1[1]
21 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження заапеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115, п.5 п.13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України, на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року,
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21 жовтня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на даний час відсутні підстави для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки наявні обґрунтовані підстави настання встановлених ризиків у такому разі. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Із матеріалів кримінального провадження убачається, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тому підозрювана, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує, у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з метою уникнення покарання за вчинені нею злочини може переховуватися від суду. Крім цього, обвинувачена не має стримуючих соціальних зв'язків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі здійснення стосовно останніх насильницьких дій з використанням отрут, також підозрюваній вручено дане клопотання з додатками до нього, в яких вказано повні анкетні дані потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_6 вчинила злочини проти життя та здоров'я особи способом небезпечним для життя багатьох осіб, з використанням конспірації та отрути, що не виключає використання аналогічних методів вчинення нових злочинів щодо свідків та інших учасників кримінального процесу під час перебування її на волі.
Застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними перешкоджанням здійсненню кримінального провадження та вчиненням нових злочинів.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року скасувати, ухвалити нову, якою у задоволенні прокурора відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не наведено обґрунтовані підстави вважати, що ризики, заявлені у клопотанні, продовжують існувати, не було взято до уваги доводи захисту, не визначено ступінь ризиків у даній справі, не розглянуто можливість обрання більш м'якого запобіжного засобу.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши надані в копіях матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і доводи апелянта про відсутність даних, які ставили би під сумнів належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 у разі зміни їй запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає.
Судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
Обставини, зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути беззаперечними підставами для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема наявність соціальних зв'язків, позитивну характеристику, не зменшують ризики невиконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків у разі зміни їй запобіжного заходу на більш м'який.
На переконання колегії суддів, таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025року та зміни обвинуваченій запобіжного заходу, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 421 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, п.5 п.13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 122 КК України, залишити без задоволення, а ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ______________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2626/2026
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1