Справа № 450/1094/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвська В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1933/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
06 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М.Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, третіх осіб Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування, -
02 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, третіх осіб Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 43.2 кв.м та господарські споруди прилеглі до будинковолодіння: підвал літ. «пд/А-1», сходи літ «а», будівлі: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», погріб літ. «Пг» та споруди: №1-ворота, №2-огорожа, №-хвіртка, №4-огорожа.
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її свекруха ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло згадане майно. На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться у с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., заповіла ОСОБА_1
26.07.2022 Третьою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з розбіжністю написанні її імені у заповіті та паспорті громадянина України. 06.09.2022 Сихівським районним судом Львівської області у справі № 464/3459/22 встановлено юридичний факт, що заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 911, посвідчений 14.03.2002 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б., складено спадкодавцем ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 .
21.09.2023 державним реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій з підстав незазначення повної адреси об'єкта нерухомого майна та розбіжності у його площі.
Відтак, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування майна. З огляду на вказане, просила позов задовольнити.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим.
Зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що виписка з господарської книги не є достатнім і єдиним доказом належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку АДРЕСА_1 . На думку суду, розбіжності у відомостях щодо площі будинку, кількості кімнат та року побудови не дають підстав вважати, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.02.1981 року було видане саме на зазначений будинок. Крім того, суд зазначив про відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували належність цього будинку Ф. Івасик на праві власності.
Вказує, що відповідно до відповіді Гуменецького Старостинського Округу від 18.12.2023 року №303 за померлою ОСОБА_3 числиться житловий будинок АДРЕСА_1 . Зокрема, у своїх поясненнях позивач обґрунтував зазначення у свідоцтві однієї житлової кімнати тим, що інша кімната фактично використовувалася як господарське приміщення. Крім того, наголошує, що з відповіді ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №4986 від 17.01.2024 вбачається відсутність реєстрації права власності на вказаний житловий будинок станом на 29.12.2012, при цьому будинок складається з двох житлових кімнат та кухні загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м. Водночас підкреслює, що розбіжності щодо року будівництва житлового будинку (1920 рік у виписці з господарської книги та 1936 рік в інвентаризаційній справі БТІ) не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог, оскільки з урахуванням тривалого строку експлуатації будинку могли мати місце зміни та реконструкції, що відображено у матеріалах ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».
Беручи до уваги, що позивач прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 та у зв'язку з неможливістю оформлення спадкових прав на вказане майно в інший спосіб, вважає за необхідне визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок та належне до нього будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.
У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_2 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР, яка діяла на момент смерті ОСОБА_4 , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), Пустомитівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину по заповіту після смерті ОСОБА_8 на спадкове майно, яке складається з житлового будинку на одну кімнату житловою площею 16 кв.м, однієї кухні та кладової, що знаходиться в с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під № 131.
Заповітом, зареєстрованим в реєстрі за № 911, посвідченим 14.03.2002 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б., спадкодавець ОСОБА_9 , на випадок своєї смерті, заповіла належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться у с. Лани, Пустомитівського р-ну, Львівської обл. позивачці ОСОБА_1 .
Рішенням Сихівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2022 року у справі № 464/3459/22 встановлено юридичний факт, що заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 911, посвідчений 14.03.2002 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б., складено спадкодавцем ОСОБА_4 на імя ОСОБА_1 .
Як вбачається з відповіді Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 26 липня 2022 року, вих.№ 2330/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 з огляду на розбіжність у написанні імені спадкоємця у заповіті та паспорті громадянина України.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно О. Тракало № 69478778 від 27 вересня 2023 року, позивачці ОСОБА_1 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за її заявою з огляду на відсутність у свідоцтві про право на спадщину від 12 лютого 1981 року повної адреси нерухомого майна, а саме назви вулиці і номера будинку, наявності розбіжності щодо площі об'єкта нерухомого майна, відсутності документів, що посвідчують виникнення/перехід права власності на господарську будівлю літ. «Б».
Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу від 03 січня 2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з 2 житлових кімнат загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, завершено будівницто 1936 рік.
Випискою з погосподарської книги № 4 с. Лани Гуменецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області на 2001-2005 роки встановлено, що за ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , числиться житловий будинок за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лани (особовий рахунок № НОМЕР_2 ). У розділі ІІІ записано, що житловий будинок побудовано 1920 року, загальною площею 42 кв.м, житловою площею 28 кв.м, кількість житлових кімнат 2. Фактична адреса АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 4986 від 17 січня 2024 року, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи станом на 29 грудня 2012 року, реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутня. Вказаний будинок складається з двох житлових кімнат та кухні, загальна площа яких складає 43,2 кв.м, житлова площа 29,8 кв.м.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що виписка з погосподарської книги не може бути доказом того, що за особою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м. Відмінності у площах житлового будинку, кількості кімнат та роках його побудови не дають суду підстав вважати, що ОСОБА_7 12 лютого 1981 року було видано свідоцтво про право на спадщину по заповіту саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м. Відтак , суд не вважав за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 43.2 кв.м та господарські споруди прилеглі до будинковолодіння: підвал літ. «пд/А-1», сходи літ та споруди: №1-ворота, №2-огорожа, №-хвіртка, №4-огорожа.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Матеріалами справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_7 на день її смерті належав житловий будинок на одну кімнату житловою площею 16 кв.м, однієї кухні та кладової, що знаходиться в с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під № 131.Зазначене підтверджується, виданим їй 12 лютого 1981 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 .
Позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_10 шляхом вступу в управління спадковим майном, має труднощі в оформленні спадкових прав через нотаріальну контору через розбіжності в документах та відсутністю реєстрації будинку на праві власності за спадкодавцем ОСОБА_11 . Відтак, на думку колегії суддів, її право на спадкове майно підлягає судовому захисту.
Однак, враховуючи, що реконструкція будинку, внаслідок якої значно збільшилася площа будинку та його технічні характеристики, попереднім власником будинку ОСОБА_11 (після отримання його у спадок після смерті ОСОБА_8 ) та позивачкою була проведена самочинно, без прийняття в експлуатацію, колегія суддів дійшла висновку, що за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок, що складається з однієї кімнати житловою площею 16 кв.м, однієї кухні та кладової, що знаходиться в с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під № 131, що відповідає свідоцтву про право на спадщину за заповітом, виданим ОСОБА_7 державною нотаріальною конторою 12 лютого 1981 року(після смерті ОСОБА_8 ) Фактична адреса будинку АДРЕСА_1 .
З навдениїх мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що складається з однієї кімнати житловою площею 16 кв.м, однієї кухні та кладової, що знаходиться в с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під № 131. Фактична адреса будинку АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що складається з однієї кімнати житловою площею 16 кв.м, однієї кухні та кладової, що знаходиться в с. Лани Пустомитівського р-ну Львівської обл., зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під № 131. Фактична адреса будинку АДРЕСА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра