Справа № 365/883/25
про відкриття апеляційного провадження
09 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, протиправною та її скасування, -
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.
Поруч із наведеним, до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на приписи 268, 295 та 251 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), а також обставини повторного подання апеляційної скарги до суду опісля попереднього повернення.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина 3 статті 295 КАС України).
В той же час статтею 286 Кодексу визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення (частина 4 статті 286 КАС України).
Як зауважено Верховним Судом у постанові від 17.04.2019 у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18), стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Однак загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п'ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому Кодексом, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Частиною 5 статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За правилами частини 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
У контексті наведеного слід зауважити, що аналіз наведених норм, у системному зв'язку з положенням пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд" (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №380/194/24.
Послуговуючись функціоналом Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", встановлено наступні обставини: (1) Державною службою України з безпеки на транспорті скеровано апеляційну скаргу на рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 у справі №365/883/25 засобами поштового зв'язку 06.01.2026, що надійшла та зареєстрована 14.01.2026; (2) ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 коментовану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав відсутності у такій підпису особи, яка має право її підписувати.
За відомостями картки руху документу, долученої до апеляційної скарги, рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 у справі №365/883/25 доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті 26.12.2025 о 22 год. 56 хв. Звідси, ураховуючи те, що судове рішення доставлено після 17 години, то за приписами частини 6 статті 251 КАС України судове рішення вручене у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 29.12.2025.
Отже, первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Разом з тим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
У спірному випадку, вдруге Державною службою України з безпеки на транспорті апеляційну скаргу скеровано засобами поштового зв'язку 23.01.2026. При цьому суд апеляційної інстанції визнає, що повторне звернення до суду із апеляційною скаргою дійсно відбулось без надмірних зволікань.
Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина 4 статті 300 КАС України).
Перевіривши доводи апелянта та дослідивши надані ним докази, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому дію рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 слід зупинити.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), подана з дотриманням порядку і строків апеляційного оскарження, а також відсутні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Водночас колегія суддів вважає, що з метою підготовки справи до апеляційного розгляду необхідно провести підготовчі дії, передбачені статтею 306 КАС України.
За приписами частини 1 статті 309 Кодексу, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Натомість частиною 2 статті 309 КАС України регламентовано повноваження суду продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
У Кодексі адміністративного судочинства України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання "розумного строку", під яким розуміється найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України) або встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття "розумний строк" (пункти 49, 54 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №160/12705/19).
У пункті 26 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк судового розгляду на розумний строк з метою отримання матеріалів справи із суду першої інстанції, в якому вони зберігаються.
Керуючись статтями 296, 300, 306, 307, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, протиправною та її скасування.
3. Зупинити дію рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.12.2025 у справі №365/883/25.
4. Витребувати зі Згурівського районного суду Київської області матеріали справи №365/883/25 та зобов'язати суд першої інстанції невідкладно направити матеріали даної адміністративної справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.
5. Продовжити строк судового розгляду на розумний строк, необхідний для одержання матеріалів адміністративної справи №365/883/25 із суду, в якому вони зберігаються.
6. Встановити учасникам справи з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам статті 304 КАС України та містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Зобов'язати надіслати (надати) іншим учасникам справи копії відзиву на апеляційну скаргу та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
7. Роз'яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.