Справа № 464/4453/25 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.
Провадження № 22-ц/811/3381/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
09 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
з участю - представника позивача ОСОБА_1 , прокурора Мацюри Я. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2025 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Львівська обласна прокуратура про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних,
у червні 2025 року Львівська міська рада (далі - Львівська МР) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача на користь Львівської МР кошти в сумі: інфляційних втрат - 1 277 176 грн 60 коп. та 3 % річних - 265 814 грн 97 коп., що в цілому складає 1 542 991 грн 58 коп.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року про відкриття провадження у справі до участі у справі залучено Львівську обласну прокуратуру як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2025 року позов залишено без розгляду.
Ухвалу суду мотивована тим, що позивач, будучи юридичною особою та маючи численну кількість представників відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повторно не забезпечив участь свого представника у підготовче засідання, механізмом можливості брати участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції не скористався та від нього не надходила заява про розгляд справи у його відсутності з підтриманням поданої позовної заяви, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи вкотре, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі положень пункту 3 частини першої статті статі 257 ЦПК України.
Ухвалу суду оскаржила Львівська МР, подавши у жовтні 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2025 року, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановляючи оскаржену ухвалу та залишаючи позов Львівської МР без розгляду, суд першої інстанції не врахував того, що позивач подав клопотання про відкладення, причина неявки була поважною, а доказів зловживання правом немає. Залишення позову без розгляду внаслідок формальної повторної неявки, незважаючи на наявність письмово клопотання про відкладення, обмежує право позивача на судовий захист, особливо зважаючи на значну ціну пред'явленого позову. Окрім цього, постановляючи оскаржену ухвалу, суд не дотримався принципів пропорційності та розумності застосування такої крайньої процесуальної санкції, як залишення позову без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи та постановлення оскарженої ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів зауважує, що редакція пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання, була змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, введеного в дію з 18 жовтня 2023 року.
Наведена норма узгоджується з положеннями пункту 1 частини другої статті 200 ЦПК України, в частині того, яку ухвалу може постановити суд за результатами підготовчого засідання.
Оскаржена ухвала постановлена судом 23 вересня 2025 року.
В матеріалах справи відсутня ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України)
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Після внесення змін до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду як на стадії підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті.
Причому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, проте вона має бути повторною саме на відповідній стадії судового процесу, підтвердженням чого є використання сполучника «чи» в нормі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Однак, позов не можна залишити без розгляду з цієї підстави, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, а також за умови повідомлення позивача належним чином про час та місце розгляду справи як першого, так і другого разу.
Встановивши, що Львівська міська рада була належним чином повідомлена про місце, дату і час судового розгляду справи як на 02 вересня 2025 року, так і на 23 вересня 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток), проте в судове засідання 02 вересня 2025 року не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про проведення підготовчого засідання за її відсутності не подавала, а в судове засідання 23 вересня 2025 року також не з'явилась, проте подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник позивача у цей час перебуватиме у відпустці (наказ про це буде подано в наступне судове засідання), однак заяв про проведення підготовчого засідання за її відсутності не подавала, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду.
У цьому зв'язку, колегія суддів враховує, що поважність причин повторної неявки представників позивача, навіть з огляду на причини такої неявки (перебування у відпустці) не має жодного правового значення для вирішення питання про залишення без розгляду позову в такому випадку.
Також колегія суддів враховує, що позивач, виходячи з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньмає не одного представника, який міг би здійснювати представництво інтересів позивача, незважаючи на перебування іншого представника у час проведення судового засідання у відпустці.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що клопотання про відкладення розгляду справи подане представником Львівської МР не через «Електронний кабінет», як цього вимагають приписи ЦПК України, а шляхом його надіслання на електронну пошту суду, тобто з порушенням порядку, визначеного ЦПК України, згідно з яким такі заяви по справі подаються учасником справи, який в обов'язковому порядку має мати зареєстрований електронний кабінет, виключно через ЄСІТС. В противному випадку такі документи не приймаються судом до розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо безпідставного залишення судом першої інстанції позову без розгляду.
За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, оскаржену ухвалу належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме того, що ухвалу суду слід залишити без змін, підстави для розподілу судових витрат, які пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції, а також щодо судових витрат особи, яка подала апеляційну скаргу, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич