Провадження № 22-ц/821/583/26 Справа № 694/2682/25
Звенигородський районний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
09 лютого 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду, Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Григорчук Ірини Олександрівни на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2025 року у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншою особою,
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.12.2025 позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник відповідача - адвокат Григорчук І.О. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
05.02.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи № 694/2682/25.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.
Статтею 356 ЦПК України передбачені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Із поданої до суду апеляційної скарги вбачається, що остання підписана Григорчук І.О.
Проте, до апеляційної скарги не долучено документу, що підтверджує повноваження адвоката Григорчук І.О. як представника ОСОБА_1 .
В матеріалах справи також відсутні документи, що підтверджують повноваження Григорчук І.О. представляти інтереси відповідача в Черкаському апеляційному суді.
Також, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачає, що у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, апеляційної скарги з додатками, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
До апеляційної скарги не долучено доказів надсилання її копії з додатками іншим учасникам справи, а саме: ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Крім того, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Постанові Великої Палати Верховного суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено, що «за наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності)».
Тобто, визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншою особою, є вимогою майнового характеру.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.
В п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України законодавець закріпив, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
З матеріалів справи вбачається, що позивач приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. у даній справі, в силу вимог Закону, звільнений від сплати судового збору, ціну позову в своїй позовній заяві не зазначив та не надав документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визначити ціну позову та відповідно вирахувати судовий збір, що підлягає сплаті у даній справі.
Відтак, скаржник зобов'язаний самостійно визначити й відповідним чином обґрунтувати розмір судового збору і надати оригінал квитанції про його оплату, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, скаржнику слід надати до суду докази вартості спірного майна та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу., тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Григорчук І.О. на рішення Звенигородського районного суду Черкаської областівід 03.12.2025 слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, шляхом подання документів, що підтверджують повноваження Григорчук І.О. представляти інтереси відповідача в суді апеляційної інстанції, подання доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, а також сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та надання до суду доказів такої оплати
Керуючись ст. ст. 356, 357 ЦПК України, суддя,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Григорчук Ірини Олександрівни на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2025 року у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншою особою, залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій СІРЕНКО