Номер провадження 22-ц/821/90/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №692/942/25 Категорія: 305010900 Левченко Л. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
05 лютого 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Ігоря Вікторовича на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
У липні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - АТ «СК «АРКС») звернулося до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 24.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 54218а0кп щодо транспортного засобу «Рено», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
29.07.2020 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Вольво», державний номерний знак « НОМЕР_2 », на 134 км а/д Київ-Харків-Довжанський допустив зіткнення з транспортним засобом «Рено», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт ARX2618684 від 04.09.2020. На підставі вище зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 413 604,89 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом, то, керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було відшкодовано АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 127 400,00 грн.
Полісом передбачено франшизу у розмірі 2 600,00 грн.
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 286 204,89 грн.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки у розмірі 286204,89 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3434,46 грн.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «СК «АРКС» завдані збитки в порядку суброгації в розмірі 274134,78 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «СК «АРКС» судовий збір в розмірі 3289,61 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що до АТ «СК «АРКС» в порядку суброгації перейшло право вимоги на отримання від винної особи суми фактично виплаченого ним страхового відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.07.2020 року о 16 год. 00 хв. на 135 км автодороги Київ-Харків-Довжанський.
Позивач вказав, що здійснив відшкодування у розмірі 413604,89 грн., при цьому йому було сплачено страхове відшкодування у розмірі 127400,00 грн., тому вказує різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням - 286204,89 грн. У розрахунку страхового відшкодування розмір страхового відшкодування вказано: 413604,89 грн., однак зазначено про суму несплачених страхових внесків у розмірі 12070,11 грн.
З наданого платіжного доручення № 702497 від 07.09.2020 вбачається, що страховиком було сплачено 401534,78 грн., що і є дійсним розміром завданої позивачу шкоди та відповідає розміру страхового відшкодування за мінусом суми несплачених внесків (413604,89-12070,11=401534,78).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко І.В.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суд, визначаючи розмір відшкодування, взяв до уваги оцінку вартості відновлення автомобіля здійснену оцінювачем ФОП ОСОБА_2 . Однак, вартість заподіяної шкоди має визначатися шляхом проведення транспортно-товарознавчої експертизи.
Вважає, що суд при визначенні розміру збитків повинен був взяти до уваги документи, що підтверджують огляд автомобіля відповідними СТО, документи, які підтверджують вартість робіт відповідними СТО, документи, які підтверджують ринкові ціни вузлів та агрегатів, які необхідно замінити при ремонті пошкодженого ТЗ.
Вказує, що співвідношення вартості відновлювального ремонту (441476,77 грн.) до страхової суми за договором КАСКО (601500,18 грн.) складає 73,4%. Вказаний відсоток свідчить про ознаки конструктивної загибелі ТЗ згідно з внутрішніми умовами добровільного страхування.
Якщо автомобіль визнано фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Зазначає про недостатню вмотивованість судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «СК «АРКС» - адвокат Гусєв П.В. зазначає, що після настання страхового випадку та з метою визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , АТ «СК «АРКС» було здійснено направлення страхувальника на СТО.
З урахуванням пошкоджень автомобіля, який було проведено уповноваженою особою АТ «СК «АРКС» було визначено розмір шкоди на підставі ремонтної калькуляції, сертифікованого програмного забезпечення.
Згідно з ремонтною калькуляцією «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 склала 441 476,77 грн.
У разі повної загибелі ТЗ (вартість відновлювального ремонту перевищує 70 відсотків дійсної вартості ТЗ), то розмір страхового відшкодування розраховується вартість ТЗ мінус вартість залишків ТЗ після страхового випадку.
У матеріалах справи надано зобов'язуючу пропозицію за якою пошкоджений транспортний засіб у пошкодженому стані коштує 142 000,00 грн.
Отже, розмір страхового відшкодування 413604,89 грн.. тобто страховою компанією було визначено у зв'язку з повною загибеллю ТЗ різницю між вартістю ТЗ до ДТП та після ДТП, про що надано розрахунок, в якому розраховано розмір страхового відшкодування: 601 500,18 грн. (вартість ТЗ до ДТП) мінус 142 000 грн. (вартість ТЗ у пошкодженому стані) мінус 30 075,01 (франшиза) мінус 15 820,28 грн. (сума зниження), що становить 413 604,89 грн.
Отже, розмір страхового відшкодування є цілком обґрунтованим, всі розрахунки вартості нанесеної шкоди визначені на підставі договору та законодавства України, що підтверджує надані акт огляд та фотографії до нього, ремонтна калькуляція та зобов'язуюча пропозиція, а заперечення відповідача ґрунтуються на прості незгоді та припущеннях.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що з копії заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 26.08.2020 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» з вказаною заявою щодо автомобіля RENAULT DASTER, номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала ТЗ під час події - ОСОБА_4 . У інформації щодо події вказано, що вона мала місце у Полтавській області за участі вантажного автомобіля Вольво НОМЕР_2 .
З копії посвідчення водія серія НОМЕР_3 вбачається, що воно видане на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 власником автомобіля RENAULT DASTER, номерний знак НОМЕР_1 , вказане ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз».
З копії посвідчення водія (номер серія нечітко) вбачається, що воно видане 06.06.2020 ТСЦ7141 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії полісу № ЕР125394128 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком є СК «ARХ», страхувальником ТОВ «Альфа-Лізинг Україна». Забезпечений транспортний засіб: RENAULT DASTER, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з копією полісу № 54218а0кп він укладений 24.04.2020 та засвідчує факт укладення договору добровільного страхування наземного транспорту «Класік». Страховиком є АТ СК «AРКС», страхувальником ТОВ «Альфа-Лізинг Україна». Застрахований транспортний засіб: RENAULT DASTER, номерний знак НОМЕР_1 . Страхова сума: 601500,18 грн. Полісом передбачено випадки та розмір франшизи по кожному окремому страховому випадку.
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 26.10.2020 по справі № 695/1007/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 29.07.2020 року о 16 год. 00 хв. на 135 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, за участі автомобіля VOLVO FH12, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
Згідно з копією дефектної відомості № 1408-07 від 03.08.2020 суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 було проведено огляд автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 та вказано пошкодження згідно переліку (53 найменування).
На доданих чорно-білих фото на аркушах формату А4 (5 сторінок) зображено частини автомобіля.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 12.08.2020 загальна вартість ремонту визначена у розмірі 441 476,77 грн.
Відповідно до страхового акту АТ «СК «АРКС» № ARХ2618684 від 04.09.2020 сума до відшкодування ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» щодо автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 визначена у розмірі 401 534,78грн.
Згідно з Розрахунком страхового відшкодування за договором №54218а0кп від 24.04.2020 така сума визначена у розмірі 413 604,89, сума несплачених внесків - 12070,11грн.
Згідно з копією платіжного доручення № 702497 від 07.09.2020 АТ «СК «АРКС» сплатила ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» кошти у розмірі 401534,78 грн. з призначенням - страхове відшкодування згідно акту ARХ2618684, ТОВ «Альфа-Лізинг Україна», ІПН 33942232 Без ПДВ.
Згідно з копією поліса АО /2227928 від 10.12.19 страхувальником вказаний ОСОБА_1 , забезпечений транспортний засіб: тип: Е, номерний знак НОМЕР_5 , марка, модель: BODEX KIS 3WA, сума франшизи 2600,00 грн., страхова сума за шкоду, заподіяну здоров'ю визначена у розмірі 260000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 130000,00грн.
Обставина наявності вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків власнику автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
На момент вчинення ДТП автомобіль RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано у АТ «СК «АРКС» відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту «Класік» № 54218а0кп від 24.04.2020.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що "стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією".
У даній справі, позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Статтями 28, 29 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, до АТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи підтверджено, що вина відповідача встановлена постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2020 року.
Відповідно у страховика АТ «СК «АРКС» у межах фактичних затрат дійсно виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача як до особи, відповідальної за завдані збитки, що з урахуванням виплат, який здійснив страховик відповідача, становить 274134,78 грн.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру збитків, то колегія суддів враховує наступне.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, АТ «СК «АРКС» надало суду наступні документи: дефектну відомість огляду транспортного засобу (ТЗ) від 03 серпня 2020 року, ремонтну калькуляцію від 12 серпня 2020 року, де визначено, що вартість ремонту становить 441476,77 грн., зобов'язуючу пропозицію визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані), в якій найвищою пропозицією є 142000,00 грн.
Отже, позивачем надані належні докази матеріального збитку понесеного внаслідок ДТП.
Судом першої інстанції також надано належну оцінку доводам відповідача щодо суб'єкта оцінювача ФОП ОСОБА_2 , який є сертифікованим спеціалістом у даній галузі.
ОСОБА_1 , зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутній висновок авто товарознавчої експертизи, у відповідності до якого можливо було б встановити реальний розмір збитків, у той же час не скористався своїм правом на заявлення вказаного клопотання у суді першої інстанції та не звертався у позасудовому порядку до експертних установ для визначення вартості пошкодженого майна.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Отже, заперечуючи розмір заподіяної шкоди, відповідач належних доказів на його спростування не надав, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги, що автомобіль є фактично знищеним, то слід зауважити наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається технічно знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на положення статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , не вважається технічно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу не перевищує його ринкову вартість.
Встановивши, що вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , перевищує розмір страхового відшкодування сплаченого за Полісом АО/2227928 у розмірі 127400,00 грн., з відповідача як винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та сплаченим страховим відшкодуванням.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості судового рішення та не надання відповіді на кожен аргумент сторони відповідача, вважає їх необґрунтованими, оскільки висновки суду ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом надано належну правову оцінку аргументам ОСОБА_1 .
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідноз ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Ігоря Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2025 року.
Судді