Справа № 304/24/26 Провадження № 1-кс/304/138/2026
12 січня 2026 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника окружної прокуратури - начальником Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бурхала ягоднінського району, магаданської області, російської федерації, громадянина України, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів одруженого, працюючого, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше не судимого, -
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025072030000001 від 14.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -
09.01.2026 року старший слідчий СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням, яке погоджене заступником керівника окружної прокуратури - начальником Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
У поданому клопотанні старший слідчий зазначає, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42025072030000001 від 14.01.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 серпня 2022 року у Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами, виділеними Благодійною організацією «Благодійний фонд «Проєкт Надія» на капітальний ремонт школи початкових класів Дубриницького ліцею, за наступних обставин.
Так, 29 серпня 2022 року між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Проєкт Надія» (код ЄДРПОУ 44676085), зареєстрованої за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Митрака, 19/6, в особі директора ОСОБА_11 , який діє на підставі Статуту (в подальшому Замовник) з одного боку та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (в подальшому Підрядник) з другого боку, укладено договір підряду б/н щодо здійснення будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт школи початкових класів Дубриницького ліцею», загальною площею 1045,8 кв.м., що знаходиться за адресою с.Дубриничі, вул.Центральна, 73, Ужгородського району, Закарпатської області, на суму 2 583 000,00 грн предметом якого є виконання робіт на зазначеному об'єкті.
За умовами вказаного договору підряду (п. 3.1.2) Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і за власні кошти, зі свого матеріалу виконати роботи і здати об'єкт в експлуатацію Замовнику, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в затверджений даним договором термін, а Замовник зобов'язується надати Підряднику проектно-кошторисну документацію.
Пунктом 3.1.5 визначено, що Підрядник зобов'язаний виконати роботи за цим Договором з дотриманням будівельних норм та правил, що діють в Україні. Оформити відповідно до чинних норм України виконавчу документацію, акти прихованих робіт, протоколи випробувань та інші документи компетенції Підрядника, необхідні для здачі об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до п.4.5. оплата за цим Договором здійснюється Замовником Підряднику платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок Підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт Підрядником на підставі актів виконаних робіт або на підставі рахунків Підрядника у вигляді попередньої оплати по Договору.
Пунктом 8.1.1. визначено, що за неякісне виконання робіт Підрядника, передбачених цим Договором, Підрядник зобов'язаний виправити їх за свій рахунок або відшкодувати Замовнику вартість виправлення неякісно виконаних робіт у повному обсязі.
Окрім вказаного договору підряду б/н від 29.08.2022, між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Проєкт Надія», в особі директора ОСОБА_11 , який діє на підставі Статуту з одного боку та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 з другого боку, укладено ряд аналогічних договорів підряду по вказаному об'єкту на різні види робіт, а саме: договір підряду №02/ПН від 16 вересня 2022 року на суму 1 559 885,60 грн., договір підряду №3/ПН від 14 жовтня 2022 року на суму 1 683 600,00 грн., договір підряду №4/ПН від 02 листопада 2022 року на суму 547 166,00 грн., договір підряду №5/ПН від 27 січня 2023 року на суму 625 979,00 грн., договір підряду №6/ПН від 30 січня 2023 року на суму 783 316,00 грн., договір підряду №7/ПН від 17 лютого 2023 року на суму 305 810,00 грн., договір підряду №8/ПН від 20 лютого 2023 року на суму 793 400,00 грн., договір підряду №9/ПН від 02 березня 2023 року на суму 1 078 024,00 грн., договір підряду №10/ПН від 20 березня 2023 року на суму 519 200,10 грн., договір підряду №11/ПН від 20 березня 2023 року на суму 973 582,00 грн., договір підряду №12/ПН від 21 березня 2023 року на суму 127 960,00 грн., договір підряду №13/ПН від 01 травня 2023 року на суму 156 498,00 грн., договір підряду №014/ПН від 01 травня 2023 року на суму 176 319,00 грн., договір підряду №015/ПН від 01 травня 2023 року на суму 438 285,00 грн., договір підряду №016/ПН від 01 травня 2023 року на суму 37 000,00 грн., договір підряду №017/ПН від 05 травня 2023 року на суму 202 730,00 грн., договір підряду №22/ПН від 09 вересня 2023 року на суму 294 192,00 грн., договір підряду №24/ПН від 10 вересня 2023 року на суму 36 540,00 грн., договір підряду №24/ПН від 10 вересня 2023 року на суму 129 000,00 грн. (далі Договори).
Виконання робіт за Договорами здійснювалось найнятими ФОП ОСОБА_4 працівниками та залученими ним субпідрядними організаціями, у зв'язку з чим останній фактично виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, а саме: організовував виконання будівельних робіт на об'єкті, визначав обсяги та вартість таких робіт, забезпечував підготовку, складання, підписання та подання до замовника актів виконаних робіт, контролював використання матеріалів та ресурсів, а також фактично впливав на прийняття рішень щодо перерахування грошових коштів за виконані роботи. З огляду на фактичний характер та зміст здійснюваних повноважень, ОСОБА_4 є службовою особою у розумінні ч.3 ст.18 КК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.
Разом з цим, в період з 29.08.2022 по 03.10.2023, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння грошовими коштами, виділеними на проведення капітального ремонту по об'єкту «Капітальний ремонт школи початкових класів Дубриницького ліцею», загальною площею 1045,8 кв.м., що знаходиться за адресою с.Дубриничі вул.Центральна, 73 Ужгородського району Закарпатської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своєї діяльності діючи всупереч вимог п. 2 національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1*1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» щодо обов'язковості застосування примірних форм первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3) при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», вніс до актів виконаних робіт № 01 від 08.09.2022, № 02-01 від 16.10.2022, № 03-01 від 04.10.2022, № 04 від 24.10.2022, № 04-01 від 13.10.2022, № 06-01 від 22.10.2022, № 07-01 від лютого 2023 року, № 02-01 від 22.11.2022, № 03-01 від 23.12.2022, № 03-02 від 30.03.2023, № 04-01 від 23.11.2022, № 04-02 від 23.11.2022, № 05-01 від 30.03.2023, № 06-01 від 28.02.2023, № 07-01 від 09.03.2023, № 08-01 від 26.03.2023, № 09-01 від 30.03.2023, № 10-01 від 30.03.2023, № 11-01 від 30.03.2023, № 11-02 від 30.03.2023, № 12-01 від 18.07.2023, № 13-01 від 29.05.2023, № 14-01 від 15.05.2023, № 15-01 від 09.05.2023, № 16-01 від 06.05.2023, № 17-01 від 17.05.2023, № 22-01 від 01.10.2023, № 22-02 від 04.10.2023, № 24-01 від 01.10.2023, № 24-01 від 02.10.2023 (далі -Акти), складених за результатами виконання Договорів, відомості про завищені обсяги виконаних будівельних робіт з метою подачі їх до Благодійної організації «Благодійний фонд «Проєкт Надія» та отримання грошових коштів за зазначені в них роботи, після чого особисто підписав їх та завірив круглою печаткою.
В подальшому, зазначені акти були подані Замовнику та використані для прийняття робіт і їх підписання уповноваженими особами Благодійної організації «Благодійний фонд «Проєкт Надія», на підставі чого у період з серпня 2022 року по грудень 2023 року проведено оплату виконаних робіт на загальну суму 13 422 451,93 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
В ході досудового розслідування встановлено, що фактична вартість виконаних робіт за договорами становить 10 728 709,20 грн.
Отже, різниця між перерахованими коштами та фактичною вартістю виконаних робіт склала 2693742,73 грн.
Отримавши зазначені грошові кошти, у тому числі 2 693 742,73 грн, сплачені внаслідок завищення обсягів та вартості робіт, ОСОБА_4 отримав можливість розпоряджатися ними на власний розсуд.
Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт, незаконно заволодів грошовими коштами Благодійної організації «Благодійний фонд «Проєкт Надія» на суму 2 693 742,73 грн, чим заподіяв майнову шкоду в особливо великих розмірах.
08.01.2026 року ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.
Як зазначає старший слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, зокрема: допитами свідків, висновком будівельно-технічної експертизи, протоколами огляду, документами, які долучені до матеріалів кримінального провадження та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий вказує, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ст.177 КПК України, зокрема наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення вищевказаних злочинів та усвідомивши тяжкість покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, наявність яких виправдовує необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як застава, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При обрані запобіжного заходу слідчий просить врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 , який становить 2 693 742,73 грн., а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 упродовж тривалого часу отримував значні грошові кошти за виконання договорів (понад 13 млн. грн.) та беручи до уваги наявні ризики, передбачені п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що застосування застави у меншому розмірі не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, слідчий вважає необхідним обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі, не меншому за суму завданої шкоди, оскільки такий є співмірним тяжкості кримінального правопорушення, майновому стану підозрюваного.
Та слідчий звертається до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави в розмірі у розмірі 2 693 742 грн., що відповідає розміру завданої злочином шкоди. Та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, прокурора, або суду за першою вимогою кожного разу, у визначений ними час для проведення процесуальних дій; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати до Державної міграційної служби України на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності).
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі та просить задовольнити клопотання старшого слідчого за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями та вважає неможливим, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава в розмірі завданої шкоди, а саме в сумі 2 693 742 грн.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування відносно підзахисного запобіжного заходу у виді застави та просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на необґрунтованість клопотання та відсутність доказів причетності ОСОБА_4 до інкримінованих кримінальних правопорушень, вважає, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра побудована на припущеннях, потерпілий у даному кримінальному провадженні відсутній, цивільний позов не заявлений, ризики, визначені ст.177 КПК України, органом обвинувачення не доведені. Просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити за безпідставністю та недоведеністю ризиків. При цьому захисник вважає можливим обрати підзахисному ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді застави в сумі 2 693 742 грн., вказуючи при цьому, що він немає на даний час фінансової можливості внести запропоновану органом обвинувачення суму застави.
Вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 в обґрунтування поданого слідчим клопотання, яке просить задовольнити у повному обсязі за підставами та обґрунтуваннями, наведеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , які заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просять застосувати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, повно і всебічно вивчивши клопотання старшого слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали, вивчивши письмові заперечення сторони захисту та додані до них документи, а також вивчивши надані стороною захисту характеризуючі матеріали відносно підозрюваного, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання слідчого у їх сукупності, виходячи з принципів об'єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання старшого слідчого підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до приписів п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у сфері службової діяльності та яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, а також ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у сфері злочинів проти власності та яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
В судовому засіданні встановлено, що 08.01.2026 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні № 42025072030000001 доказами, зокрема: договором підряду від 29.08.2022 року (а.п.61-64), актом №01 від 08.09.2022 року про надані послуги та виконані роботи (а.п.65); актом №02-01 від 16.10.2022 року про виконані роботи (надані послуги) (а.п.66); актом №03-01 від 04.10.2022 року про виконані роботи (надані послуги) (а.п.67); актом №04 від 24.10.2022 року про виконані роботи (а.п.68); акту №04-01 від 13.10.2022 року про виконані роботи (а.п.69); актом №06-01 від 22.10.2022 року про виконані роботи (а.п.70); актом №07-01 від .02.2023 року про виконані роботи (а.п.71); договором підряду №02/ПН від 16.09.2022 року (а.п.72); актом №02-01 від 22.11.2022 року про виконані роботи (а.п.77); договору підряду №3/ПН від 14.10.2022 року (а.п.77-80); акту №03-01 про виконані роботи від 23.12.2022 року (а.п.81); акту №03-02 від 30.03.2022 року про виконанні роботи (а.п.82); договором підряду №04/ПН від 02.11.2022 року (а.п.83-86); актом №04-01 про виконані роботи від 23.11.2022 року (а.п.87); актом №04-02 про виконані роботи від 23.11.2022 року (а.п.88); договором підряду №5/ПН від 27.01.2023 року (а.п.89-92); актом №05-01 про виконані роботи від 30.03.2023 року (а.п.93); договором підряду №6/ПН від 30.01.2023 року (а.п.94-97); актом №06-01 про виконані роботи від 28.02.2023 року (а.п.98); договором підряду №7/ПН від 17.02.2023 року (а.п.99-102); актом №07-01 про виконані роботи від 09.03.2023 року (а.п.103); договору підряду №8/ПН від 20.02.2023 року (а.п.104-107); договір підряду №9/ПН від 02 березня 2023 року на суму 1 078 024,00 грн., договір підряду №10/ПН від 20 березня 2023 року на суму 519 200,10 грн., договір підряду №11/ПН від 20 березня 2023 року на суму 973 582,00 грн., договір підряду №12/ПН від 21 березня 2023 року на суму 127 960,00 грн., договір підряду №13/ПН від 01 травня 2023 року на суму 156 498,00 грн., договір підряду №014/ПН від 01 травня 2023 року на суму 176 319,00 грн., договір підряду №015/ПН від 01 травня 2023 року на суму 438 285,00 грн., договір підряду №016/ПН від 01 травня 2023 року на суму 37 000,00 грн., договір підряду №017/ПН від 05 травня 2023 року на суму 202 730,00 грн., договір підряду №22/ПН від 09 вересня 2023 року на суму 294 192,00 грн., договір підряду №24/ПН від 10 вересня 2023 року на суму 36 540,00 грн., договір підряду №24/ПН від 10 вересня 2023 року, висновком експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 743/05-25 від 29.05.2025 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_12 за зверненням Відділу освіти, культури, сім'ї, туризму, молоді та спорту Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.п.221-247), а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею оцінено долучені учасниками судового розгляду до матеріалів клопотання докази в їх сукупності, взаємозв'язку та з точки зору достатності для прийняття рішення.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження від 14.01.2025 року за ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, згідно витягу з ЄРДР, який сформований станом на 14.01.2026 року (а.п.7),
08.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; та за ч.1 ст.366 КК України: внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у сфері службової діяльності та яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, також ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у сфері кримінальних правопорушень проти власності та яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
У відповідності до приписів статті 29 Конституції України та статей 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, суд повинен врахувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 26 червня 1991 року у справі "Летельє проти Франції", попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри слід зазначити, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 обмежувального заходу.
Також слідчий суддя наголошує, що доказування провини підозрюваного ОСОБА_4 є предметом розгляду наступних етапів кримінального процесу.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Під час розгляду клопотання встановлено, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені у клопотанні певні ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), також ОСОБА_4 може знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, які на теперішній час інкримінуються ОСОБА_4 (п.2 ч.1 ст.177 КПК України), а також є наявним ризик незаконно впливати ОСОБА_4 на свідків обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх підкупу, умовляння або залякування (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України).
Тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі, виїхавши за кордон.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, ОСОБА_4 інкримінується вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, та будучи фізичною особою-підприємцем, вбачається наявність у підозрюваного ОСОБА_4 достатніх підстав вважати, що підозрюваний має доступ до службових документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення та має реальну можливість створити інші документи по епізодам кримінального провадження тощо.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати, як особисто, так і через знайомих, на свідків, експерта, які проводили судову експертизу у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя враховує, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та у стороннього спостерігача складається враження про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень.
Вважаю, що в ході розгляду клопотання слідчим та прокурором доведено, що існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_4 судимостей, та ті обставини, що ОСОБА_4 притягується вперше до кримінальної відповідальності за вчинення ряду кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, також слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час ОСОБА_4 працює, є фізичною особою-підприємцем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, має стійкі соціальні зв'язки: одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Та враховуючи репутацію підозрюваного ОСОБА_4 , його вік, матеріальний та сімейний стан, спосіб життя підозрюваного, який має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, займається суспільно-корисною діяльністю, крім того у ОСОБА_4 наявні стійкі соціальні зв'язки: одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, тимчасово зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, за місцем проживання у садовому товаристві «Кургани» за адресою: с-ще Чабани Фастівського району Київської області зарекомендував себе з позитивної сторони, як відповідальна, працьовита та доброзичлива людина (а.п.126), до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Та слідчий суддя приходить до висновку, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 можливо забезпечити шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Та на думку слідчого судді, саме такий запобіжний захід здатний убезпечити негативну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому вважаю необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.
Та, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, відсутність попередніх судимостей чи відомостей про застосовані запобіжні заходи та їх можливі порушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, про підозру у яких його повідомлено, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за можливе та необхідне частково задовольнити клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, який, на переконання слідчого судді забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , та зможе запобігти встановленим під час судового розгляду клопотання ризикам.
Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
З приписів ч.8 ст.182 КПК України вбачається, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При цьому, надані матеріали клопотання жодним чином не вказують на значні фінансові можливості підозрюваного ОСОБА_4 та його сім'ї.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Слідчий суддя вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_4 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому, враховуючи положення п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо нього за загальним правилом має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При цьому, слідчий суддя вважає, що той розмір застави, про який просить визначити слідчий у поданому клопотання, є явно необґрунтованим, з огляду на суть підозри та розмір спричиненої шкоди.
Враховуючи викладене, керуючись абз.3 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зменшити визначену стороною обвинувачення суму заставу до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832 000 гривень.
На переконання слідчого судді перспектива втрати такого розміру застави, на даній стадії досудового розслідування, буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваного ОСОБА_4 , щоб запобігти виникненню у нього бажання переховуватись від органу досудового розслідування, або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, існуючі ризики, дані про особу підозрюваного, розмір задокументованих на даному етапі досудового розслідування збитків, наявність задекларованих ОСОБА_4 доходів у 2025 року від здійснення підприємницької діяльності, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому слідчий суддя вважає доцільним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави саме в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000,00 гривень та вважає, що саме такий розмір застави здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків і буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, який має бути внесений протягом п'яти днів, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 (двісті п'ятидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом п'яти днів на наступний депозитний рахунок: Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області; банк отримувача - Державна казначейська служба України, м.Київ; код банку (МФО) - 820172; ЄДРПОУ - 26213408; рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава, справа № 304/24/26, провадження № 1кс/304/138/2026, ухвали суду 12.01.2026 року, П.І.Б. платника застави).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком по 12 березня 2026 року включно, наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом, на визначений ними день та час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, судді;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення;
5) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем тимчасової реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області: ОСОБА_13