Справа № 359/3/26 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2083/2026 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
28 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
представника заявника (в режимі ВКЗ) - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка подана в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року,
Адвокат ОСОБА_6 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в інтересах ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, що полягає в ухиленні від внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , відмовлено.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в заяві ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення не наведено жодної обставини, яка б містила ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України, а тому вважав, що у Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не виникло обов'язку внесення відомостей про вчинення вказаного кримінального правопорушення до ЄРДР та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про те, що за змістом норм ст. 1, 2, 11 КК України та ст. 214 КПК України критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування є наявність конкретних фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, тоді як у поданій заяві наведено короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень та які можуть стати предметом перевірки у кримінальному процесуальному порядку. Також зазначив, що слідчий проігнорував не лише заяву ОСОБА_7 , а й судовий розгляд поданої скарги, що унеможливило встановлення судом обставин та мотивів для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР. Відтак просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану скаргу. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08.01.2026 року, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної ухвали було оголошено 13.01.2026 року, а м. Бориспіль, в якому він та ОСОБА_7 проживають, знеструмлене повністю, що унеможливило вчасне подання апеляційної скарги.
Уповноважена особа Бориспільського РУП ГУНП в Київській області до суду апеляційної інстанції не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомила. Її неявка, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката ОСОБА_6 , який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08 січня 2026 року підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні від 08 січня 2026 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину, а повний текст ухвали було оголошено лише 13.01.2026 року. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 08.01.2026 адвокат ОСОБА_6 отримав засобами електронного зв'язку лише 15.01.2026 року. Апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 подавчерез систему «Електронний суд» 18.01.2026 року. Несвоєчасне отримання копії ухвали слідчого судді та ознайомлення з її змістом є, на думку колегії суддів, поважними причинами пропуску адвокатом ОСОБА_6 строку на її апеляційне оскарження, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя мотивував тим, що в заяві ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення не наведено жодної обставини, яка б містила ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України, а тому вважав, що у Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не виникло обов'язку внесення відомостей про вчинення вказаного кримінального правопорушення до ЄРДР та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею фактично визнано те, що заява ОСОБА_7 за своєю суттю та змістом не є заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону. Так, за змістом ч. 1 ст. 214 КПК Українислідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Аналіз указаної норми дає підстави стверджувати те, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР є не будь-яка заява чи повідомлення адресовані слідчому, дізнавачу чи прокурору, а лише та заява чи повідомлення, яка містить відповідну інформацію про вчинене кримінальне правопорушення. Чинний КПК України не містить вимог до форми та змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Проте, із змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, якою регламентовано перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР можливо зробити висновок про те, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим чи заявником, а також достатню кількість інформації, яка дає можливість здійснити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Проаналізувавши заяву ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у цій заяві не викладені обставини, які би указували на вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлювало виконання слідчим, прокурором вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Із таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого слідчим суддею рішення. Так, слідчим суддею не було порушено вимог ч. 1 ст. 370 КПК України, оскільки ухвалене рішення ґрунтується на вимогах закону, прийняте у межах наданої слідчому судді компетенції та є належним чином вмотивованим. Слідчим суддею не було зроблено жодних висновків про відсутність складу кримінального правопорушення. Аналіз мотивувальної частини оскаржуваної ухвали дає підстави стверджувати про те, що слідчим суддею зроблені висновки щодо заяви ОСОБА_7 на предмет віднесення її до заяв, які дають підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Колегія суддів, на підтвердження висновків слідчого судді, відмічає те, що дійсно заява ОСОБА_7 , копія якої долучена до матеріалів судового провадження, не містить викладу обставин, які дають підстави зробити висновок про наявність кримінального правопорушення та прийняти рішення про попередню його кваліфікацію за ч. 1 ст. 376 КК України.
Щодо доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про те, що слідчий проігнорував не лише заяву ОСОБА_7 , а й судовий розгляд поданої скарги, що унеможливило встановлення судом обставин та мотивів для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР., колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що за змістом ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а отже неявка у судове засідання уповноваженої особи Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не свідчить про незаконність ухваленого слідчим суддею рішення, оскільки не впливає на правильність зроблених судом висновків.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Ухвала слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року, якою у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , відмовлено, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яку подано в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4