Справа №760/35519/25 2-з/760/85/26
29 січня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на: поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Сенс Банк"; "дохідний сейф" до поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Сенс Банк"; депозитний рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк"; поточний рахунок ФОП, відкритий на ім'я ОСОБА_2 в АТ КБ "ПрватБанк" у межах суми грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача в межах позовних вимог, а саме: 72 455,10 доларів США та 1 616 950 гривень. Крім того, просить накласти арешт на облігації внутрішньої державної позики (далі - ОВДП), оформлені через АТ «СЕНС БАНК» та обліковані на ім'я ОСОБА_2 , а саме: ОВДП зі строком погашення до 26 лютого 2026 року на загальну суму 154 090 доларів США; ОВДП зі строком погашення до 24 червня 2026 року на загальну суму 207 292 грн та заборонити вчинення будь-яких дій, спрямованих на їх відчуження, погашення, дострокове погашення, викуп, а також на отримання грошових коштів, що підлягають виплаті відповідачу, у зв'язку з погашенням або виплатою доходу за такими облігаціями, а також накласти арешт наквартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що він звернувся до суду з вищевказаним позовом, предметом якого є грошові кошти, облігації внутрішньої державної державної позики та квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що існує реальний ризик втрати судового контролю над грошовими коштами, отриманими внаслідок погашення ОВДП, що може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду у частині поділу зазначеного майна та стягнення грошових коштів. Також з огляду на формальну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем, вона може реалізувати право на відчуження квартири до вирішення спору по суті, що призведе до втрати предмета спору.
Враховуючи викладене, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17).
Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову між сторонами є поділ майна подружжя (транспортні засоби, готівкові грошові кошти, грошові кошти на банківських рахунках, ОВДП, погашені ОВДП та квартира). Ціна позову становить 39 166 262 грн.
В заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на: поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Сенс Банк"; "дохідний сейф" до поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Сенс Банк"; депозитний рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк"; поточний рахунок ФОП, відкритий на ім'я ОСОБА_2 в АТ КБ "ПрватБанк" у межах суми грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача в межах позовних вимог, а саме: 72 455,10 доларів США та 1 616 950 гривень. Крім того, просить накласти арешт на облігації внутрішньої державної позики (далі - ОВДП), оформлені через АТ «СЕНС БАНК» та обліковані на ім'я ОСОБА_2 , а саме: ОВДП зі строком погашення до 26 лютого 2026 року на загальну суму 154 090 доларів США; ОВДП зі строком погашення до 24 червня 2026 року на загальну суму 207 292 грн та заборонити вчинення будь-яких дій, спрямованих на їх відчуження, погашення, дострокове погашення, викуп, а також на отримання грошових коштів, що підлягають виплаті відповідачу, у зв'язку з погашенням або виплатою доходу за такими облігаціями, а також накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 .
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16 липня 2016 року № 63629408 вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .
Заявник, посилається на те, що накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках відповідача, у межах суми позовних вимог, є співмірним, обгрунтованим та необхідним заходом спрямованим на збереження предмета спору. Крім того, існує реальний ризик втрати судового контролю над грошовими коштами, отриманими внаслідок погашення ОВДП, що може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду у частині поділу зазначеного майна та стягнення грошових коштів. Також з огляду на формальну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем, вона може реалізувати право на відчуження квартири до вирішення спору по суті, що призведе до втрати предмета спору.
Однак заявник не зазначив обґрунтованих підстав, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу на праві власності, впливатиме на ефективність захисту порушених прав заявника та унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позову, тобто не доведено наявність обставин, що вимагають забезпечення позову.
Крім того, заявник не надає суду будь-яких належних доказів, що відповідачем вчиняються будь-які підготовчі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також не надано доказів, які б підтверджували обставини на які він посилається, а саме: докази належності відповідачу рахунків у банках на які просить накласти арешт, а також докази належності облігацій внутрішньої державної позики.
В той час як суд має перевірити, які конкретно грошові кошти, ОВДП належать відповідачеві і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За таких обставин, законодавством передбачений обов'язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.
Із наведеного слідує, що відомості про наявність ОВДП, рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна