04 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/19888/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Науменко Юлії Іванівни, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/19888/25 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.07.2025 ОСОБА_2 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові провести перерахунок грошового забезпечення майору запасу ОСОБА_3 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2024, 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024, 01 січня 2025 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення тощо) та премії, в тому числі надбавки за кваліфікацію, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2024, 01.01.2025, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704 та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2024, 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом) та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом па 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію (2 клас) та премії, обчислених з посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом), та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку ОСОБА_3 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у невключенні протягом 2005 - 2025 років до довідок про грошове забезпечення ОСОБА_3 , необхідних для розрахунку/перерахунку пенсії останньому складової грошового забезпечення як «надбавка за кваліфікацію (2 клас)»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України нові довідки про грошове забезпечення ОСОБА_3 (за період 2005 - 2025 роки) із зазначенням у них складової грошового забезпечення «надбавка за кваліфікацію (2 клас)», на підставі яких протягом цього періоду здійснювались нарахування та перерахунок Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області пенсії ОСОБА_3 , розрахованої відповідно до нормативно-правових актів, чинних на момент складання ІНФОРМАЦІЯ_2 кожної з таких довідок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2013 року (справа № 203/1392/13-ц) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 33% від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття. Також, рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2022 (справа № 203/1588/22) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі % частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною - ОСОБА_1 , повноліття. Позивачем змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, виданим Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.07.2020. 09.05.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення майора запасу ОСОБА_3 станом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року, згідно з вимогами ст.ст. 43, 63 Закону України від 19.04.1992 № 1162-ХІІІ, положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і замовленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, а також про розмір процентної надбавки за вислугу років, про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення тощо) встановлених у розмірах та у встановленому розмірі премії відповідно до норм ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, без обмеження розмірів її виплати, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024, з 01.01.2025 у відсотковому розмірі від розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця, який перебував та перебуває на аналогічній посаді, з якої було звільнено ОСОБА_3 перед виходом на пенсію, станом на 01.01.2024, 01.01.2025. Однак відповідачем зазначені довідки надані не були. Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують права її доньки на належне матеріальне забезпечення, тому звернулася до суду з цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В апеляційній скарзі вказує на помилковість висновків суду першої інстанції, неправильне застосування ним норм матеріального права, що врегульовують надання з 01.01.2024 та 01.01.2025 оновленої довідки у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2024 та 2025 роки, у зв'язку із визнанням протиправним та нечинним пункту 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Також зазначає, що відповідач належними та допустимими доказами у справі № 160/19888/25 не довів факт, що при призначенні пенсії ОСОБА_3 , а потім і при подальших її перерахунках, до довідок про розмір грошового забезпечення, відповідно до якого була розрахована пенсія ОСОБА_3 , а потім здійснювався її перерахунок, була включена така складова як «надбавка за кваліфікацію (2 клас)», і пенсія останньому протягом 2005 - 2025 років виплачувалась саме з урахуванням такої складової.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2013 року (справа № 203/1392/13-ц) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 33% від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2022 (справа № 203/1588/22) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі % частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною - ОСОБА_1 , повноліття.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені, виданого Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.07.2020, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_2 .
09.05.2025 ОСОБА_2 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення майора запасу ОСОБА_3 станом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року, згідно з вимогами ст.ст. 43, 63 Закону України від 19.04.1992 № 1162-ХІІІ, положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і замовленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, а також про розмірі процентної надбавки за вислугу років, про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення тощо) встановлених розмірах та у встановленому розмірі премії відповідно до норм ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, без обмеження розмірів її виплати, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024, з 01.01.2025 у відсотковому розмірі від розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця, який перебував та перебуває на аналогічній посаді, з якої було звільнено ОСОБА_3 перед виходом на пенсію, станом на 01.01.2024, 01.01.2025.
Однак вказані довідки виготовлені та надані не були.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо ненадання оновлених довідок, тому і звернулась з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у видачі позивачу довідок про розмір грошового забезпечення з відповідними показниками, розрахованими із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 та 2025 років, діяв згідно чинного нормативно-правового акту (постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481), а тому не допустив порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів позивача.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 цього Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ).
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII, згідно із частинами першою та другою статті 63 якого перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45 (пункт 3 Порядку №45).
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
У свою чергу, колегія суддів зазначає, що 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Тобто з 01.01.2018 пункт 4 Постанови 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно частини статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 30.04.2025 у справі №620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою №103, а саме до пункту 4 Постанови №704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018», не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
Водночас 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» знову запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі була правомірність відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2024, 01.01.2025, відповідно до вимог статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом) та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом па 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію (2 клас) та премії, обчислених з посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом), та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку ОСОБА_3 .
З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що як на підставу для відмови у виготовленні та наданні до пенсійного органу спірних довідок, відповідач посилається на те, що згідно Постанови №481, починаючи з 20.05.2023, запроваджено сталу розрахункову величину для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі 1762 грн., а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний рік.
Відтак, суть незгоди скаржника із оскаржуваними діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до органу пенсійного органу нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 полягає саме у застосуванні розрахункової величини, установленої Кабінетом Міністрів України.
В контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 12.10.2023 у справі №160/21190/21, від 15.02.2024 у справі №520/27906/21, від 17.04.2024 у справі №300/3779/23 та інших неодноразово наголошував, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 29.05.2018 у справі №800/341/17 та від 12.11.2019 у справі №9901/21/19 зазначила, що вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду нагадала усталені підходи, сформовані судовою практикою, що за змістом зазначеної норми це право (вийти за межі позовних вимог) суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Відхилення від такого правила є можливим лише задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 12.10.2023 у справі №160/21190/21, від 17.04.2024 у справі №300/3779/23, від 15.02.2024 у справі №520/27906/21 та інших).
Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що суд оцінював оскаржувані дії відповідача з огляду на чинність нормативно-правових актів, застосованих відповідачем у період виникнення спірних відносин.
Водночас підставою для втрати чинності нормативно-правовим актом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, скасування чи внесення змін до такого акта суб'єктом нормотворення або визнання його протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акта.
Колегія суддів зазначає, що Постанова №481 була предметом оскарження, зокрема, у судових провадженнях №320/29450/24, №320/41449/23, №320/35573/23.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Враховуючи положення частини другої статті 265 КАС України й те, що предметом оскарження у цій справі є, зокрема, дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, яка зумовлена застосуванням чинної на той час редакції Постанови №704, то подальше скасування судом цієї норми не породжує для позивача юридичних наслідків, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні положення зазначеної постанови були чинними.
Така позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 30.04.2015 у справі №620/9741/24 та інших, а саме про те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 не підлягають застосуванню до правовідносин, пов'язаних з обчисленням грошового забезпечення, саме з дати набрання чинності постанови суду апеляційної інстанції.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі №554/154/22 наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного врядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб'єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).
Відступу від наведеної позиції Верховний Суд не здійснював, що обумовлює вірний висновок суду першої інстанції про чинність відповідних положень Постанови №481 до 18.06.2025.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку правові підстави для застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №481, були відсутні, як наслідок, відповідач, відмовляючи у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акту.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача виготовити нові довідки про грошове забезпечення ОСОБА_3 (за період 2005 - 2025 роки) із зазначенням у них складової грошового забезпечення «надбавка за кваліфікацію (2 клас)», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про їх передчасність, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів порушеного права позивача в цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/19888/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак