справа № 753/2640/24
провадження № 6/753/115/26
"02" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа, -
ОСОБА_1 на стадії виконання рішення звернувся до суду із заявою від 28 січня 2026 року, яка передана судді 02.02.2026 року, про внесення змін до виконавчого листа по виконаню рішення суду по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, якимзокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши матеріали заяви, наявні правові підстави для її повернення заявнику без розгляду, виходячи із наступного.
Розділом VI ЦПК України визначено компетенцію загального суду щодо вирішення питань, які виникають на стадії виконання рішення суду.
Ч.1 ст.183 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).{Частину другу статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}.
Водночас, з матеріалів заяви вбачається, що до неї не додано доказ надіслання (надання) особою заявником всім іншим учасникам провадження поданої до суду заяви - всім заінтересованим особам, на права та обов'язки яких впливають правовідносини (сторони виконавчого провадження, державний/приватний виконавець за територіальінстю, на виконанні якого перебуває виконавчий лист,й не зазначено про таких, що підтверджується відсутністю вказаних доказів у додатках до такої заяви (відсутні опис документів про направлення заяви із доданими до нього документами адресатам, платіжні документи про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв'язку із зазначенням переліку найменувань відправленої кореспонденції), а із наданої заявником заяви не встановлено дотримання ч.2 ст.183 ЦПК України та вказує на недотримання вказаної норми.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п.59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Разом з тим, в матеріалах заяви відсутній опис вкладення, що заява разом із доданими до неї документами/додатками заявником було направлено заінтересованим особам.
Зазначене свідчить про недотримання заявникомпроцесуального обов'язку, в порушення принцип рівності іншої сторони (заінтересованих осіб) у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (справи «Dombo Beheer B.V. v.The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня1993 р., заява № 14448/88, п.33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня1996 р., заява № 17748/91, п. 38), адже кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони, у тому числі, отримувати копії матеріалів справи та доказів, та отримувати належну нагоду брати участь у провадженні перед судом з метою коментувати чи спростовувати їх.
Окрім того, відповідно до положень ЦПК України, звернення заявником до суду із заявленою вимогою такої заяви про внесення змін до виконавчого листа Законом України «Про виконавче провадженя», ЦПК України не передбачено, а тому суддя звертає увагу, що суд розглядає заяви з урахуванням принципу дипозитивності, й не має права вихидити за межі заявлених вимог, що вимагає від заявника формувати зміст вимог заяви у відповідності до вимог процесуального закону, що регулються правовідносини на стадії виконання рішення суду.
Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин суддя вважає за необхідне заяву повернути без розгляду у силу ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.ст. 183, 185, 259-260, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа, - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.