Справа № 504/4501/25
Номер провадження 3/504/47/26
09.02.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 12.10.2025 року о 17.30 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе) 21 км 500м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
09.02.2026 року від адвоката Олійника М.Б. до суду надійшло клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке вмотивоване тим, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, наркотичних засобів не вживав, вимога працівників поліції про проходження огляду була незаконною, оскільки ознаки сп'яніння були вигадані, він наміру відмовлятись від огляду не мав, перебував у стані сильного стресу, оскільки працівники національної гвардії чинили на нього психологічний тиск та висловлювали погрози, інспектор який складав протокол не здійснював зупинку транспортного засобу, відеозапис, долучений до матеріалів справи не є безперервним, на якому відсутня фіксація підстав зупинки транспортного засобу та перевірка ознак наркотичного сп'яніння,
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, зазначивши, що дійсно під час керування автомобілем, його було зупинено працівниками поліції, однак вимога про проходження огляду була незаконною, оскільки в нього не було ознак наркотичного сп'яніння, до того ж він перебував у стані сильного стресу через неправомірні дії працівників національної гвардії.
Захисник Олійник М.Б. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, посилаючись на аргументи викладені ним в письмовому заперечені наданому до суду.
Розглянувши клопотання захисника клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків, суд в задоволенні такого відмовив, про, що постановлена ухвала від 09.02.2026 без виходу до нарадчої кімнати, із зазначенням її мотивів.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481330 від 12.10.2025 року;
- довідкою НПУ про отримання (неотримання) особою посвідчення водія;
- довідкою НПУ про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12.10.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду;
- відео записом з ПВР, на якому зафіксовано зупинку в контрольно пропускному пункті працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, після чого працівником поліції було повідомлено останньому, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, який ОСОБА_1 відмовився підписувати та отримувати його другий примірник.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5. Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів про суттєві порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б призвести до визнання наявних у справі доказів неналежними та недопустимими.
Посилання захисту на те, що ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 працівником поліції були вигадані, отже не було підстав направляти його на медичний огляд, а також те, що інспектор, який склав протокол не здійснював зупинку транспортного засобу і не міг об'єктивно оцінити первинний стан водія, а також, те що він діяв упереджено суд сприймає критично з огляду на таке.
Відповідно доп.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року за №1103.
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Так, згідно пункту12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).
А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, вирішення наявності чи відсутності ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, має повноваження на виявлення таких ознак.
При цьому, на відеозаписі, долученому до матеріалів справи зафіксовано те, що ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції проїжджаючи контрольно пропускний пункт, що не заперечується самим ОСОБА_1 , а також виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей та блідість обличчя, про що було повідомлено останньому, після чого йому неодноразово було запропоновано пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився.
Крім того, зазначення захисником Олійником М.Б. в клопотанні про закриття провадження у справі про те, що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від медичного огляду на стан сп'яніння, спростовуються вищезазначеним відео записом з ПВР, на якому зафіксовано незгоду останнього проїхати до медичного закладу для проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Щодо зауваження захисника з приводу того, що наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських не є безперервним, суд критично оцінює з огляду на те, що на відеозаписі зафіксовано у повному обсязі всі ті обставини, що підлягають обов'язковому з'ясуванню судом, перебувають у логічному взаємозв'язку і послідовності із іншими наявними у справі доказами та дають можливість встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Суд констатує, що інші доводи сторони захисту з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, як і сам протокол є належними та допустимими доказами винуватості особи.
Отже, об'єктивно з'ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн.
Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 (шістсот шістдесят п'ять) гривень (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів