про повернення позовної заяви
09 лютого 2026 рокусправа № 380/632/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Ставніченко М.В., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою № 380/25073/25 від 13.01.2026 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглядатися вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі - 106263 (сто шість тисяч двісті шістдесят три) гривні 09 копійок.
Ухвалою від 15.01.2026 суддя відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільненні від сплати судового збору за подання цього позову, залишив позовну заяву без руху та надав позивачу семиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 968,96 грн.
21.01.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви. Щодо сплати судового збору зазначив, із посиланнями на практику Верховного Суду, що позивач є учасником бойових дій, а позовні вимоги, заявлені ним у цьому позові, стосуються його соціального захисту. У зв'язку із цим просить вважати позивача таким, що звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою від 26.01.2026 року суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільненні від сплати судового збору за подання цього позову та продовжив ОСОБА_1 встановлений ухвалою від 15.01.2026 строк для усунення недоліків позовної заяви до 04.02.2026. При ухваленні цього судового рішення суд врахував, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 сформувала такий правовий висновок: “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII». З огляду на підстави та предмет позову, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються спору щодо проведення з ним своєчасного розрахунку при звільненні із військової служби, іншими словами - його прав як колишнього військовослужбовця, та ніяким не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Правильність цього висновку суду є очевидною, оскільки: - передбачені статтею 12 Закону № 3551-XII заходи соціального захисту учасників бойових дій, що дослівно наведені судом в цій ухвалі, ніяк не впливають (ніяк не пов'язані) з правом будь-якого військовослужбовця отримати при звільненні зі служби (до виключення зі списків особового складу) отримати повний розрахунок; - наявність чи відсутність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій жодним чином не пов'язана із спірними правовідносинами (позивач як колишній військовослужбовець оскаржує дії відповідача, які виразилась у несвоєчасному проведенні з ним повного розрахунку при звільненні із військової служби). Суд продовжив строк для усунення недоліків позову та надав позивачу можливість сплатити судовий збір.
Суд скерував копію ухвали від 26.01.2026 позивачу в електронній формі шляхом надсилання такої ухвали до Електронного кабінету представнику позивача, зареєстрованого у підсистемі ЄСІТС. Відповідно до статті 251 КАС України копія ухвали вручена представнику позивача 27.01.2026, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 сплив 04.02.2026. П'ятиденний строк на прийняття рішення щодо цієї позовної заяви обраховується з 05.02.2026. Станом на 09.02.2026 позивач та/або його представник не виконав вимоги ухвали суду від 26.01.2026; від позивача/його представника не надходило повідомлень про наявність поважних причин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали суду, про необхідність продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк тощо.
Отже, позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву слід повернути.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (і додані до неї документи) особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович