Справа № 752/26806/25
Провадження № 1-кп/752/1522/26
Суддя ОСОБА_1
04.02.2026 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши під час судового засідання у кримінальному провадженні за №12025100010002676 від 28.04.2025 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
У Голосіївському районному суді м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за № 12025100010002676 від 28.04.2025 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись що, все ще існують ризики, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_3 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_3 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або до обвинуваченого ОСОБА_3 не може бути застосований у зв'язку з тим, що останній вчинив кримінальне правопорушення проти власності, та перебуваючи на свободі підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований до ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що останній, вчинивши тяжкий злочин та з метою уникнення покарання може ухилятись від покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перебуваючи на свободі останній може знищити або спотворити речові докази, що матимуть значення для кримінального провадження.
До обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, проте в оточенні підозрюваного вказані особи, які б могли бути поручителями відсутні.
В порядку ст. 177 КПК України встановлені ризики, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин та може ухилятись від покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні, захисник - адвокат ОСОБА_5 ,позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечувала, вважає клопотання прокурора непоґрунтованим.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Так, вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, те, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як суспільно небезпечний характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких органами досудового розслідування висунута обґрунтована підозра (обвинувачення). Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, повторно здійснювати кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, вік та стан його здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560гривень.
Суд зазначає, що обвинувачення викладене в межах та згідно даних встановлених в ході досудового розслідування. На переконання суду обвинувальний акт містить всі, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, відомості, зокрема, виклад фактичних обставин, мотив, мету інкримінованого обвинуваченому злочину та розмір шкоди завданої інкримінованим злочином.
Керуючись ст. 177-178, 291, 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2026 року (включно), і утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_3 заставу в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1