Справа № 375/1467/23
Провадження № 2/375/381/26
04 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Штифорук О.В.,
при секретарі судового засідання Потапенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
В провадженні Рокитняського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом з позовною заявою позивач до Рокитняського районного суду Київської області подав клопотання про виклик свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засідання учасників справи дійшов до висновку про те, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 91 ЦПК України передбачено виклик свідка. Так, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Згідно зі змістом ч.ч.1-1 ст. 93 ЦПК України, Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь ч.7 ст. 93 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Верховний суд у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 зазначив, що факт виконання зобов'язання за договором позики не може доводитися поясненнями сторони та показаннями свідка.
Приймаючи до уваги необґрунтованість клопотання про виклик свідка, суд вважає за доцільне в його задоволенні відмовити.
Керуючись ст. 81, 91, 93, 198, 223, 260 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про виклик свідка у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуча суддя: Оксана ШТИФОРУК