79010, м. Львів, вул. Личаківська,81
про відмову у задоволенні заяви про відвід
"10" лютого 2026 р. Справа №914/2618/16
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Панової І.Ю., Ржепецького В.О., розглянувши заяву АТ "Укрексімбанк" (вх. №01-04/1140/26 від 06.02.2026)
про відвід колегії суддів у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. від розгляду апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2025
у межах апеляційного провадження з розгляду скарги Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") б/н від 19.01.2026 (вх. №01-05/185/26 від 20.01.2026) у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профстоун", с. Мила, Києво-Святошинський район, Київської області
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн", м. Львів
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 у справі №914/2618/16 заяву ліквідатора ТзОВ "Протеїн-Продакшн" від 11.04.2023 №02-01-914/2618/16-11-04-23-1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - залишено без розгляду; у задоволенні клопотання комітету кредиторів ТзОВ "Протеїн-Продакшн" у справі №914/2618/16 про відсторонення арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. та призначення арбітражного керуючого Леонова К.Ю. від 05.08.2025 - відмовлено; у задоволенні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 08.09.2025 на дії та бездіяльність ліквідатора ТзОВ "Протеїн-Продакшн" арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. - відмовлено; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Леонова К.Ю. від 07.09.2025 вих.№б/н про згоду на участь у справі - відмовлено; затверджено звіти арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі №914/2618/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" за період з 09.09.2024 до 31.08.2025 у розмірі 282 398 грн. 32 коп., з яких: 281 600 грн. 00 коп. - грошова винагорода, 798 грн. 32 коп. - понесені витрати; завтерджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ "Протеїн-Продакшн"; визнано погашеними вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, а саме: вимоги ТзОВ "Компанія "Профстоун" на суму 1 486 963 грн. 01 коп.; вимоги ТзОВ "Холд Інтернешнл" на суму 51 753 184 грн. 00 коп.; вимоги Райффайзенбанк а.с. (Raiffeisenbank a.s.) на суму 40 038 426 грн. 05 коп.; вимоги ТзОВ "Грінстоун протеїн" на суму 31 643 845 грн. 17 коп.; вимоги ТзОВ "Торговий дім "Протеїн-продакшн" на суму 136 096 408 грн. 81 коп.; вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 261 383 972 грн. 16 коп.; вимоги Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області на суму 1 269 043 грн. 75 коп.; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; припинено ТзОВ "Протеїн-продакшн", як юридичну особу; закрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Протеїн-продакшн".
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 у справі №914/2618/16 про банкрутство ТзОВ "Протеїн-Продакшн" повністю та прийняти нове рішення, яким:
- відмовити ліквідатору ТзОВ "Протеїн-Продакшн" арбітражному керуючому Лихопьоку Д.П. у залишенні без розгляду заяви від 11.04.2023 № 02-01- 914/2618/16-11-04-23-1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника;
- задовольнити клопотання від 05.08.2025 комітету кредиторів ТзОВ "Протеїн-Продакшн" у справі №914/2618/16 про відсторонення арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. та призначення арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича;
- відсторонити арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. від виконання обов'язків ліквідатора ТзОВ "Протеїн-Продакшн" у справі №914/2618/16;
- призначити ліквідатором ТзОВ "Протеїн-Продакшн" арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича;
- задовольнити скаргу АТ "Укрексімбанк" від 08.09.2025 на дії та бездіяльність ліквідатора ТзОВ "Протеїн-Продакшн" арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.;
- відмовити у затвердженні звіту арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі No914/2618/16 за період з 09.09.2024 до 31.08.2025 у розмірі 282 398 грн. 32 коп., з яких: 281 600 грн. 00 коп. - грошова винагорода, 798 грн. 32 коп.;
- відмовити у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТзОВ "Протеїн-Продакшн";
- скасувати припинення ТзОВ "Протеїн-Продакшн" як юридичної особи;
- скасувати закриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Протеїн-Продакшн".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 04.03.2026.
05.02.2026 АТ "Укрексімбанк" подано суду заяву (вх. №01-04/1140/26 від 06.02.2026) про відвід колегії суддів у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. від розгляду апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 у справі №914/2618/16.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою, передано справу №914/2618/16 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 розгляд заяви про відвід розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Міліціанова Р.В. - головуючий суддя, члени колегії, судді - Панова І.Ю., Ржепецький В.О.
За загальним правилом, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 39 ГПК України).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заяву АТ "Укрексімбанк" про відвід (вх.№01-04/1140/26 від 06.02.2026) встановлено, що відповідна заява мотивована існуванням обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів, а саме:
- заявник зазначає, що попередня участь колегії суддів у вирішенні тотожних процесуальних питань та наявність сформованої правової позиції є об'єктивною підставою для сумніву в неупередженості суду;
- судді Желік М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. неодноразово брали участь у складі колегії суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційних скарг АТ «Укрексімбанк» на ухвали суду першої інстанції у справі №914/2618/16, якими було відмовлено у задоволенні клопотань комітету кредиторів щодо відсторонення арбітражного керуючого, який здійснював повноваження ліквідатора боржника, та призначення іншого арбітражного керуючого, кандидатуру якого було рекомендовано комітетом кредиторів у межах цієї ж справи;
- у постановах Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та від 26.06.2024 колегія суддів, відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг АТ «Укрексімбанк», надала правову оцінку обсягу та меж повноважень комітету кредиторів як представницького органу кредиторів у процедурі банкрутства, у тому числі щодо можливості ініціювання питання про припинення повноважень арбітражного керуючого та призначення іншої кандидатури. При цьому, відповідні висновки були сформульовані саме у межах справи №914/2618/16, стосувалися тотожного суб'єктного складу, аналогічних процесуальних вимог та того ж предмета правового регулювання що і наразі, а саме реалізації комітетом кредиторів прав, передбачених статтями 28 та 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
- колегія суддів у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В. та Галушко Н.А. вже здійснювала апеляційний перегляд судового рішення у межах справи №914/2618/16, предметом якого було питання витребування ключового доказу, безпосередньо пов'язаного з оцінкою повноти ліквідаційної процедури. Так, у постанові Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №914/2618/16 (914/1194/23) колегія суддів відмовила АТ «Укрексімбанк» у витребуванні звіту про оцінку майна ТзОВ «Протеїн-Продакшн» від 03.07.2019 №115/2, у тому числі від ліквідатора та суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ «Експертно-консультаційний центр», фактично надавши оцінку як доводам кредитора щодо його значущості для справи, так і обставинам відсутності відповідного документа у матеріалах провадження.
- у практиці Західного апеляційного господарського суду, зокрема за участю того ж складу колегії суддів, наявні судові рішення, в яких положення абзацу третього частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства тлумачиться і застосовуються інакше, ніж це було зроблено зазначеною колегією суддів у межах справи № 914/2618/16. Так, у постанові від 31.08.2022 у справі №909/496/21 застосовано протилежні підходи до трактування цієї ж норми.
АТ «Укрексімбанк» не ставить під сумнів дискрецію суду у формуванні правових висновків у кожній конкретній справі та не ототожнює різні судові рішення з порушенням закону. Водночас, у контексті цього апеляційного провадження, де зазначений склад суду має перевіряти законність підсумкового судового акта, наявність раніше сформованих та неодноразово підтверджених оцінок щодо тих самих повноважень комітету кредиторів у цій же справі, у поєднанні з існуванням у практиці цього ж суду за участю тієї ж колегії суддів Желік М.Б., Галушко Н.А., Орищин Г.В. іншого підходу до застосування відповідної норми, об'єктивно формує у заявника обґрунтований сумнів у можливості сприйняття подальшого розгляду як безстороннього з точки зору зовнішнього спостерігача.
Заявник наголошує, що наведені обставини розглядаються ним не як незгода з раніше прийнятими судовими актами, що прямо виключається частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а як сукупність процесуальних факторів, що відповідають критерію «обґрунтованого сумніву в неупередженості суду» у значенні пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Зі змісту заяви АТ «Укрексімбанк» про відвід вбачається, що заявник підставою для відводу вважає п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України (інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді).
Надавши правову оцінку відповідним доводам заяви про відвід, колегія суддів зазначає наступне.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Рішення ЄСПЛ від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Імперативними положеннями частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
В силу ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування обґрунтованості заявленого відводу покладено на відповідну особу, яка заявила відвід судді.
Суд констатує, що усі доводи заяви про відвід мотивовані незгодою з постановленими колегією суддів у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. процесуальним рішенням (ухвалами) у межах розгляду судових справ, зокрема сформованою процесуальною позицією.
Інших доводів, які свідчили б про наявність у заявника обґрунтованих підстав вважати, що судді є упередженими при розгляді цієї конкретної справи не надано.
Зазначені підстави для відводу підпадають під імперативну заборону, встановлену процесуальним законом, оцінювати наявність у діях (бездіяльності) судді ознак, з якими закон пов'язує необхідність задоволення самовідводу або задоволення відводу.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Додатково суд зауважує, що у пункті 2.6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Західному апеляційному господарському суді (затверджені зборами суддів Західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020; зі змінами і доповненнями від 21 вересня 2020) передбачено, що передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо: апеляційних скарг, що надійшли до суду апеляційної інстанції після визначення судді-доповідача у справі про банкрутство, в тому числі, апеляційних скарг про перегляд судових рішень у справах позовного провадження про визнання недійсними результатів аукціону; про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості; про стягнення заробітної плати; про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; інших судових справах із майновими та немайновими вимогами до боржника (банкрута), розгляд яких здійснюється в мажах справи про банкрутство.
Отже, розгляд апеляційних скарг у межах однієї справи про банкрутство відповідає вимогам ст. ст. 32, 36 ГПК України.
Таким чином, викладені у заяві про відвід обставини суперечать вимогам ст. ст. 32- 36, 74 ГПК України.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
У справі «Мушта проти України» (рішення від 18.11.2010 року, заява №8863/06) Європейський суд з прав людини акцентував увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Таким чином, вибір складу суду або вимога про зміну складу суду одним з учасників справи підпадає під нормативні обмеження, котрі узгоджуються з положеннями національного законодавства, змістом Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини.
Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що відсутні достатні підстави для задоволення заяви АТ "Укрексімбанк" (вх.№01-04/1140/26 від 06.02.2026) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. від розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 у справі №914/2618/16.
Керуючись ст. ст. 2, 18, 32-40, 232-234, 281 ГПК України, суд
1.Відмовити повністю у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрексімбанк" (вх.№01-04/1140/26 від 06.02.2026) про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А. від розгляду апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 у справі №914/2618/16.
2.Матеріали справи №914/2618/16 повернути попередньо визначеному складу суду.
3.Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.В. Міліціанов
Суддя І.Ю. Панова
Суддя В.О. Ржепецький