Справа № 554/12468/25 Номер провадження 22-ц/814/1313/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
27 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Дряниця Ю.В.
Судді: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №9544084 від 17.09.2019 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Мілоан» у розмірі 23672,50 грн., з яких 8 500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13132,50 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 850,00 - прострочена заборгованість за комісією, 1190 грн. прострочена заборгованість за пенею.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 17.01.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №45-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 9544084 від 17.09.2019 року що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем у розмірі 8500,00 гривень. Та зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує , товариство звертається до суду.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 листопада 2025 року в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішення його в апеляційному порядку оскаржив позивач ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування доказів наявних в матеріалах справи.
Апелянт вказує, що ним надано належні докази які свідчать про укладення кредитного договору, перерахування кредитних коштів відповідачу та укладення в порядку передбаченому чинним законодавством договору відступлення права вимоги.
Зважаючи на викладене скаржник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 листопада 2025 року та постановити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення районного суду законним та обгрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається що, що 17.09.2019 ОСОБА_1 уклала кредитний договір з ТОВ «Мілоан» шляхом подачі заявки на отримання кредиту №9544084 в особистому кабінеті на офіційнму веб-сайті товариства. Вказана заявка підписана позичальником, шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до підписання договору в паперовій формі. Відповідно до умов кредитного договору, позичальнику до укладання договору було надіслано проект кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), де остання повинна була ознайомитися з умовами та правилами кредитного договору, що розміщенні на офіційному сайті товариства та є невід'ємною частиною даного договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 01.10.2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , після уладення шлюбу прізвище відповідача змінено на ОСОБА_3 . (а.с. 140)
Згідно з договором про споживчий кредит №9544084 (індивідуальна частина) від 17.09.2019 сума кредиту становить 8500 грн. Відповідно до п. 1.3. кредит надається строком на 7 днів з 17.09.2019 року. Пунктом 1.4. цього ж договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 24.09.2019. Проценти за користування кредитом: 892.50 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 8500 грн. (п. 1.2 договору).
Сукупна вартість кредиту складає 1742.50 грн. в грошовому виразі та 1,069.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту: 850.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. (п.1.6 договору).
Пунктом 2.2 договору визначено наступну плату за кредитом:
2.2.1. Позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно. 2.2.2. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. 2.2.3. Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, Якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної базової ставки, у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути припинено.
Пунктом 2.3 договору визначені умови щодо пролонгації договору.
Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та проценти нараховані згідно п. 1.5.2 Договору за період на який здійснюється продовження строку кредитування, але не більше суми фактично нарахованих процентів за Договором на дату здійснення пролонгації. У разі, якщо на дату пролонгації кредиту за Кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредиту Позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі.
Згідно п. 4.1. У разі прострочення Позичальником зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв'язку з укладенням цих угод, зобов'язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
У п.п.6.1-6.5 визначено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua.
Розміщені в особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Товариства. Після укладення цей Кредитний договір розміщується в особистому кабінеті Позичальника.
Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання Кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність Позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього Договору про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам Заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один з видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в момент укладення цього Договору.
Укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично с еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додатком №1 до договору є Графік розрахунків за договором про споживчий кредит.
Факт отримання коштів підтверджується платіжним дорученням №241240 від 17.09.2019, в якому платником вказано ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 сума зарахування 8500 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Мілоан» загальний борг ОСОБА_1 за кредитним договором № 9544084 становить 23672,50 з яких борг по тілу кредиту - 8500, борг по відсотках - 13132,50, борг по пені - 1190 грн., борг по комісії - 850 грн.
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №45-МЛ від 17.01.2020 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників за кредитними договорами, погашення боржниками заборгованості за якими не відбулося в строк з тих чи інших причин. Факт передачі права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 за кредитним договором підтверджується витягом реєстру боржників до договору факторингу №45-МЛ від 17.01.2020.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки позивачем не доведено факту укладення між відповідачем та ТОВ «Мілоан» кредитного договору, у зв'язку з відсутністю підпису відповідачки на наданих копіях договору, а також з підстав того, що на підтвердження заборгованості по кредитному договору, всупереч пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, не надано виписки з особового рахунку клієнта.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
За змістом статей 626 ,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.
Таким чином, відповідач зобов'язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.
У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частиною першоюстатті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та враховуючи вищенаведені норми права апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо недоведеності позивачем факту укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору з підстав відсутності в ньому власноручного підпису чи електронного підпису позичальника.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.09.2019 року ОСОБА_1 на сайті ТОВ «Мілоан» заповнила заяву на отримання кредиту. Алгоритм його дій (послідовність) зазначений в самій анкеті-заяві на кредит №9544084.
У розділі 6 договору про споживчий кредит №9544084 зазначено, що він укладається в електронній формі і прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
У анкеті-заяві, кредитному договорі та додатках до нього зазначена особиста інформація позичальника, яка вноситься ним безпосередньо під час заповнення та відправлення заяви.
До матеріалів справи додано довідку про ідентифікацію, яка містить персональні дані відповідача та номер телефону, на який відправлено відповідний одноразовий ідентифікатор.
Позивачем на підтвердження своїх вимог до матеріалів справи долучено : копія договору споживчого кредиту №9544084 від 17.09.2019 року з додатками; копія довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідача; копія анкети-заяви на кредит №9544084; копія прийняття рішення по заяві № 9544084; копію платіжного доручення № 241240 від 17.09.2019; копія відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 9544084; копія договору відступлення права вимоги № 45-МЛ від 17.01.2020; копія акту приймання передачі реєстру боржників від 17.01.2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 45-МЛ; копія платіжної дорученнядо Договору про відступлення права вимоги; копія досудової вимоги.
З урахування викладеного, колегія суддів вважє, що 17.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №9544084 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8500 грн, який підписано відповідачкою у формі одноразового ідентифікатора «S58703» відповідно до ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано копію платіжного дорученням №241240 від 17.09.2019 року, яке підтверджує факт перерахунку ТОВ «Мілоан» на рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 8500 грн згідно договору №9544084.
Позивачем надано докази укладання кредитного договору 17.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» №9544084 та докази на перерахування суми кредитних коштів у розмірі 8500, 00 грн.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач подаючи до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, мала змогу самостійно довести факт неотримання нею кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у неї відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них.
В той же час, доводи відзиву на апеляційну скаргу апеляційної скарги не містять жодних аргументів стосовно того, що саме перешкоджає відповідачу довести факти неотримання нею кредитних коштів у наведений вище спосіб.
При цьому, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо не доведення факту перерахунку ТОВ «Мілоан» кредитних коштів ОСОБА_1 , оскільки такий висновок суду спростовується платіжним дорученням №241240 від 17.09.2019 року про перерахування ТОВ «Мілоан» коштів у сумі 8500,00 грн ОСОБА_1 на кредитний рахунок № 516874*73, згідно договору №9544084, яке судом першої інстанції помилково не взято до уваги в якості належного доказу.
Згідно витягу з реєстру боржників від 17.01.2020 року до договору відступлення прав вимоги № 45-МЛ, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9544084 в загальній сумі 23672,50 грн, боржник ОСОБА_1 ..
Отже, колегія суддів дійшла до висновку про наявності у ОСОБА_1 боргових зобов'язань перед ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» та стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором.
Правильності нарахування заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, контррозрахунок не надала.
Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» слід задовольнити, рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 листопада 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. При зверненні з апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056 грн.
У позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» просило стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було надано: договір №0107 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року; акт №1343 наданих послуг правничої (правової) допомоги від 05 серпня 2025 року; детальний опис наданих послуг від 05 серпня 2025 року.
У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК Українизазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині шостій вказаної статті зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на знаходження на розгляді у судах різних інстанцій значної кількості таких справ, що свідчить про їх однотипність та шаблонність позовів в такій категорій справ, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в розмірі 2000 гривень.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 листопада 2025 року - скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №9544084 від 17.09.2019 року у розмірі 23672 грн 50 коп., яка складається: з 8500 грн тіло кредиту, 13132 грн. 50 коп заборгованість по відсоткам, 850 грн. заборгованість за комісією, 1190 грн. заборгованість за пенею.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судовий збір у розмірі 6056 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач Ю.В. Дряниця
Судді Л.І. Пилипчук
О.В. Чумак