Справа № 462/4078/24
провадження 1-в/462/9/26
09 лютого 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Львові матеріали клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання,
встановив:
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31.03.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
16.12.2025 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся в суд із клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання. В обґрунтування даного клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 засуджена вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31.03.2025 за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Відповідно до ст.75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 04.06.2025, отже 04.12.2025 минуло половину строку, призначеного судом додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами. Засуджена ОСОБА_5 працює з 29.05.2018 керівником громадської організації «Культурно-спортивно-оздоровчий танцювальний центр «МАДЛЕНА ДНЕС СТУДІО», одночасно займається волонтерською діяльністю. За час роботи керівником студії сучасного танцю отримувала подяки за свою працю та волонтерську діяльність. Згідно з листом Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, засуджена зарекомендувала себе з позитивної сторони, порядок та умови відбування покарання не порушувала. За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, скарг від сусідів на неї не поступало. Таким чином, засуджена ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою довела своє виправлення, відбула частину покарання за вироком , що відповідно до ст.81 КК України, дає їй право на умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, з підстав, викладених у такому. Просив умовно-достроково звільнити ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечила.
Інші учасники провадження у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду клопотання, про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши думку прокурора, захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , вивчивши матеріали клопотання з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31.03.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених зокрема п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Нормою ч. 1 ст. 81 КК України визначено, що особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім цього, відповідно до п. п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002, звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
У п. 17 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_5 правопорушення, його тяжкі наслідки, оскільки саме порушення засудженою ПДР України призвело до тяжких тілесних ушкоджень у потерпілої, дійшов висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженої від призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що при ухваленні вироку судом надано оцінку частини доказів, на які покликається захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , як на підставу для звільнення засудженої від призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 350, 369-372, 376, 392,537, 539 КПК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: