Справа № 274/914/26
Провадження № 1-кп/0274/541/26
09 лютого 2026 року місто Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 23.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065480000021, про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, непрацевлаштований, неодружений, здобув середню освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 28.02.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн; ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2025 покарання у виді несплаченої суми штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян замінене на громадські роботи на строк 240 годин; покарання не відбуте;
- 26.09.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень; ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.12.2025 постановлено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 8500 грн, виконувати окремо;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_3 30.09.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області замінене покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, на покарання у виді 240 годин громадських робіт.
15.10.2025 ОСОБА_3 був поставлений на облік в Бердичівському районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області.
10.11.2025 засудженому ОСОБА_3 були роз'яснені права та обов'язки пов'язані з відбуванням покарання, також він був попереджений про те, що у разі ухилення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 389 КК України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Також останньому було роз'яснено, що згідно зі ст. 37 КВК України він зобов'язаний додержуватися встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації не виїжджати за межі України. Крім цього, ОСОБА_3 роз'яснено, що поважними причинами неявки до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк визначаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені, про що від засудженого ОСОБА_3 було відібрано письмову підписку та заповнено анкету.
В той же день, 10.11.2025, засудженому ОСОБА_3 було видано направлення (вих. № 4307/33/3/1-25 від 10.11.2025), відповідно до якого останній повинен приступити до відбуття покарання у виді громадських робіт строком 240 годин з 11.11.2025 та прибути для відбуття покарання у виді громадських робіт до Міського комунального виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 91 Житомирської області.
Проте, у встановлений день ОСОБА_3 для відбування призначеного судом покарання до Міського комунального виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 не прибув, не маючи на те поважних причин. У зв'язку з цим, за допущене порушення порядку та умов відбування покарання 08.12.2025 провідним інспектором Бердичівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» на підставі ст. 40 КВК України ОСОБА_3 письмово попереджено про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення ним від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України.
Проте, ОСОБА_3 , ігноруючи застосоване попередження щодо відбування громадських робіт, до Міського комунального виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 не з'явився, не маючи на те поважних причин.
Не зважаючи на винесене попередження, ОСОБА_3 до відбування призначеного йому Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області покарання від 30.09.2025 у виді громадських робіт не приступив, не маючи на те поважних причин.
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 , бувши належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, обов'язками засудженої особи, а також бувши письмово попереджений про наслідки ухилення від відбування цього виду покарання, зокрема, з можливістю бути притягнутим за такі дії до кримінальної відповідальності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи необхідність відбування призначеного йому судом покарання у виді громадських робіт, при цьому маючи реальну можливість його відбувати, з метою ухилення від відбування покарання жодного разу не з'являвся на відбування громадських робіт, чим допустив систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, невихід на громадські роботи більше двох разів протягом місяця.
Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 389 КК України.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
До обвинувального акту долучена письмова заява ОСОБА_4 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Санкція ч. 2 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальним проступком.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, сторона обвинувачення не встановила.
Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, є раніше судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення у період відбування покарання; призначене покарання у виді громадський робіт так і не відбув, штраф не сплатив. Він є непрацевлаштований; за місцем проживання характеризується як такий, що зловживає алкогольними напоями та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності; до лікаря психіатра за допомогою не звертався, на обліку в лікаря нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді обмеження волі, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Менш суворий вид покарання, на переконання суду, буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Правових підстав для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, судом не встановлено, а обвинувачений вже був засуджений до покарання у виді штрафу та громадських робіт, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і він знову вчинив нове кримінальне правопорушення в період відбування покарання.
З врахуванням того, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.02.2025 за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у виді штрафу, який ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2025 замінений на громадські роботи на строк 240 годин; та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025 за ч. 1 ст. 337 КК України, з урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.12.2025, до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 8500 грн.; суд при призначенні покарання керується вимогами ст. 71, ст. 72 КК України та до покарання, призначеного за новим вироком, приєднує невідбуту частину основного покарання за попередніми вироками.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не подано.
Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Даних про процесуальні витрати чи заходи забезпечення кримінального провадження матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.02.2025, з урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2025, та невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025, з урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.12.2025, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів та у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, які виконувати самостійно.
Початок строку відбування ОСОБА_3 призначеного покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1