Справа № 463/216/24 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я
Провадження № 22-ц/811/1714/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
09 лютого 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів - Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Хоцяновича О.В.,
з участю: представника відповідача - Шелудько О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року в справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2024 року акціонерне товариство (далі - АТ) «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.08.2020 року в розмірі 109949 грн. 04 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.08.2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», яка разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірник у мобільному додатку зазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в сумі 70000 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжні картка НОМЕР_1 .
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим, станом на 02.11.2023 року утворилась заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 109949 грн. 04 коп.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.08.2020 року станом на 02.11.2023 року в розмірі 109949 грн. 04 коп. та судові витрати в розмірі 2684 грн. по сплаті судового збору.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 , просила його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка зазначає, що з умовами обслуговування рахунків фізичної особи, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку не була ознайомлена, не підписувала їх, що підтверджується відсутністю підпису позичальника, відтак, вказані документи не є частиною кредитного договору згідно ст.ст.207, 1055 ЦК України, тому не повинні були враховуватись судом.
Зазначає, що анкета-заява на отримання картки не мітить посилань на процентну ставку, суму кредиту, будь-які інші істотні умови кредитного договору, оскільки клієнт виявив бажання лише на отримання платіжної картки для власних рахунків, а не отримання кредиту чи кредитного ліміту.
Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами існування між сторонами зобов'язань за кредитним правовідношенням та наявність заборгованості за договором від 25.08.2020 року.
На переконання відповідачки, доводи позивача про те, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи банку були надіслані їй в електронній формі у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію» не звільняють позивача від обов'язку доведення їй тих Умов і тарифів, що діяли на момент укладення кредитного договору, окрім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання нею в електронному вигляді Умов і правил, Тарифів, їх підписання відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що позивачем не доведено, що вона була ознайомлена саме з тими Умовами і правилами, і Тарифами банку, які позивач долучив до позовної заяви, також відсутні докази про те, що сторонами узгоджено суму кредиту, розмір процентної ставки, строк повернення кредиту та порядок повернення кредиту, в тому числі розмір щомісячного платежу.
Вважає, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору №б/н від 25.08.2020 року.
В судове засідання апеляційного суду 27.01.2026 року позивач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому справу розглянуто відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 09.02.2026 року о 14:50, з урахуванням періоду перебування одного із членів колегії суддів на листку непрацездатності з 02 по 05 лютого 2026 року включно.
Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Монобанк» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно та в точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року: відеофіксація працівником банку дистанційно; ДІЯ шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:www.monobank.ua/terms.
25.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в банку, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/term; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, клієнт ознайомився та погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву, ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови.
Відповідач просила відкрити на її ім'я поточний рахунок в АТ «Універсал Банк», вказаний у п.2 анкети-заяви - НОМЕР_2 .
Крім того, ОСОБА_1 просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу з пільгового періоду, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць (п.3).
У п.6 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Вона визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
На підставі укладеного договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 28000 грн., який в подальшому, а саме з 07.12.2020 року був збільшений до 70000 грн.
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 23.02.2024 року, ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 з видачею картки НОМЕР_1 із строком дії - до 11/24, тип рахунку - «Чорна карта» у валюті UAN.
Згідно з Тарифами картки «Мonobank», розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова процентна ставка за користування кредитом - 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена процентна ставка - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується деталізованою випискою про рух коштів по картковому рахунку від 23.02.2024 року.
Згідно з цією випискою, відповідач здійснювала користування кредитними коштами, а саме: розраховувалась кредитною карткою, здійснювала перерахування на інші платіжні картки, знімала готівку, поповнювала мобільний телефон, а також частково погашала кредит, проте, повністю свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 02.11.2023 року відповідачка має заборгованість у розмірі 109949 грн. 04 коп.
Спірні правовідносини регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», нормативними актами Національного банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права, Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підписанням анкети-заяви до договору про надання банківських послуг позичальник ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 25.08.2020 року, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів зауважує, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус: джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться копії паспорта ОСОБА_1 , які додані до анкети в електронному вигляді.
В анкеті-заяві міститься прохання відповідачки відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Також, відповідач вказала, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими вона ознайомлена, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
У п.4 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари УЕП з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі, погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за укладеним 25.08.2020 року договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і належним чином, надававши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконувала, обов'язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів своєчасно та у погодженому розмірі не вносила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 109949 грн. 04 коп.
Відповідачка ОСОБА_1 не спростувала розрахунок заборгованості, наданий позивачем, свій контррозрахунок суду не надала.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані і використані відповідачкою кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Позивачем доведено належними доказами, з урахуванням особливостей проекту «Мonobank», волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема, погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підстави стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення.
Приєднана позивачем виписка з банківського рахунку є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачкою кредитними коштами та неналежне виконання нею своїх обов'язків з погашення кредиту.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, відповідачкою не надано.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 09 лютого 2026 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич