Номер провадження: 22-ц/813/743/26
Справа № 522/17529/23
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
20.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Верховець Ксенія Сергіївна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 227 330,17 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 13.08.2023 за фактичною адресою АДРЕСА_1 , управління якою здійснює ТОВ «КК «Порто-Франко», на автомобіль позивача Mitsubishi Outlander, НОМЕР_1 , який знаходився на майданчику для паркування, утримання якого здійснює КП «Одестранспарксервіс», впало дерево. Це призвело до механічних пошкоджень автомобіля. Вартість матеріального збитку складає 227 330,17 грн. Про факт падіння дерева на автомобіль було повідомлено поліцію. Наслідки падіння дерева зафіксовані фотознімками, зробленими самим власником автомобіля. Позивач самостійно з'ясовував хто є балансоутримувачем території та дерева, що впало. ТОВ «КК «Порто-Франко» відповіло, що здійснює управління багатоквартирними будинками та прибудинковими територіями за цією адресою, однак утримання зелених насаджень не відноситься до його послуг, на балансі ТОВ не перебувають, тому підприємство не відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. КП «Міськзелентрест» також повідомило, що зелені насадження адресою АДРЕСА_2 не перебувають на його балансі, не утримуються ним. Рішенням виконавчого комітету ОМР №102 від 14.02.2008 «Про утримання зелених насаджень в м. Одесі» не визначено адресу АДРЕСА_2 та балансоутримувача за цією адресою. Також земельна ділянка АДРЕСА_2 не перебуває на балансі та не обслуговується Департаментом міського господарства ОМР, КП «Міськзелентрест», не знаходиться на території, яка обслуговується ТОВ «КК «Порто-Франко», КП «Одестранспарксервіс», отже, земельна ділянка належить до земель комунальної власності. Оскільки не визначено балансоутримувача зелених насаджень (дерева), яке знаходяться за цією адресою (зелені насадження за цією адресою нікому на баланс не передавалися, договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями не укладався), позивач вважає, що відповідальність за шкоду має бути покладено на Виконавчий комітет Одеської міської ради, який мав визначити такого балансоутримувача зелених насаджень та передати відповідні зелені насадження на баланс цієї особи, уклавши з цією особою відповідний договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями. Також, у зв'язку з пошкодженням вказаного автомобіля, йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , від імені якого дію представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем точної адреси місця знаходження дерева, яке впало на автомобіль, що унеможливлює зробити однозначний висновок, що територія на якій знаходиться дерево, яке впало на автомобіль, немає визначеного у встановленому порядку балансоутримувача об'єкту благоустрою, що в свою чергу покладало б обов'язок відшкодування заподіяної позивачеві шкоди на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
При цьому суд також зазначив, що управителем будинку в АДРЕСА_2 на дату, коли відбулось падіння дерева на автомобіль позивача є ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко», яке, як управитель будинку, має здійснювати утримання дерев (які є елементами благоустрою), що знаходяться на цій ділянці. Окремий договір чи рішення, щодо утримання дерев в такому випадку не приймається, у зв'язку з чим відповідні твердження позивача з цього приводу є помилковими. Те, що ТОВ «КК «Порто-Франко» самостійно вважає, що утримання зелених насаджень не включено до видів послуг на управління багатоквартирним будинком і прибудинковими територіями, які обслуговує підприємство, не означає, що це відповідає законодавству.
Колегія суддів не може у повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:
ОСОБА_3 є власником автомобіля «Mitsubishi Outlander», НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
13.08.2023 року до ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3 про те, що в АДРЕСА_2 на майданчику для паркування приблизно о 17.00 год. на його автомобіль впало дерево.
З квитанції КП «Одестранспарксервіс» до прибуткового касового ордеру №3 від 13.08.2023 року вбачається прийняття оплати за послуги паркування автомобіля НОМЕР_1 з 16.30 до 17.30 год.
Звітом №578-ОД/1.3 від 17.08.2023 року про незалежну оцінку т/з «Mitsubishi Outlander», НОМЕР_1 визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля 227 330,17 грн.
КП «Міськзелентрест» повідомило, що зелені насадження за адресою АДРЕСА_2 не знаходяться на його балансі та не утримується.
ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко» листом від 17.08.2023 року повідомило, що є управителем багатоквартирного будинку в АДРЕСА_2 . Зелені насадження, що розташовані на прилеглій території до будинків, які знаходяться в управління ТОВ «КК «Порто-Франко» не знаходяться на балансі підприємства, воно не відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на територіях зеленого господарства. Також утримання зелених насаджень не включено до видів послуг на управління багатоквартирним будинком і прибудинковими територіями, які обслуговує підприємство.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 знаходяться нежитлові приміщення, які належать TOB «НІКО МАСТЄР», ТОВ «ВЕЙЗЕР ФОРМ», нежилі приміщення 1-го поверху № 501 у власності ТОВ «ОДЕСЬКА МІСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», нежитлові приміщення магазину-бару у власності ОСОБА_4
Приморська районна адміністрація ОМР листом від 26.03.2024 року пояснила, що адреси АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 фактично є одним будинком за адресою АДРЕСА_3 , який знаходився на обслуговуванні ТОВ «КК «Порто-Франко» з 01.06.2023 року по 01.03.2024 року, а з 01.03.2024 року на обслуговуванні КП «ЖКС «Порто-Франківський».
КП «Одестранспарксервіс» повідомило, що є уповноваженою особою по здійсненню організації та експлуатації майданчиків для платного паркування авто та укладання договрів балансоутримання місць паркування. КП «Одестранспарксервіс» немає, не укладався договір балансоутримання місць паркування транспортних засобів за фактичною адресою АДРЕСА_1 . КП «Одестранспарксервіс» визначене оператором майданчиків для платного паркування транспортних засобів, зокрема, за адресою вул. Гаванна (від вул. Дерибасівської до пров. Маяковського).
Департамент екології та розвитку рекреаційних зон повідомив, що не є балансоутримувачем об'єкта за адресою АДРЕСА_2 , в період з 2021 по 14.02.2024 року заява щодо видалення зелених насаджень за цією адресою до Департаменту не надходила.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету ОМР № 1381 від 11.12.2008 року та рішення №102 від 14.02.2008 року КП «Міськзелентрест» не передавались на обслуговування чи утримання зелені насадження загального користування, що розташовані на міжквартальних територіях житлових будинків на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
За даними гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів погодні умови 13.08.2023 року були в межах норми.
Колегія суддів виходить з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева та настання механічних пошкоджень автомобілю позивача підтверджується квитанцією КП «Одестранспарксервіс» до прибуткового касового ордеру №3 від 13.08.2023 року про прийняття оплати за послуги паркування автомобіля НОМЕР_1 з 16.30 до 17.30 год. та заявою ОСОБА_3 до ВП № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області з відміткою органу поліції про прийняннтя цієї заяви ОСОБА_3 про те, що в АДРЕСА_2 на майданчику для паркування приблизно о 17.00 год. на автомобіль заявника впало дерево з проханням заявника зафіксувати факт пошкодження його автомобіля.
Крім того згідно з відповіддю Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області на звернення ОСОБА_3 повідомлено, що факт звернення ОСОБА_3 до органу поліції з приводу фіксації факта пошкодження автомобіля Міцубісі Аутлендер НОМЕР_1 падінням гілки дерева зареєстровано до інформаційного порталу Національної поліції України за № 189744, 19743 від 13.08.2023 року та в подальшому розглянуто з прийняттям рішення про відсутність ознак кримінального та адміністративного правопорушення.
Обставини звернення ОСОБА_3 13.08.2023 року до ВП № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області з заявою про фіксацію факта пошкодження належного йому автомобіля Міцубісі Аутлендер НОМЕР_1 падінням гілки дерева підтверджено і відповіддю Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області на запит адвоката Верховець К.С., як представника ОСОБА_3 .
Також позивач додав фотокартки з фіксацією падіння гілки дерева на належний йому автомобіль, з яких вбачається гілка дерева в лежачому положенні на даху автомобіля Міцубісі.
Згідно з звітом товариства з обмеженою відповідальністю «Експертне бюро «Айстра» (сертифікат оціночної діяльності ФДМУ 38/2023 від 25.01.2023 року) № 578-ОД/1.3 від 17.08.2023 року про незалежну оцінку т/з «Mitsubishi Outlander», НОМЕР_1 визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля 227 330,17 грн. Вартість робіт по наданню послуг з оцінки автомобіля склала 5 496 грн. 54 коп. без ПДВ.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів'визначено, що зокрема елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Тобто дерево є елементом благоустрою.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п.3.1. Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Згідно з п.5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: - на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; - на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; - на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є - уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
Відповідний правовий висновок висловлено Верховним судом у постанові від 17 травня 2022 року по справі № 522/2890/20.
Відповідно до п. 7.5. Правил господарська та інша діяльність проводиться з урахуванням коштів, необхідних для охорони, утримання та відновлення земельних насаджень. Кошти передбачають місцеві органи самоврядування на утримання об'єктів земельного господарства комунальної форми власності, підприємства, організації, установи на утримання земельних насаджень на територіях, які їм належать на праві власності, довгострокової оренди, власники та користувачі земельних ділянок, на яких розташовані земельні насадження.
У справі, яка переглядається, колегія суддів звертає увагу, що листом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.03.2024 року на адресу Юридичного департаменту Одеської міської ради повідмолено, що кутовий будинок Гаванна 9 - Ланжеронівська 21 в м. Одесі перебував на обслуговуванні ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко» з 01.06.2023 року до 01.03.2024 року. З 01.03.2024 року будинок перебуває на обслуговуванні КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (т.1 а. с. 168).
Листом від 26.03.2024 року Департамент міського господарства Одеської міської ради на адерсу ОСОБА_1 повідомив, що Приморська районна адміністрація здійснює свою діяльність на підставі Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, в розумінні якого Приморська районна адміністрація не є балансоутримувачем прибудинкової території та зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 . У Приморської районної адміністрації Одеської міської ради відсутні документи щодо передачі на баланс дерева Берест (інвентарний номер Д5311) за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 181).
Згідно з абз. 2 п. 4.3. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 163-VI охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, за рахунок коштів їх власників або користувачів.
У відповідності до листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 26.03.2024 року на адресу ОСОБА_1 будинок за адресою: АДРЕСА_4 , знаходиться в управлінні КП «ЖКС «Порто-Франківський», прибудинкова територія за вказаною адресою обслуговується зазначеним підприємством відповідно до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Обслуговування та утримання дерев на прилеглій території до Ціни (перелік обов'язкових послуг) зазначеного договору не входить.
Проте, як зазначено у листі Департаменту міського господарства Одеської міської ради Обслуговування та утримання дерев на прилеглій території будинку за адресою: АДРЕСА_4 , до ОСОБА_5 (перелік обов'язкових послуг) договору з КП «ЖКС «Потрто-Франківський», не входить.
Слід зазначити, що ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко» (засновник і кінцевий бенефіціар - ОСОБА_6 , реєстрація: АДРЕСА_5 ), на обслуговуванні якого перебував будинок за адресою: АДРЕСА_4 , з 01.06.2023 року до 01.03.2024 року також стверджувало, що послуга з утримання зелених насаджень не включена до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
В свою чергу Виконавчий комітет Одеської міської ради не спростував дані відомості Департаменту міського господарства Одеської міської ради та управітеля будинку ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко», який надає послуги з обслуговування будинку, на підставі відповідного Договору про те, що до ціна послуги за таким договором не включена послуга з утримання зелених насаджень і не довів, що послуга Обслуговування та утримання дерев на прилеглій території будинку за адресою: АДРЕСА_4 дійсно входила до переліку обов'язкових послуг за відповідним договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у період обслуговування ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко» з 01.06.2023 року до 01.03.2024 року або ж що ця послуга фінансувалась органом місцевого самоврядування в належному обсязі у відповідності до Правил благоустрою м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 163-VI, Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105.
Суд першої інстанції даним обставинам належної оцінки не надав та дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем точної адреси місця знаходження дерева, яке впало на автомобіль і неможливість у зв'язку з цим зробити однозначний висновок, що територія на якій знаходиться дерево, яке впало на автомобіль, немає визначеного у встановленому порядку балансоутримувача об'єкту благоустрою, що в свою чергу покладало б обов'язок відшкодування заподіяної позивачеві шкоди на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Також суд першої інстанції виснував, що ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко», як управитель будинку, має здійснювати утримання дерев (які є елементами благоустрою), що знаходяться на цій ділянці, в силу Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України незалежно від передбачуваності цієї послуги в укладеному з даним товариством договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та без необхідності укладення з управителем будинку окремого договору про утримання земельних насаджень.
При цьому набуваючи такого висновку, суд не надав належної оцінки, що прилегла територія до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , на якій знаходилось дерево, гілка якого впала на автомобіль позивача, відноситься до земель комунальної власності, яка в постійне користування або в оренду не передавалась, а тому охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету незалежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.
Відповідно до п. 3.1.3 Правил блаустрою м. Одеси до об'єктів благоустрою населених пункті зокрема належать: 1) території загального користування: - парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку; парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; - пам'ятки культурної та історичної спадщини; - майдани, площі, бульвари, проспекти; - вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; - пляжі; - кладовища; - території для експлуатації фонтанів, бюветних комплексів та гідротехнічних комплексів ставків; - інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності (п. 3.1.8 Правил благоутсою міста Одеси)..
Виконавчий комітет Одеської міської ради не спростував відомості Департаменту міського господарства Одеської міської ради та доводи управітеля будинку ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко», який надавав послуги з обслуговування будинку з 01.06.2023 року до 01.03.2024 року, на підставі відповідного Договору про те, що до Ціни переліку обов'язкових послуг не була включена послуга з утримання зелених насаджень, та, як слідство, не довів виділення коштів державного або місцевого бюджету ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко» для охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на прибудинковій або прилеглій території до будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Заперечення Виконавчого комітету Одеської міської ради проти позову ОСОБА_1 засновані виключно на тому, що у відповідності до п. 4.14. Правил благоустрою м. Одеси відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур'янів, що ростуть, зокрема, на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров'я, розташованих на території житлової забудови
Між тим чинне законодавство України, а саме Закон України «Про благоустрій населених пунктів» чітко визначає поняття балансоутримувач об'єкту благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження, а не поняття балансоутримувач зелених насаджень як елемента благоустрою.
До відання виконавчого органу міської ради в розумінні підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_4 ,
Разом із тим, як вбачається з встановлених у справі обставин, ВК ОМР не доведено що ним визначено такого балансоутримувача за наведеною вище адресою.
Тобто, ВК ОМР не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_4 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.
Також з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог чинного законодавства дерева, розташовані за адресою АДРЕСА_4 , (в тому числі інвентаризоване за № Д5311 дерево «Берест», падінням гілки якого пошкоджено автомобіль позивача), не були передані на баланс комунальних підприємств, ОСББ, тощо, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.
ТОВ «Керуюча компанія «Порто-Франко», яке, як управитель, здійснювало обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_4 не є комунальним підприємством, а відноситься до суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на підставі договору з обслуговування багатоквартирного будинку до ціни якого, як встановлено судом і не спростовано відповідачем, не включено послугу з утримання зелених насаджень. Не встановлено і виділення органом місцевого самоврядування коштів даному комерційному підприємству на підставі окремого договору обслуговування зелених насаджень.
Крім того, колегія суддів враховує, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року № 102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» на КП «Міськзелентрест» покладений обов'язок здійснювати утримання міських зелених насаджень загального користування. Додатком 1 до вказаного рішення є перелік об'єктів загального користування, що знаходяться на обслуговуванні в КП «Міськзелентрест», серед яких відсутні зелені насадження за адресою АДРЕСА_4 , що додатково підтверджено і у відповіді Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 26.03.2024 року (т.1 а. с. 184).
Також колегія суддів враховує, що судом встановлено, що за даними гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів погодні умови 13.08.2023 року були в межах норми.
У випадку заподіяння майну чи здоров'ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи надають підстави дійти висновку, що Виконавчий комітет Одеської міської ради має нести обов'язок з відшкодування майнової шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль позивача, оскільки останній не визначив балансоутримувача дерев за вищевказаною адресою, на який покладено обов'язок забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить їх негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля, в результаті падіння дерева, та протиправною бездіяльністю Виконавчого комітету Одеської міської ради встановлено відповідно до наявних у справі доказів, які не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для відмови у вимогах ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої йому пошкодженням належного йому автомобіля 13.08.2023 року падінням гілки дерева на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кутовий будинок).
Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Ухвалюючи власне судове рішення, колегія суддів враховує, що розмір майнового збитку, заподіяного майну (автомобілю) позивача становить згідно зі звітом товариства з обмеженою відповідальністю «Експертне бюро «Айстра» (сертифікат оціночної діяльності ФДМУ 38/2023 від 25.01.2023 року) № 578-ОД/1.3 від 17.08.2023 року про незалежну оцінку т/з «Mitsubishi Outlander», НОМЕР_1 , 227 330,17 грн. і даний розмір збитку відповідачем у встановленому законом порядку не спростований (висновком судово-товарознавчої експертизи або іншим звітом з оцінкою пошкодженого автомобіля позивача тощо).
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір майнового збитку, завданого автомобілю 227 330, 17 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Отже, за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц зроблено висновок, що: «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 202/10602/22 зазначено, що: «відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд повинен з'ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди».
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 зазначено, що "адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання".
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав психологічних страждань та розчарувань, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті, як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню суб'єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на інтереси людини.
Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку з пошкодженням його майна, він зазнав душевних страждань, які супроводжувались пригніченим психологічним станом, відбулись зміни у його життєвих і суспільних стосунках через неможливість тривалий час користуватися належним йому автомобілем та позивач був змушений докладати додаткових зусиль, для відновлення своїх порушених прав.
Урахувавши наведені вище обставини, дотримуючись засад справедливості, розумності та достатності, колегія суддів, доходить висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн у якості відшкодування моральної шкоди, оскільки даний розмір є адекватним, розумним і справедливим та не має ознак, як непропорційності, так і ознак досягнення позивачем незаконного збагачення.
Доказів, протилежного відповідачем не представлені.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду прешої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого дію представник Верховець Ксенія Сергіївна - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (ЄДРПОУ 04056919) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти на відшкодування майнової шкоди у розмірі 227 330 грн.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (ЄДРПОУ 04056919) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 05.02.2026 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова