05 лютого 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/2605/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2563/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Писанець Н.В., за участю присяжних Бісюк О.С., Вашека В.Г., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. Місцем загибелі вважти с. Івано-Дар'ївка, Бахмутського району, Донецької області (а.с. 1-6).
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що чоловік заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був призваний до ЗСУ 21.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та був призначений командиром 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , лейтенант.
28 серпня 2024 року заявнику було направлено сповіщення № 280, що її чоловік, під час ведення бойових дій, безвісти зник 26.08.2024 року поблизу н.п. Івано-Дар'ївка Бахмутського району Донецької області.
За фактом зникнення чоловіка було відкрито кримінальне провадження №12024111130002107 від 03.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 26.08.2024 року № 3562, 26.08.2024 року приблизно о 14-55 лейтенант ОСОБА_2 , під час здійснення заходів з проведення пошуково-ударних у напрямку східної околиці поблизу ПВ РОП н.п. Івано-Дар'ївка Бахмутського району Донецької області, зіткнувся з ворогом та прийняв бій, в ході якого потрапив під атаку ворожого ФПВ дрона та зник безвісти.
За вказаними обставинами було проведено службове розслідування, які підтвердились у тому числі показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
За результатами роботи комісія у висновку пропонувала визнати факт відсутності ОСОБА_2 таким, що знайшов своє підтвердження, та вважати його «зниклим безвісти».
Метою встановлення факту смерті ОСОБА_2 заявник вказувала отримання передбаченої законом виплати після смерті військовослужбовця та оформлення спадщини (а.с. 1-6).
З письмових пояснень представника Міністерства оборони України - Завалюнюк Ж.ВА. вбачається незгода зі змістом заяви ОСОБА_1 , оскільки, на думку представника, звернення останньої є завчасним, до минування встановленого законом строку - 6 місяців з дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. При цьому, місце ймовірної загибелі ОСОБА_2 - не є деокупованим до теперішнього часу (а.с. 62-75).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою (а.с. 96-100).
Не погодившись з рішенням міськрайонного суду, 11 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Веремчук К.Ю. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким заяву задовольнити (а.с. 104-107).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).
Судом першої інстанції не правильно застосовано положення ст. 46 ЦК України.
Оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в даному випадку, загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час здійснення заходів з проведення пошуково-ударних у напрямку східної околиці поблизу ПВ РОП н.п. Івано-Дар'ївка, Бахмутського району, Донецької області, де зіткнувся з ворогом та прийняв бій, в ході якого потрапив під атаку ворожого FPV дрона, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Доводи, які були наведені в письмових поясненнях Міністерства оборони України і були взяті до уваги судом першої інстанції при винесенні рішення про те, що «звернення останньої є завчасним, до минування встановленого законом строку - 6 місяців з дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. При цьому, місце ймовірної загибелі ОСОБА_2 - не є де окупованим до теперішнього часу» є необґрунтованими, оскільки як встановлено матеріалами справи лейтенант ОСОБА_2 , під час здійснення заходів з проведення пошуково-ударних у напрямку східної околиці поблизу ПВ РОП н.п. Івано-Дар'ївка, Бахмутського району, Донецької області, 26 серпня 2024 року зіткнувся з ворогом та прийняв бій, в ході якого потрапив під атаку ворожого FPV дрона та загинув, а тому шестимісячний строк, передбачений ст. 46 ЦКУ, слід обраховувати з моменту настання відповідної події.
Такого ж висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного суду у Постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23.
Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд па підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час обставин, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Тобто, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).
Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (а.с. 104-107).
13 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника Міністерства оборони України - Завальнюк Ж.В., в якому остання просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 137-139).
У судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник - адвокат Веремчук К.Ю. підтримали скаргу і просили її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази (а.с. 159-163).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 - чоловік заявника ОСОБА_1 - був призваний до ЗСУ 21.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та був призначений командиром 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , лейтенант.
28 серпня 2024 року заявнику було направлено сповіщення № 280, що її чоловік, під час ведення бойових дій, безвісти зник 26.08.2024 року поблизу н.п. Івано-Дар'ївка Бахмутського району Донецької області.
За фактом зникнення чоловіка було відкрито кримінальне провадження №12024111130002107 від 03.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 26.08.2024 №3562, 26.08.2024 приблизно о 14-55 лейтенант ОСОБА_2 , під час здійснення заходів з проведення пошуково-ударних у напрямку східної околиці поблизу ПВ РОП н.п. Івано-Дар'івка Бахмутського району Донецької області, зіткнувся з ворогом та прийняв бій, в ході якого потрапив під атаку ворожого ФПВ дрона та зник безвісти.
За вказаними обставинами було проведено службове розслідування, які підтвердились у тому числі показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . За результатами роботи комісія у висновку пропонувала визнати факт відсутності ОСОБА_2 таким, що знайшов своє підтвердження та вважати його «зниклим безвісти».
Як вбачається зі змісту Переліку територій, в яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 22.12.2022 року № 309, активні бойові дії на території Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області розпочалися 24.02.2022 та закінчилися 06.08.2024.
Згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376Званівськасільська територіальна громада Бахмутського району Донецької області з 07.08.2024 року є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Дати завершення бойових дій не зазначено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки на території зникнення ОСОБА_2 не закінчилися активні бойові дії та відсутні дані щодо дати (дня) закінчення активних бойових дій на відповідній території.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Неможна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
У постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) Велика Палата Верховного Суду вказала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
У постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 753/8049/24 зазначено, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зник безвісті в районі населеного пункту Івано-Дар'ївка Бахмутського району Донецької області.
Вказаний населений пункт належить до Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Як вбачається зі змісту Переліку територій, в яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 22.12.2022 року № 309, активні бойові дії на території Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області розпочалися 24.02.2022 та закінчилися 06.08.2024.
Згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376Званівськасільська територіальна громада Бахмутського району Донецької області з 07.08.2024 року є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Дати завершення бойових дій не зазначено.
За таких обставин, відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим не розпочався і звернення заявника ОСОБА_1 із цією заявою є передчасною.
Таким чином, суд першої інстанцій, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про передчасність звернення ОСОБА_2 з даною заявою.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу такого строку, але не раніше шести місяців, оскільки не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Будь-яких інших доводів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Поряд з цим, таке судове рішення не позбавляє ОСОБА_1 звернутись до суду із заявою про оголошення особи померлою із наведенням відповідних підстав і доказів (обставин події, загибелі, зазначенням свідків такої, тощо), які можуть бути визнані судом обґрунтованою підставою для задоволення заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 06 лютого 2026 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов