Справа №760/473/26 1-кс/760/667/21-кс/760/667/26
23 січня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000625, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 191, КК України -
встановив:
На розгляд слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000625, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 191, КК України
Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підстав арешту майна викладені у клопотанні
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000625, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 24.02.2022, на виконання наказу військово-політичного керівництва РФ, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 затвердженого Законом України №2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
З метою поліпшення енергопостачання народного господарства і населення, завершення ринкових перетворень в електроенергетиці та підвищення ефективності функціонування атомних електростанцій, 17.09.1996, в умовах впровадження енергоринку та більш чіткого розмежування господарських функцій, Кабінет Міністрів України постановив Державному комітетові по використанню ядерної енергії за погодженням з Міністерством економіки та Антимонопольним комітетом, до 01.12.1996, створити на базі майна атомних електростанцій та їх інфраструктур державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з покладенням на неї функцій експлуатуючої організації, частину яких у перехідний період вона делегує атомним електростанціям.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є державним комерційним підприємством, що утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 за №1268 «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 543 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 17, ст. 1178).
Відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (у редакції від 15.06.2022), страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту є одним із видів обов'язкового страхування.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №830 «Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок», державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» призначене експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок щодо Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської атомних електростанцій.
Вимогами частини першої статті 77 закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР (у редакції від 01.01.2022) передбачено, що оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» від 13.12.2001 № 2893-III (у редакції від 05.10.2016), (далі - Закон № 2893-ІІІ) відповідальність оператора за ядерну шкоду та підстави її виникнення визначаються відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.
Частиною першою статті 6 Закону № 2893-ІІІ визначено межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду, зокрема відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2893-ІІІ Спеціальні права запозичення - це розрахункова одиниця, що визначається Міжнародним валютним фондом і використовується при здійсненні ним власних операцій та угод.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 7 Закону № 2893-ІІІ, оператор зобов'язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалентної 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентної 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент.
Поряд із цим, абзацом другим частини першої статті 7 Закону № 2893-ІІІ визначено, що Порядок та умови фінансового забезпечення для покриття відповідальності оператора за ядерну шкоду встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду, відповідно до частини другої статті 7 Закону № 2893-ІІІ, здійснюється оператором шляхом страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2003 № 1307 (далі - Постанова № 1307), затверджено Порядок обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Пунктом 1 Порядку обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затвердженого Постановою № 1307 (далі - Порядок обчислення тарифів), визначено механізм обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2022 між ДП «НАЕК «Енергоатом», в особі т.в.о. першого віце-президента-технічного директора підприємства ОСОБА_5 та ПрАТ «ПРОСТО-страхування» в особі голови Правління ОСОБА_6 підписано договір від 01.08.2022 №92-010-04-22-01585 обов'язкового страхування цивільної відповідальності ДП «НАЕК «Енергоатом» за ядерну шкоду, відповідно до якого, розмір страхового платежу складає 105 642 512,71 грн.
У подальшому, 12.08.2022 ОСОБА_5 перебуваючи на посаді т.в.о. першого віце-президента-технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом» підписав додаткову угоду від 12.08.2022 №1, якою внесено зміни до Договору № 92-010-04-22-01585, яким безпідставно збільшено розмір страхового платежу.
Відповідно до умов укладеної додаткової угоди від 12.08.2022 № 1 до Договору № 92-010-04-22-01585 пункти 3.1, 4.1 та 4.2 Договору викладено в новій редакції:
« …пункт 3.1. Загальна страхова сума за цим Договором еквівалентна 100 500 000,00 (сто мільйонів п'ятсот тисяч) Спеціальних прав запозичення (СПЗ) за кожний ядерний інцидент, а також сукупно за усіма страховими випадками, які сталися під час дії цього Договору.
пункт 4.1. Річний страховий тариф визначений у розмірі 2,70 відсотків від страхової суми, зазначеної у п. 3.1 цього Договору, якщо не буде досягнуто згоди про інше.
пункт 4.2. Річний страховий платіж у сумі 2 713 500,00 (два мільйони сімсот тринадцять тисяч п'ятсот) СПЗ, що дорівнює 130 925 560,95 грн. по курсу НБУ на 05.08.2022.
Сплата страхових платежів проводиться у гривнях по курсу СПЗ до гривні, встановленому Національним банком України на дату здійснення відповідного платежу…».
У той же час, відповідно до Порядку обчислення тарифів, загальна дійсна вартість закупівлі послуг з обов'язкового страхування цивільної відповідальності ДП «НАЕК «Енергоатом» за ядерну шкоду (розмір страхового платежу) при страховій сумі 100 500 000 СПЗ складає 2 334 615 СПЗ або 112 644 473,37 грн., що на 378 885 СПЗ або 18 281 087,58 грн. менше ніж передбачено Додатковою угодою від 12.08.2022 №1 до Договором від 01.08.2022 № 92-010-04-22-01585.
У подальшому, працівниками ДП НАЕК «Енергоатом» підготовлено платіжні доручення та, 18.08.2022, 19.08.2022, 11.11.2022, 14.02.2023, здійснено перерахування грошових коштів з рахунків ДП НАЕК «Енергоатом», відкритих в банківських установах на рахунок ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», грошових коштів в сумі 130925560,95 грн., у т.ч. 18 281 087,58 грн. безпідставно завищеного розміру річного страхового платежу.
Далі, службові особи ПрАТ «ПРОСТО-страхування», перебуваючи в невстановленому місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання заздалегідь обумовленого ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами плану, з метою заволодіння та обернення чужого майна, в особливо великих розмірах, на користь всіх учасників злочину, перераховані грошові кошти, з рахунків ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», 106 транзакціями, перерахували для подальшого заволодіння грошовими коштами на рахунки: ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ПАТ "Європейський страховий альянс", ПАТ СК "БУСІН", ПАТ СК Брокбізнес, ПрАТ «УПСК», ПрАТ "ВЕЛТА", ПрАТ "УТСК", АТ "ПРОСТО-страхування", АТ "СГ"ТАС" (приватне), ТДВ "СК "МОТОР-ГАРАНТ", ПрАТ "СК"ВУСО", ПрАТ СК "ПЕРША", ПРАТ "СК "Каштан", ТДВ СК "Альфа-Гарант", ПРАТ "ІННОВАЦІЙНИЙ СТРАХОВИЙ КАПІТАЛ", СК ЕКСПО СТРАХУВАННЯ ТДВ, ТДВ "СК "Гардіан", ТДВ "СТ"АВЕСТА СТРАХУВАННЯ".
Перерахувавши суми на рахунки страхових компаній, посадові особи останніх, у подальшому, в період часу з 2022 по 2023 роки, здійснили часткове перерахування грошових коштів, отриманих від ДП НАЕК «Енергоатом» на розрахункові рахунки суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, які в подальшому їх обготівкували та розподілили між учасниками злочину, відповідно до розподілених ролей.
Заволодівши таким чином грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_5 , спільно з іншими невстановленими службовими особами ПрАТ «ПРОСТО-страхування», Ядерного страхового пулу та іншими невстановленими особами, витратили на власний розсуд грошові кошти ДП НАЕК «Енергоатом», чим спричинили шкоду державному підприємству в особливо великому розмірі.
Відповідно до висновку експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» від 05.02.2025, виходячи з того, що формування ДП «НАЕК Енергоатом» очікуваної вартості предмету закупівлі здійснено на порушення вимог пункту 3 Розділу III Методики, визначення очікуваної вартості предмета закупівель, що є додатком 2 до Наказу ДП «НАЕК Енергоатом» від 05.01.2022 № 01-4-н, компанією завищено очікувану вартість закупівлі послуг Обов'язкового страхування цивільної відповідальності ДП «НАЕК Енергоатом» за ядерну шкоду, затвердженого Постановою № 1307 неправомірно розраховано річний страховий тариф та сформовано річний страховий платіж у завищеному розмірі, що призвело до включення до Договору від 01.08.2022 № 92-010-04-22-01585 (з змінами) річного страхового платежу в завищеному розмірі та документального підтвердження здійснення ДП «НАЕК Енергоатом» зайвої оплати завищеного розміру річного страхового платежу на суму 379 094,51 СПЗ або 18 681 436,27 грн., висновок викладений в довідці Держаудитслужби від 10.05.2024 щодо розрахунку суми збитків, завданих ДП «НАЕК «Енергоатом» підтверджується арифметично в розмірі 18 681 436,27 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
02.12.2025 о у порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слідчий СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області затримав.
02.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно з відповіддю з Головного сервісного центру МВС України вх. № 7421-40/2-2025 від 12.12.2025, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , на праві власності належать: транспортний засіб TOYOTA CAMRY з державним номером НОМЕР_4 , рік випуску 2014.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, що належить підозрюваному ОСОБА_5 виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 .
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання.
Прокурор відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_7 надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
У ч. 2 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, подане клопотання розглядалося без повідомлення власника майна, оскільки вказане є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Правове регулювання питання арешту майна у кримінальному провадженні, мотиви та висновки слідчого судді.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У ч. 2 ст. 170 КПК України вказано, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені
ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме подане з метою конфіскації майна як виду покарання. Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З урахуванням положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у вигляді конфіскації майна у випадках, передбачених КК України. Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає конфіскацію майна як додаткове покарання, що підтверджує можливість застосування арешту для забезпечення його виконання.
Слідчий суддя погоджується, що транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , сірого кольору належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформацією, наданою органом досудового розслідування. Накладення арешту у вигляді заборони на відчуження та розпорядження є необхідним для запобігання приховуванню, передачі чи перереєстрації майна, що може унеможливити його конфіскацію у разі винесення обвинувального вироку. Ці ризики є обґрунтованими, враховуючи характер злочинів, у яких підозрюється останній, та його можливість впливати на майно.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню в частині накладення арешту у вигляді заборони на відчуження та розпорядження транспортним засобом.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000625, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 191, КК України - задовольнити.
На класти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження на рухоме майно, яке на праві власності зареєстроване за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме на транспортний засіб TOYOTA CAMRY з державним номером НОМЕР_4 , рік випуску 2014.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали складено 09 лютого 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1