Справа № 375/1467/23
Провадження№2/375/381/26
(заочне)
04 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Штифорук О.В.,
при секретарі судового засідання Потапенко А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 28 травня 2023 року ОСОБА_1 , здав сою ОСОБА_2 , загальною вагою 2,98 т., за ринковою вартістю 410 дол.(США), що в сумі складає 1221 доларів (США) (за усною домовленістю).
30 травня 2023 року ОСОБА_2 власноруч було складена Розписка, в якій зазначено наступне: «Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.09.2020 р., отримав в борг від ОСОБА_1 , грошову суму 1220 $ (тисячу двісті двадцять доларів) в борг, та зобов?язуюсь повернути дану суму до 04.06.2023 р., у повному розмірі».
По закінченню строку повернення боргу, а саме 04.06.2023 року позивач звернувся до ОСОБА_2 про здійснення його зобов?язання, але останній попросив ще неділю почекати, оскільки на дату сплати в нього не було коштІв.
Як відомо, ОСОБА_2 перепродав сою, яку було позивачем йому попередньо продано, але кошти після реалізації товару повернуті не були.
Таким чином, після спливу строків на виконання зобов?язань по розписці від 30.05.2023 року, позивачем неодноразово було здійснено звернення до ОСОБА_2 щодо повернення його боргу, та до часу звернення до суду зобов?язання останнім виконані не були.
ОСОБА_2 ухиляється від їх повернення, на прохання про повернення боргу жодним чином не реагує, що є свідченням прострочення свого зобовязання боржником та свідомого його не виконання.
Ухвалою суду від 07.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилися. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у нього відсуності. Позов підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та позивача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 28 травня 2023 року ОСОБА_1 , здав сою ОСОБА_2 , загальною вагою 2,98 т., за ринковою вартістю 410 дол.(США), що в сумі складає 1221 доларів (США) (за усною домовленістю).
30 травня 2023 року ОСОБА_2 власноруч було складена Розписка, в якій зазначено наступне: «Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.09.2020 р., отримав в борг від ОСОБА_1 , грошову суму 1220 $ (тисячу двісті двадцять доларів) в борг, та зобов?язуюсь повернути дану суму до 04.06.2023 р., у повному розмірі».
По закінченню строку повернення боргу, а саме 04.06.2023 року позивач звернувся до ОСОБА_2 про здійснення його зобов?язання, але останній попросив ще неділю почекати, оскільки на дату сплати в нього не було коштІв.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки зобов'язання повернути борг відповідачем ОСОБА_2 не виконані, то є законні підстави для задоволення позову шляхом стягнення боргу у сумі 1220 доларів США за основним грошовим зобов?язанням та три проценти річних за період з 05.06.2023 року - 01.09.2023 року в розмірі 8,9 доларів США.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача, також на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530,536, 549,612, 625, 626, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. 12,13,76-78,141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість за борговою розпискою від 30.05.2023 року в сумі 1220 доларів США за основним грошовим зобов?язанням та три проценти річних в розмірі 8,9 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04.02.2026 року.
Суддя Оксана ШТИФОРУК