"30" грудня 2025 р. Справа № 596/1649/20
Провадження № 4-с/596/3/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Митражик Е.М.
за участю: секретаря судового засідання Кузик М.Я.
представника заявника адвоката Негоди К.О.
представника відділу ДВС Навроцької М.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин, в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Негода Катерина Олегівна, заінтересовані особи Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Гусятинський відділ ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії/бездіяльність державного виконавця,-
До Гусятинського районного суду Тернопільської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Негода К.О. на дії/бездіяльність державного виконавця Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з коштів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №66011641, в якій просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати державного виконавця Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Навроцьку М.М. зняти арешт з коштів по ВП №66011641 та надати письмове підтвердження банку про зняття арешту з рахунків скаржника.
В обґрунтування скарги посилається на те, що із Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) ОСОБА_1 дізнався про існуючі виконавчі провадження, де він боржник. 07.07.2021 року заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Навроцькою М.М., розглянуто заяву від 22.06.2021 року про примусове виконання виконавчого листа №596/1649/22 виданого 17.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 20 липня 2015 року в сумі 40 754, 47 грн. та судовий збір в сумі 2 102,00 грн. та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66011641. Також, відповідно до АСВП, встановлено, що 07.07.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на суму 42 856,47 грн., виконавчого збору на суму 4 285,65 грн. та мінімальних витрат виконавчого провадження на 155,00 грн. та накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом відповідно до постанови про арешт коштів боржника у ВП № 66011641. 18.10.2021 року державним виконавцем у рамках виконавчого провадження № 66011641 винесено повторно постанову про арешт коштів боржника.
29.12.2021 року в рамках ВП № 6011641 керуючись пунктом 2 частиною 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі-Закон № 1404-VІІІ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, якою, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, постановлено виконавчий документ повернути стягувачу, про що ОСОБА_1 відомо не було. Фактично про повернення виконавчого документа скаржнику стало відомо та ознайомився зі змістом постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, виключно 15.09.2025 року в день отримання відповіді на заяву про визначення поточного рахунку.
При відкритті рахунку в банку позивач дізнався про арешт коштів та відповідно до скріншоту повідомлення якого, дізнався способи щодо користування своїми картками. Однак, при зверненні із заявою про визначення такого рахунку звернувся до органу дії якого оскаржуються який у ВП № 66011641 наклав арешт на кошти, листом від 15.09.2025 року повідомив, що прийняв рішення про відмову боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у зв'язку з тим, що по виконавчому провадженні, у якому накладено арешт на кошти боржника, виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на кошти ОСОБА_1 за відсутності об'єктивної та передбачуваної можливості поновлення виконавчого провадження за виконавчим листом який повернутий, відсутності на даний час майнових претензій стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїми коштами, що зумовило скаржника звернутися до суду з даною скаргою за захистом своїх порушених прав.
Крім того, просить поновити строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №66011641, посилаючись на те, що з поважних причин пропустив строк на подання скарги до належного суду. 15.09.2025 року дізнавшись з відповіді державного виконавця про відмову у вчиненні дій щодо виконання провадження №66011641, 25.09.2025 року оскаржив до Тернопільського окружного адміністративного суду дії/бездіяльність державного виконавця та зняття арешту з коштів, виходячи з переконання, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте, 03.10.2025 року було отримано ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, після ознайомлення із змістом якої, одразу ж звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області із даною скаргою.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Представник скаржника адвокат Негода К.О. в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Навроцька М.М. в судовому засіданні щодо зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 не заперечує. Дійсно, на даний час на виконанні в ДВС виконавче провадження не перебуває. 29.12.2021 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення і повторно у відділ не надходив. В даному випадку, самостійно скасувати накладений арешт в державного виконавця повноважень не має, тому в частині доводів скарги про визнання протиправною бездіяльності не погоджується.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в Гусятинському відділі ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №66011641, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Гусятинським районним судом Тернопільської області від 17 травня 2021 року у справі № 596/1649/20.
07.07.2021 року заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)Навроцькою М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №596/1649/20 виданого 17.05.2021 року Гусятинським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 20 липня 2016 року в сумі 40 754, 47 грн. та судовий збір в сумі 2 102,00 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66011641 на суму 42 856,47 грн., виконавчого збору на суму 4 285,65 грн. та мінімальних витрат виконавчого провадження на 155,00 грн.(а.с.117)
07.07.2021 року заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)Навроцькою М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №596/1649/20 виданого 17.05.2021 року Гусятинським районним судом Тернопільської області винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.(а.с.120)
18.10.2021 року державним виконавцем у рамках виконавчого провадження № 66011641 винесено повторно постанову про арешт коштів боржника.(а.с.129)
29.12.2021 року в рамках ВП №6011641, керуючись пунктом 2 частиною 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)Навроцькою М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Строк повторного пред'явлення для виконання виконавчого документа до 29.12.2024.(а.с.128)
Згідно інформації в повідомленні №22869/28.8-24/2 від 15.09.2025 року виданому Гусятинським відділом державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області слідує, що перевіркою даних АСВП станом на 15.09.2025 виконавчий документ повторно до виконання у відділ не надходив та на виконанні не перебуває(а.с.123,124). Наведене підтвердила в судовому засіданні і представник Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Навроцька М.М.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до частин 4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Враховуючи викладене, оскільки виконавчий лист від 17 травня 2021 року №596/1649/20, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 66011641 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 29 грудня 2021 року було повернуто стягувачу, повторно пред'явити його до виконання стягувач міг у строк до 29 грудня 2024 року, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з коштів боржника.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
В даному випадку, виконавчий лист повторно не пред'являвся до примусового виконання і строки його пред'явлення до виконання закінчилися, суд доходить висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зобов'язання державного виконавця зняти арешт з коштів боржника, так як збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене та те, що з часу повернення виконавчого документу жодних дій ані стягувачем, ані державним виконавцем вчинено не було, тому законних підстав для подальшого арешту на кошти скаржника немає.
Згідно ч. 3 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Оскільки підстави пропуску строку на подання скарги на які посилається сторона є поважними, то строк для подання скарги підлягає поновленню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 353, 447, 447-1, 449, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Гусятинський відділ ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії/бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений у виконавчому провадженні ВП № 66011641.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Елла МИТРАЖИК