів судом відхиляються, оскільки знову ж таки позивачем на наведено правового обґрунтування необхідності залучення спеціаліста під час оцінки відповідних документів.
Під час прийняття рішення №65/125-р/к від 28.08.2025 Відділенням було враховано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до 04.06.2020 були пов'язані через ТОВ «Порт Аджіяск» (попередня назва позивача). Так, дійсно пов'язаність осіб в минулому не свідчить про узгодженість дій учасників торгів. Водночас вказана обставина, як і будь-яка інша, має бути оцінена у сукупності з іншими доказами, зокрема, в контексті виплати ТОВ «Аджіяск» на користь ОСОБА_4 заробітної плати як найманому працівнику, незважаючи на перебування ОСОБА_4 в цей час на посаді керівника ТОВ «Расківські Піски».
ТОВ «Аджіяск» наполягає, що географічна спільність, тобто реєстрація місця здійснення господарської діяльності у м. Миколаїв, не свідчить про господарську пов'язаність учасників торгів. Проте, як вже було встановлено судом, учасники торгів на дату оголошення конкурсу були зареєстровані в різних областях, а, отже, доводи позивача в цій частині судом відхиляються.
Доводи позивача про необхідність підтвердження Відділенням також і реального користування спільним номером телефону, судом відхиляються, оскільки, в даному випадку, достатнім є факт зазначення двома різними товариствами одного номеру під час подання фінансової звітності. ТОВ «Аджіяск» не було наведено розумного пояснення причин, з яких два учасники торгів мають спільні контактні дані.
ТОВ «Аджіяск» вважає, що висновок Відділення про пов'язаність учасників торгів через господарські відносини з третіми особами є безпідставним, побудованим на припущеннях, які не підтверджуються належними доказами. Втім обставина пов'язаності учасників торгів через господарські відносини з третіми особами підтверджується зібраними Відділенням доказами, наприклад, листами банківських установ. Посилаючись на відсутність доказів фактичного використання поштової скриньки обома підприємствами, позивач, не наводить, по-перше, необхідності надання таких доказів, а, по-друге, можливості отримання Відділенням доступу до поштової скриньки, розпорядником якої він не є.
В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Аджіяск» стверджує, що його поведінка на аукціоні була самостійною, економічно виправданою і не містила ознак координації. Викладене, за переконанням позивача, свідчить, що висновок Відділення про наявність дій, спрямованих на забезпечення перемоги іншому учаснику, є суб'єктивною оцінкою без належних доказів.
Господарський суд зазначає, що рішення Відділення про порушення ТОВ «Аджіяск» та ТОВ «Расківські Піски» законодавства про захист економічної конкуренції було прийнято за результатами оцінки доказів, отриманих в процесі розгляду справи. Так, за результатами перегляду спірного рішення судом не було встановлено фактів, які можуть свідчити про прийняття спірного рішення без з'ясування обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, або за умови невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що встановлені Відділенням у рішенні від 28.08.2025 №65/125-р/к обставини, зокрема: використання спільних ІР-адрес, послідовність та синхронність дій учасників торгів у часі, спільні властивості електронних файлів, пов'язаність учасників торгів, використання ТОВ «Аджіяск» логіну його колишнього керівника - нинішнього керівника ТОВ «Расківські Піски» - для здійснення входу до електронного кабінету для доступу до системи дистанційного обслуговування банківських рахунків, використання спільних засобів зв'язку; здійснення телефонного зв'язку між номерами телефонів, які використовувалися учасниками торгів у період до, під час та після проведення аукціону; вчинення дій, спрямованих на забезпечення перемоги іншому учаснику аукціону, що несумісно з поведінкою незалежних конкурентів, у своїй сукупності свідчать про узгодження учасниками торгів своїй поведінки під час підготовки та участі в торгах.
Господарський суд зазначає, що покладені Відділенням в основу спірного рішення обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку з точки зору вірогідності надають можливість встановити мотиви його прийняття саме в частині доведення наявності ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) і не можуть вважатися випадковим збігом обставин чи наслідком об'єктивних чинників та підтверджують узгоджену поведінку, зокрема, позивача. Суд зазначає, що альтернативне пояснення подій, на чому так наполягає позивач, в окремих випадках або взагалі не узгоджується з обставинами справи або є припущеннями, які не підтверджені жодними доказами. Так, рішення Відділення від 28.08.2025 №65/125-р/к ґрунтується на висновках, зроблених на підставі встановлених фактів та обставин, які є достатніми для висновку про узгоджену поведінку позивача, що стосується спотворення результатів торгів.
У свої позовній заяві ТОВ «Аджіяск» неодноразово використовує такі поняття як «аналітичне припущення», «аналітичний характер», «аналітичний матеріал», а також багато інших словосполучень, які в цілому перевантажують зміст та призводять до втрати головної думки. Втім незважаючи на вказану обставину, господарський суд за результатом співставлення доводів позивача та доказів, наявних в матеріалах справи, не встановив передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним та скасування рішення, що має наслідком відмову у задоволенні заявленого ТОВ «Аджіяск» позову.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Господарський суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність відмови у задоволенні заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Аджіяск» позову до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 №65/125-р/к (справа № 65/01-10/2025) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині пунктів 1 та 2 його резолютивної частини.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 09 лютого 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна