Справа № 948/221/25 Номер провадження 22-ц/814/560/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
29 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Обідіна О.І., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яка мотивована тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 25 грудня 2022 року по 31 грудня 2023 року пенсія відповідачу виплачувалась згідно виписки з акту огляду обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії про встановлення першої-Б групи інвалідності по зору внаслідок поранення, пов'язаного з захистом Батьківщии на період з 08 грудня 2022 року по 31 грудня 2024 року. Починаючи з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2025 року виплата пенсії по інвалідності по першій групі інвалідності була продовжена на період дії військового стану, відповідно до підпункту 14-6.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З наданої виписки з акту огляду спеціальної нейроофтальмологічної медико-соціальної експертної комісії від 10 вересня 2024 року стало відомо, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 01 січня 2024 року.
У зв'язку з проведенням перерахунку пенсії виникла її переплата за період з 01 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року в сумі 2951,00 грн, яку просив стягнути позивач.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала рішення Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У поданій апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Скаржник зауважує, що відповідно до статей 1212, 1215 ЦК України, відповідач повинен повернути кошти, як безпідставно набуті.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову складає 2951,00 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 було встановлено першу-Б групу інвалідності, по зору з 08 грудня 2022 року, у зв'язку з пораненням пов'язаним з захистом Батьківщини, яка встановлена до 01 січня 2024 року, що підтверджується копією виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №471913 від 26 грудня 2022 року (а.с.13,14).
Згідно з протоколом за пенсійною справою 1601020017 від 25 грудня 2022 року ОСОБА_1 вирішено призначити, згідно Закону України №2262-ХІІ, загальний розмір пенсії щомісячно в сумі 13604,50 грн на період з 25 грудня 2022 року по 31 грудня 2023 року (а.с.4).
В подальшому, ОСОБА_1 було неодноразово здійснено перерахунок пенсії, зокрема: з 01 липня 2023 року нараховано суму 13604,50 грн, строк закінчення виплати якої вказаний 31 грудня 2023 року; з 01 січня 2024 року нараховано суму 13604,50 грн, строк виплати її до 31 серпня 2024 року; з 01 вересня 2024 року нараховано суму 15347,00 грн, з строком закінчення виплати 30 квітня 2025 року, а також з 01 жовтня 2024 року нараховано суму 12396,00 грн довічно (а.с.5-8).
Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №535863 від 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 було проведено повторний огляд та встановлено другу групу інвалідності по зору з 01 січня 2024 року і безстроково (а.с.10,11).
У висновку про час настання інвалідності від 10 вересня 2024 року №454, голови МСЕК Запорожченка І.В., зазначено, що ОСОБА_1 з 01 січня 2024 призначено другу групу інвалідності, через поранення, пов'язане з захистом Батьківщини (а.с.12).
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 17 жовтня 2024 року, за пенсійною справою №1601020017 по пенсіонеру ОСОБА_1 вказано, що у жовтні 2024 року йому підлягало до виплати 12396,00 грн, а фактично виплачено 15347,00 грн, тобто сума доплати складає 2951,00 грн (а.с.9).
06 листопада 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведений перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки МСЕК та зміною групи інвалідності з першої на другу, а також повідомлено про переплату по пенсії за період з 01 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року в сумі 2951,00 грн та надано строк для повернення вказаної суми (а.с.15).
Позиція апеляційного суду
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Частиною першою статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» розділ XV Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено новим пунктом 14-6, яким передбачено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.
З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан (Указ Президента № 64/2022), який триває досі. Закон України № 2682-IX від 18 жовтня 2022 року (набрав чинності 06 листопада 2022 року) доповнив розділ XV пункт 14-6.1, згідно з яким виплата пенсій особам з інвалідністю або у зв'язку з втратою годувальника продовжується до припинення воєнного стану та ще протягом шести місяців після його завершення.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надміру виплачені пенсії можуть бути стягнуті лише у разі зловживань пенсіонера або подання ним недостовірних відомостей.
За приписами статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно частини першої статті 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Законодавцем передбачені два винятки із цього правила: 1) якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; 2) у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України, визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наведенного вище, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень статей 1212, 1215 ЦК України.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять в собі відповідних доказів ознайомлення відповідача із вимогами пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо обов'язку повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до персональної картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так як і не надано позивачем доказів ознайомлення відповідача з вимогами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд першої інстанції правильно вказав, що позивач не надав належних доказів недобросовісності відповідача, його зловживань чи подання недостовірних відомостей, а переплата виникла виключно через адміністративні рішення органів Пенсійного фонду.
Пункт 3 частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» хоча і покладає на застраховану особу обов'язок повідомляти про зміну обставин, але це не звільняє Пенсійний фонд від відповідальності за контроль виплат. Відповідно до частиною третьою статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи МСЕК зобов'язані повідомляти Пенсійний фонд про припинення інвалідності, а ненадання таких даних могло спричинити адміністративну помилку, що не є підставою для стягнення коштів із відповідача.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що, у даній справі, відсутні належні та достатні докази, щодо наявності зловживань з боку відповідача чи подання ним недостовірних даних, у зв'язку з чим, підстави для стягнення зайво сплачених сум пенсії відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, як такого, що ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи і є безпідставними.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, відповідно, рішення Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 28 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 січня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.І. Обідіна
О.О. Панченко