Справа №305/389/26
Номер провадження 1-кс/305/44/26
09.02.2026. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше несудимого,-
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071140000059 від 07.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у січні-лютому 2026 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше 05.02.2026), маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1031 від 26.08.2025), достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 23 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом,з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, про спільне сприяння незаконному переправленню чотирьох громадян України через державний кордон України,шляхом сприяння їх переміщенню з с. Татарів, Надвірнянського району Івано-Франківської області, до ділянки державного кордону України з Румунією за грошову винагороду у сумі 140000 гривень, 150000 гривень з кожної особи. У січні 2026 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, через гірську місцевість, за грошову винагороду у сумі 150000 гривень. У січні 2026 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про можливість його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, через гірську місцевість, за грошову винагороду у сумі 150000 гривень. У січні 2026 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про можливість його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, через гірську місцевість, за грошову винагороду у сумі 140000 гривень. У січні 2026 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про можливість його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, через гірську місцевість, за грошову винагороду у сумі 140000 гривень. 02.02.2026, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі окремо надала вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 прибути на потязі у м. Рахів, Закарпатської області. 05.02.2026, під час руху потягом у напрямку м. Рахів, Закарпатської області невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_9 вийти на залізничній станції «Татарів-Буковель» у с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. 05.02.2026, близько 07 години 00 хвилин, після прибуття на залізничну станцію «Татарів-Буковель», невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_9 прослідувати до парковки поблизу вказаного місця, де вже знаходився ОСОБА_5 , який надав вказівку ОСОБА_9 сісти до салону автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 доставив ОСОБА_9 до ділянки дороги в участку Горішків у с. Яблуниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, та, з метою подальшого незаконного переправлення особи через державний кордон, надав вказівку ОСОБА_9 поселитись у готелі Бруклін. 05.02.2026, під час руху потягом у напрямку м. Рахів, Закарпатської області невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_11 вийти на залізничній станції «Татарів-Буковель» у с. Татарів, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 05.02.2026 близько 08:00 години, після прибуття на залізничну станцію «Татарів-Буковель», невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_11 прослідувати до парковки поблизу вказаного місця, де вже знаходився ОСОБА_5 , який надав вказівку ОСОБА_11 сісти до салону автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 доставив ОСОБА_11 до ділянки дороги в участку Горішків у с. Яблуниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, та, з метою подальшого незаконного переправлення особи через державний кордон, надав вказівку ОСОБА_11 поселитись у готелі Бруклін. 06.02.2026, під час руху поїздом у напрямку м. Рахів, Закарпатської області, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала окремо вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вийти на залізничній станції «Татарів-Буковель» у с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. 05.02.2026, близько 12години 00 хвилин, після прибуття на залізничну станцію «Татарів-Буковель», невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала окремо вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 прослідувати до парковки поблизу вказаного місця, де вже знаходився ОСОБА_5 , який надав вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 сісти до салону автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 доставив їх до ділянки дороги у с. Яблуниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлене), та, з метою подальшого незаконного переправлення осіб через державний кордон, надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_10 очікувати його в кафе поблизу. 06.02.2026, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_5 на ділянці дороги у с. Яблуниця надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_10 сісти до салону автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , та під час руху у напрямку с. Лазещина, ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вказівку вийти з автомобіля, а невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала ОСОБА_8 та ОСОБА_10 маршрут руху ділянкою лісу в обхід стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району. 06.02.2026, близько 18 години 00 хвилин, невстановлена досудовим розслідуванням особа надала окремо вказівки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вийти з готелю та прослідувати до ОСОБА_5 , який 06.02.2025 близько 18 години 10 хвилин, на ділянці дороги в участку Горішків у с. Яблуниця надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сісти до салону автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , та 06.02.2025 близько 19 години 00 хвилин під час руху у напрямку с. Лазещина, ОСОБА_5 надав ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вказівку вийти з автомобіля, а невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала ОСОБА_9 та ОСОБА_11 маршрут руху ділянкою лісу в обхід стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області. Після обходу блок-посту на ділянці дороги у с. Лазещина, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , та у подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сіли до автомобіля марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , та з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон, продовжили свій рух у напрямку ділянки кордону на території Рахівського району Закарпатської області. Однак, 06.02.2025 близько 23 години 40 хвилин, працівниками Національної поліції України та Державної прикордонної служби України на ділянці дороги навпроти будівлі за адресою: м. Рахів, вул. Шевченка, 3, Закарпатської області було виявлено та зупинено автомобіль марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , у результаті чого було припинено протиправні дії ОСОБА_5 , а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у подальшому затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стороною обвинувачення здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , а саме показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а також інші матеріали кримінального провадження. З огляду на викладене, 07.02.2026 в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. За вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, і згідно із ст.12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин. На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у виглядітримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, він має незначні соціальні зв'язки. Тому, в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з метою зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, у зв'язку з чим може вчинити новий злочин. Більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартоюнезможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПКУкраїни, оскільки: особисте зобов'язання неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він може покинути місце свого проживання; особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жоднаособа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, та зокрема те, що він може покинути місце свого постійного проживання. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного; У зв'язку з цим, вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . Враховуючи вище наведене, та те що ОСОБА_5 та його спільники від здійснюваної ними злочинної діяльності, а саме, незаконного переправлення особи через державний кордон України, отримували грошову винагороду в сумі 140000 та 150 000гривень, що свідчить про значний матеріальний стан осіб, які підозрюються у вчиненні даного злочину. З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеннням розміру застави в сумі понад 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з метою зміни вже даних ними показів на його користь, або відмови від показань, також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Водночас, при визначенні розміру застави в сумі понад 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, просив врахувати що підозрюваний сприяв незаконному переправленню через дердавний кордон України, відразу чотирьох громадян України, за що разом з спільниками мали отримати значні кошти.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечував проти обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що підозра необгрунтована, ризики на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні безпідставні. Стверджував, що його підзахисний надавав виключно послуги з перевезення на території Закарпатської та Івано-Франківської області, був затриманий за 49 км. до прикордонного пункту пропуску. Зазначав, що ОСОБА_5 , отримував замовлення на перевезення власним автомобілем у телефонному режимі. Стверджував, що його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий наміру ухилятися від слідства та суду не має та як результат бажає довести свою невинуватість. Враховуючи наведене, просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 00:00 до 06:00 залишати місце проживання.
Окрім цього, 09.02.2026, захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , надіслав заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обгрунтовуючи його наступним. Слідчим за погодженням прокурора у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено та не надано жодних доказів слідчому судді, що могло підтвердити ризики та обставини викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На слідчого суддю, відповідно, покладено обов'язок відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у разі недотримання стороною обвинувачення всіх вищевказаних вимог. Дослідивши клопотання, подані для судового розгляду матеріали з даним клопотанням вони категорично не погоджуються, заперечуємо та упевнено стверджуємо про необхідність в його відмові, оскільки, в порушення ч.1 п.3 ст.276 КПК України, без наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Відповідно до вказаного клопотання, доказами винуватості є протоколи допиту свідків, протоколи впізнання та інші матеріали. Дослідивши вказані докази, встановлено, що ОСОБА_5 дійсно підвозив осіб вказаних у клопотанні, однак надавав виключено послуги з перевезення на території Закарпатської та Івано-Франківської області, був затриманий у м. Рахів, що знаходиться за 49 км до прикордонного пункту пропуску Солотвино та за 18 км до кордону для перетину залізничним транспортом (дані з інтернет мережі), а відтак немає жодного доказу, що останній якимось чином мав намір сприяти у перетині кордону. ОСОБА_5 отримував замовлення на перевезення власним автомобілем по телефону та за допомогою месенджерів. Будь - яких підказок, вказівок він нікому не надавав. Позиція сторони захисту щодо клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу. Жодний з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчим та прокурором під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу перед судом не доведений. Стосовно ризику переховування - його підзахисний бажає надавати покази, має міцні соціально - стримуючі фактори, раніше не судимий та як результат бажає довести свою невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Ризики незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджені належними доказами, а ґрунтується лише на припущеннях. При дослідженні особи підозрюваного потрібно врахувати, що останній до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має двох повнолітніх дітей 2007 та 2008 року народження, офіційно працює ФОП, проживає з дружиною за адресою: АДРЕСА_2 . Вважають, що визначений стороною обвинувачення розмір застави це спроба ув'язнити підозрюваного до СІЗО та утримувати його до вироку суду, оскільки такий розмір є непомірним для нього та його родини та непропорційним інкримінованого кримінального правопорушення. Слідчий за погодженням з прокурором навіть не досліджений майновий стан підозрюваного, що є обов'язковою умовою при застосуванні застави до останнього. Отже, в декларації за звітний період 2025 року дохід склав 1338886,65 гривень, що є обіговими коштами ФОП та не є чистим доходом. Таким чином, стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовано та не доведено обставини виключності випадку, чому слідчим суддею саме і лише відносно ОСОБА_5 повинен бути визначений розмір застави у не передбаченому КПК України розмірі, адже п. 3 ч.5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах сум від 66560 гривень до 266240 гривень. Позиція захисту щодо наявності підстав застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. При розгляді питання про достатність підстав застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, які існують при обранні запобіжного заходу, достатнім і співрозмірним буде обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначеного у часі відносно підозрюваного, який вчинив, за версією, сторони обвинувачення злочин вперше. Сторона обвинувачення у клопотанні не співвідносять доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативною заставою на суму понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а ставлять суд перед фактом, що тільки обрання такого запобіжного заходу надасть слідству бажаних результатів. При цьому, не деталізуєтся питання щодо того, яким чином це пов'язано з ризиками, що зумовлюють застосування виняткового запобіжного заходу. Вважає, що внесення такого клопотання можливо розглядати, як спробу психологічного тиску на підзахисного з метою схилення до самообмови, а відповідно до ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. На підставі вищезазначеного просить відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначення застави у розмірі більше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 00.00 до 06.00 години залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 та покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, підозру вважає необгрунтованою, стверджує, що ні в чому не винуватий..
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12026071140000059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2026 за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 07.02.2026. З витягу вбачається наступне: 06.02.2025 близько 23:30 години, в ході опрацювання оперативної інформації працівниками СКП Рахівського РВП спільно з ПОРВ Ділове ДПС в м. Рахів, по вул. Шевченка, 3, Закарпатської області було виявлено та зупинено автомобіль марки Ауді з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , який перевозив 4 осіб призовного віку в обхід блок поста Лазещина, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , які мали на меті незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску за грошову винагороду по 150000 гривень з кожної особи, а громадянин ОСОБА_5 та невстановлені особи причетні до організації незаконного перетину державного кордону України.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 фактично затриманий 07.02.2026 о 00 годині 40 хвилині, про що складений відповідний протокол, затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 07.02.2026 в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчиненння порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому організовангою групою, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а також інші матеріали кримінального провадження.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , яким відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Свідки кримінальному провадженні ще не допитані, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний перебуваючи під домашнім арештом, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа ОСОБА_5 , кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, є приватним підприємцем, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, як вбачається з матеріалів клопотання від здійснюваної злочинної діяльності за переправлення відразу чотирьох осіб, зі своїми спільниками отримували грошову винагороду у сумі (з двох громадян України по 140000 гривень, з кожного, з двох громадян по 150000 гривень, з кожного), за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить (3328) гривень, що відповідно становить 998400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного Управління ДМС у Вінницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
На підставі наведеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178,181, 183, 186,193, 196,197,309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - відмовити.
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше несудимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з 07.02.2026 по 07.04.2026, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, приватному підприємцю, з середньою освітою, одруженому, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше несудимому, заставу в розмірі, 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше несудимого та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 07 квітня 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2.не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3.повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4.здати на зберігання до Головного управління ДМС у Вінницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , на строк до 07 квітня 2026 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
В разі внесення застави в частині покладених обов'язків ухвала підлягає виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 07 квітня 2026 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 10 лютого 2026 року о 11 годині 50 хвилин.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1