справа № 359/3544/23
провадження № 22-ц/824/4456/2026
09 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Золочівської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку в домоволодінні;
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Золочівської сільської ради про визнання незаконною відмови у знятті відповідача з реєстрації, визнання його зареєстрованим без законних підстав, визнання відповідача таким, що не має права користування житлом, зобов'язання зняти відповідача з реєстрації, внести відповідні зміни до реєстру територіальної громади та видати відповідний витяг, стягнення моральної шкоди;
за позовом ОСОБА_2 до Десятої київської державної нотаріальної контори, Золочівської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання незаконними дій нотаріуса, скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування, визнання права власності на нерухоме майно, стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року в складі судді Котенко Р.В.,
встановив:
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Золочівської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку в домоволодінні задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (опис об'єкту: житловий будинок загальною площею 106,8 кв.м, житловою площею 68,3 кв.м, позначений в плані літерою «АІ», веранда «а», веранда «а1», з надвірними будівлями: гараж «Д», сарай «Г», гараж «Б», погріб «В», погріб «З», вбиральня «Ж», колодязь «К», колодязь «Л», огорожа «N»), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з Золочівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 036,80 грн.
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Золочівської сільської ради про визнання незаконною відмови у знятті відповідача з реєстрації, визнання його зареєстрованим без законних підстав, визнання відповідача таким, що не має права користування житлом, зобов'язання зняти відповідача з реєстрації, внести відповідні зміни до реєстру територіальної громади та видати відповідний витяг, стягнення моральної шкоди відмовлено.
У позові ОСОБА_2 до Десятої київської державної нотаріальної контори, Золочівської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання незаконними дій нотаріуса, скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування, визнання права власності на нерухоме майно, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Повне рішення складено 25 грудня 2025 року.
12.11.2025 ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року.
03.02.2026 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_2 просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність у неї доходу за минулий 2024 рік. На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_2 долучила копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 15.07.2025.
Вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правилом ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 15.07.2025, які були долучені ОСОБА_2 , за період з січня 2024 року по грудень 2024 року інформація щодо джерел та сум виплачених заявнику доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
Водночас, долучені до апеляційної скарги відомості про майновий стан заявника не є достатніми (повними), оскільки такі докази не свідчать про відсутність інших джерел доходів, зокрема, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов'язок власника у його утримані тощо.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
За наведених обставин, враховуючи характер спору, недостатність доказів неспроможності понесення заявником судових витрат при оскаржені судового рішення, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні цього клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 ст. 6 закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду першої інстанції 22.10.2024 з заявою про уточнення позовних вимог від 31.12.2023 та від 19.09.2023 ОСОБА_2 були заявлені вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнати (встановити) факт перебування у шлюбних відносинах (у шлюбі) ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати будинок, 1/2 якого з адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з часу його побудови по дату смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати (встановити) факт прийняття спадщини ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , частини будинку у розмірі 1/2 будинку та визнати його право власності на будинок, 1/2 якого з адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.09.1985, видане після смерті ОСОБА_7 ;
- визнати (встановити) факт прийняття спадщини ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за заповітом від 31.05.1980 (визнати таким, що прийняв спадщину за заповітом) після смерті ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: право на спадщину та право власності на будинок, 1/2 якого за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2
- визнати незаконними дії/бездіяльність уповноважених осіб виконавчого комітету Золочівської сільської ради після смерті ОСОБА_7 щодо приховування інформації про заповіт від 31.05.1980, невнесенні до Спадкового реєстру інформації про заповіт ОСОБА_7 від 31.05.1980 № 17, оформленні спадщини ОСОБА_7 , веденні погосподарських книг, порушенні прав ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , права ОСОБА_2 при отриманні у спадщину нерухомого майна.
- визнати незаконним п. 4 рішення Золочівської сільської ради від 06.09.2012 № 241-17-VI.
- визнати незаконними дії/бездіяльність державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори С.В. Шульги при виданні постанови від 24.03.2023 та при веденні спадкової справи № 1165/2021.
- скасувати постанову державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори С.В. Шульги від 24.03.2023.
- зобов'язати Золочівську сільську раду надати дозвіл на розробку документації із землеустрою на ділянку розміром 0,25 га, прилеглу до будинку, 1/2 якого за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , на якій розміщені земельні ділянки з кадастровими номерами № 3220882601:01:001:0086, № 3220882601:01:001:0524 та № 3220882601:01:001:0389.
- визнати ОСОБА_1 таким, що не має права користування житлом у будинку, 1/2 якого за адресою АДРЕСА_1 вже належить ОСОБА_2 , та зобов'язати уповноважених осіб Золочівської сільської ради зняти з реєстрації ОСОБА_1 у будинку, 1/2 якого за адресою АДРЕСА_1 вже належить ОСОБА_2 , внести відповідні зміни до реєстру територіальної громади та видати ОСОБА_2 витяг з реєстру Золочівської територіальної громади.
а також заявлені вимоги майнового характеру, а саме:
- з урахуванням інформації з ДРРП про вже належну ОСОБА_2 частину будинку у розмірі 1/2 будинку та земельну ділянку у розмірі 0,1233 га, визнати за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 на будинок, 1/2 якого за адресою АДРЕСА_1 вже належить ОСОБА_2 , та прилеглу земельну ділянку у розмірі 0,25 га;
- витребувати земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882601:01:001:0524 та 3220882601:01:001:0389 з незаконного володіння останніх володільців на дату витребування (станом на подання цього позову належать позивачу-відповідачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_4 відповідно), як такі, що розміщені на ділянці розміром 0,25 га, що була прилеглою до будинку, належному ОСОБА_7 на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- стягнути з Золочівської сільської ради 1 000 000 грн, а з Десятої київської державної нотаріальної контори - 200 000 грн на відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, спричиненої їх незаконними діями та рішеннями при успадкуванні ОСОБА_2 майна ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 було заявлено 11 (одинадцять) вимог немайнового характеру та 3 (три) вимоги майнового характеру, а тому судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року складає 34 155,84 грн ((15 140,00 грн + 1 211,20 грн х 11) х 150 % х 0,8)
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліку - сплати судового збору в розмірі 34 155,84 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана через електронний кабінет системи «Електронний суд». ОСОБА_2 надала докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідачам - Золочівській сільській раді, Десятій київській державній нотаріальній конторі та представнику відповідачів - адвокату Кутаху Д.О. Разом з тим, скаржником не надано доказів її надсилання іншим учасникам справи, а саме: позивачу - ОСОБА_1 , відповідачу - ОСОБА_4 та третій особі - ОСОБА_3 .
За таких обставин апеляційну скаргу також слід залишити без руху для виконання вимог ст. 43, 356 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання щодо поновлення строку на подання доповнень до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року буде вирішено судом апеляційної інстанції після надходження таких доповнень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк