09 лютого 2026 р. № 400/13961/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу одинадцятого частини дванадцятої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, і яка має онкологічне захворювання;
зобов'язання відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу одинадцятого частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, і яка має онкологічне захворювання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.2025 він подав по команді рапорт про своє звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу одинадцятого частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, і яка має онкологічне захворювання. 27.12.2025 він отримав від відповідача відмову у задоволені вищенаведеного рапорту на тій підставі, що інвалідність його дружини встановлена не внаслідок онкологічного захворювання. На переконання позивача така відмова є протиправною, оскільки ним було подано відповідачу достатні докази для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за дружиною, яка має ІІІ групу інвалідності та онкологічне захворювання.
У відзиві на позовну заяву від 20.01.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що з доданих до рапорту позивача документів встановлено, що інвалідність його дружини встановлена не внаслідок онкологічного захворювання. Тому відсутні підстави для його звільнення з військової служби.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
05.01.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі, а також про витребування у відповідача доказів.
До відзиву на позовну заяву від 20.01.2026 відповідач надав частину витребуваних доказів. Натомість він не подав до суду копію рішення, прийнятого за результатами розгляду рапорту позивача про його звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи. Про причини його ненадання відповідач суд не повідомив.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач проходить військову службу за мобілізацією у відповідача, що підтверджується довідкою відповідача від 20.11.2025 № 4270.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 10.09.2019 серія НОМЕР_2 позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 .
У Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.10.2023 серія 12ААГ № 511785 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, інвалідність встановлена безстроково.
Відповідно до консультаційних висновку спеціаліста (форма № 028/о) ТОВАРИСТАВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ТОМОТЕРАПІЇ» від 22.10.2025 і від 07.11.2025 дружині позивача діагностовано онкологічне захворювання.
Згідно з Висновком № 1401 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого 27.11.2025 КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
01.12.2025 позивач подав через мобільний застосунок «АРМІЯ+» у зв'язку з бездіяльністю безпосереднього командира рапорт про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю догляду за дружиною з інвалідністю.
27.12.2025 від старшого офіцера юридичної служби відповідача позивачу надійшла відповідь на вищенаведений рапорт про його непогодження, оскільки дружині позивача інвалідність встановлено не внаслідок онкологічного захворювання.
Вважаючи таку відповідь відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025 і від 12.01.2026 № 40/2026 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб, з 07.08.2025 на 90 діб, з 05.11.2025 на 90 діб та з 03.02.2026 на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі - Указ № 65/2022), постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3892-ІХ, Указом Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4025-ІХ, Указом Президента України від 14.01.2025 № 27/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4221-ІХ, Указом Президента України від 15.04.2025 № 236/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4357-ІХ, Указом Президента України від 14.07.2025 № 479/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 № 4525-ІХ, Указом Президента України від 20.10.2025 № 794/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 № 4644-ІХ, та Указом Президента України від 12.01.2026 № 41/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 № 4758-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб, з 12.08.2024 на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 на 90 діб, з 09.05.2025 на 90 діб, з 07.08.2025 на 90 діб, з 05.11.2025 на 90 діб та з 03.02.2026 на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє, а загальна мобілізація проводиться з 24.02.2022 до 04.05.2026.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом «г» підпункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Абзацом дванадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Таким чином, військовослужбовець має право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану на підставі абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, зокрема, за таких двох окремих обставин:
1) або за наявності необхідності здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання;
2) або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання.
Таким чином, у разі наявності у дружини (чоловіка) інвалідності ІІІ групи та онкологічного захворювання, військовослужбовець має право на звільнення з військової служби, якщо ним не висловлено бажання продовжувати військову службу, не залежно від тієї обставини, чи обумовлена інвалідність дружини (чоловіка) онкологічним захворюванням, чи ні.
За наявності вказаних обставин військова частина зобов'язана звільнити військовослужбовця з військової служби при подані ним відповідного рапорту на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ. Такі повноваження суб'єкта владних повноважень не є дискреційними.
Згідно з підпунктом 24 пункту 5 додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (далі - Інструкція № 170),
документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів є:
копія свідоцтва про шлюб;
один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.
Суд встановив, що згідно з даними довідки відповідача від 20.11.2025 № 4270 позивач проходить військову службу за мобілізацією у відповідача.
ОСОБА_2 є дружиною позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, і її інвалідність не пов'язана з онкологічним захворюванням, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10.09.2019 серія НОМЕР_2 і Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.10.2023 серія 12ААГ № 511785.
Відповідно до консультаційних висновку спеціаліста (форма № 028/о) ТОВАРИСТАВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ТОМОТЕРАПІЇ» від 22.10.2025 і від 07.11.2025 дружині позивача діагностовано онкологічне захворювання.
За твердженням позивача, що відповідачем не заперечується, копії вищенаведених документів позивач додав до рапорту від 01.12.2025 про звільнення його з військової служби, який він подав через мобільний застосунок «АРМІЯ+».
Отже, до рапорту він додав копії свідоцтва про шлюб, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та документів, що підтверджують наявність у його дружини онкологічного захворювання, тобто усі необхідні документи, що визначені підпунктом 24 пункту 5 додатку 19 до Інструкції № 170.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний був звільнити позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання), оскільки інших підстав, які це унеможливлювали б у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначив.
Натомість у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача про відмови у його звільненні на підставі абзацу одинадцятого, а не дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ.
Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на те, що позивач невірно зазначив у позовній заяві абзац частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ, на підставі якого просив його звільнити з військової служби, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання;
зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону № 2232-ХІІ через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання;
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу дванадцятого пункту 3 частини дванадцятої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання.
4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
8. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
9. Повний текст рішення суду складений 09.02.2026.
Суддя В.Г.Ярощук