справа № 361/3638/25
провадження № 3/361/1228/25
29.01.2026
29 січня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Котенка А.П. розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
20 березня 2025 року, о 07 годині 10 хвилин, Київське Шосе 2/6 км, в селі Семиполки, Броварський район Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «NISSAN TIIDA», н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на відеозапису бодікамери № 858995, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Зазначив, що був тверезим і відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поспішав на місце несення військової служби.
Захисник просив закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки на відеозаписі у його підзахисного не зафіксовано жодних ознак алкогольного сп'яніння, а тому пропозиція поліцейських ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була незаконною. Крім того, просив врахувати дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема те що він є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем служби, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та доглядає за матір'ю, яка потребує стороннього догляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем марки «NISSAN TIIDA», н.з. НОМЕР_2 20 березня 2025 року, о 07 годині 10 хвилин за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Цей факт також встановлений судом під час перегляду відеозапису долученого до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Цей пункт ПДР не містить жодних застережень (підстав), які дозволяють водію не проходити зазначений вище огляд.
Разом з цим, згідно з п. 1.3. учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що отримав посвідчення водія у встановленому законом порядку, складав теоретичний іспит на знання ПДР, а тому обізнаний з їх положеннями.
Проте, ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, тобто не виконав вимоги п. 2.5 ПДР, що утворює склад інкримінованого йому правопорушення.
Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що поліцейський чітко перерахував ОСОБА_1 встановлені у нього ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі і цей факт він підтвердив у судовому засіданні.
Разом з тим, суд вважає непереконливими твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння і як наслідок, незаконність пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки встановлення наявності таких ознак здійснюється за суб'єктивною оцінкою поліцейських на місці зупинки транспортного засобу. Так, суд позбавлений можливості у судовому засіданні з долученого відеозапису з'ясувати, зокрема, таку ознаку, як наявність у водія запаху алкоголю з порожнини рота, яка може бути встановлена лише поліцейськими.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 276293 від 20 березня 2025 року, направленням на огляд на стан алкогольного сп'яніння та актом огляду, згідно з якими ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, відеозаписом обставин фіксації адміністративного правопорушення та складання адміністративного матеріалу, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наданими в суді.
Дослідженими доказами поза розумним сумнівом підтверджені, як факт керування ОСОБА_1 20 березня 2025 року, о 07 годині 10 хвилин автомобілем марки «NISSAN TIIDA», н.з. НОМЕР_2 , так і факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку.
Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Відтак, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Суд враховує всі позитивні характеризуючи дані про особу ОСОБА_1 , однак зауважує, що санкція частини першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення лише одного безальтернативного стягнення.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин