06 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/21444/21
провадження № 2-іс/340/538/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції України (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр екобезпеки та гігієни" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просить зупинити виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до:
1) отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними медичними відходами на операції зі збирання зберігання та видалення небезпечних медичних відходів;
2) усунення порушень, виявлених в акті перевірки Держекоінспекції від 03.06.2021 №4.2-19/10;
3) отримання Держекоінспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 відкрито провадження, адміністративну справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.36-37).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (а.с.110).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025, справу № 640/21444/21 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (а.с.111).
Ухвалою судді від 26.06.2025 справу прийнято до провадження і вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.112-113).
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2021 року № 246 "Про проведення державного нагляду (контролю)", направлення на проведення перевірки від 31 травня 2021 року № 47 та доручення Прем'єр-міністра України (до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29 жовтня 2020 року №25/6-23/8527-20) здійснено позапланову перевірку об'єкта поводження з небезпечними відходами товариства з обмеженою відповідальністю "Центр екобезпеки та гігієни" за адресою: 03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського (провулок Червоноармійський), буд.14, код за ЄДРПОУ 33145752. За результатами перевірки складено акт від 03 червня 2021 року № 4.2-19/10, яким встановлено системні порушення вимог законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема відсутність у відповідача ліцензії на здійснення операцій зі збирання, зберігання та видалення небезпечних медичних відходів, відсутність ідентифікації об'єкта поводження з небезпечними відходами як об'єкта підвищеної небезпеки, відсутність декларації безпеки, а також неподання обов'язкової статистичної звітності та відомостей щодо обліку відходів. Позивач зазначив, що, відповідно до інформації з електронної системи публічних закупівель Prozorro, відповідач упродовж 2016-2021 років уклав значну кількість договорів з медичними закладами та іншими суб'єктами господарювання на надання послуг у сфері поводження з небезпечними, у тому числі медичними відходами, що свідчить про фактичне здійснення діяльності без належних дозвільних документів, що створює загрозу екологічній та санітарно-епідеміологічній безпеці.
09.09.2021 представник відповідача подав суду відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що товариство здійснює виключно перевезення небезпечних відходів та передачу їх на знешкодження спеціалізованим підприємствам, а не операцій зі збирання, зберігання чи видалення таких відходів. Відповідач послався на наявність у нього ліцензії на перевезення небезпечних вантажів і відходів, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, а також на укладені договори з ліцензованими підприємствами, які безпосередньо здійснюють знешкодження медичних відходів (а.с.45-51).
У поданому 24.07.2025 відзиві представник відповідача також зазначив, що станом на час розгляду справи ним отримано нові дозвільні документи, зокрема ліцензію на здійснення операцій зі збирання, зберігання та видалення небезпечних медичних відходів, дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, подано декларацію про відходи та проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим, на думку відповідача обставини, викладені в акті перевірки від 03 червня 2021 року № 4.2-19/10, втратили актуальність, а сам предмет спору відсутній (а.с.130-135).
Позивач відповідь на відзив до суду не подав.
Ухвалою суду від 28.07.2025 зобов'язано позивача, у термін до 05.09.2025, надати суду інформацію про усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері поводження з небезпечними медичними відходами, із зазначенням які порушення були усунуті (а.с.185).
На виконання вимог ухвали представник позивача надав повідомлення від відповідача про отримання ним ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними медичними відходами та усунення інших порушень (а.с.190-253).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2021 року № 246 "Про проведення державного нагляду (контролю)", направлення на проведення перевірки від 31 травня 2021 року № 47 та доручення Прем'єр-міністра України, наданого до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29 жовтня 2020 року № 25/6-23/8527-20, Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Центр екобезпеки та гігієни» за адресою: 03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського (колишній провулок Червоноармійський), будинок 14 (а.с.12-16).
За результатами перевірки складено акт від 03 червня 2021 року № 4.2-19/10, яким встановлено, що відповідач здійснює діяльність з перевезення небезпечних медичних відходів із використанням транспортних засобів: ИЖ модель 27175, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ISUZU АВ 110; FIAT DOBLO, державний номерний знак НОМЕР_2 ; FIAT DOBLO, державний номерний знак НОМЕР_3 ; PEUGEOT BOXER, державний номерний знак НОМЕР_4 ; ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_5 , без надання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів.
Актом перевірки також зафіксовано відсутність у відповідача даних щодо визначення складу та властивостей утворюваних відходів, відсутність первинного поточного обліку кількості, типу та складу відходів, що збираються, перевозяться, зберігаються та видаляються, відсутність інформації, яка подається органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, а також відсутність документа про ідентифікацію об'єкта поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та декларації безпеки такого об'єкта.
Крім того, актом перевірки встановлено відсутність у відповідача ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними медичними відходами, а саме на збирання, зберігання та видалення, що є порушенням абзацу шостого частини третьої статті 34 Закону України "Про відходи". Також встановлено порушення абзацу сьомого частини третьої статті 34 Закону України "Про відходи" у зв'язку з непроведенням ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, абзацу дев'ятого частини третьої статті 34 цього Закону - у зв'язку з відсутністю декларації безпеки, та абзацу десятого частини третьої статті 34 Закону України "Про відходи" - у зв'язку з ненаданням інформації про такий об'єкт.
Також актом перевірки зафіксовано неподання відповідачем статистичної звітності про відходи до територіального органу Державної служби статистики України відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034, а також відсутність обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою № 1-ВТ відповідно до абзацу першого пункту 4 зазначеного Порядку та пункту 1.1 розділу І Інструкції, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07 липня 2008 року № 342.
Позивач указав, що за даними електронної системи публічних закупівель Prozorro, відповідач упродовж 2016-2021 років уклав значну кількість договорів з медичними закладами та іншими суб'єктами господарювання на надання послуг у сфері поводження з небезпечними, у тому числі медичними, відходами, що, на думку позивача, свідчить про фактичне здійснення такої діяльності без належних дозвільних документів та створює загрозу екологічній і санітарно-епідеміологічній безпеці, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт і надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон №1264-XII в редакції, чинній на день звернення до суду з позовом).
Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення в редакції, чинній на день звернення до суду з позовом) (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань має право звертається до суду із позовом щодо, зокрема, обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
З аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що законодавець поклав на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі у сфері поводження з відходами та щодо наявності обов'язкових дозвільних документів, а також наділив цей орган правом звернення до суду з позовами про обмеження чи зупинення діяльності таких суб'єктів у разі встановлення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V в редакції, чинній на день звернення до суду з позовом).
Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною п'ятою статті 4 Закону №877-V передбачено, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Згідно частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров'я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали висновки, викладені в акті перевірки від 03 червня 2021 року № 4.2-19/10, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами.
Водночас під час ухвалення судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. Це зумовлено тим, що за своїм змістом і правовою природою застосування такого заходу є тимчасовим і спрямованим на усунення виявлених порушень, запобігання існуванню реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення таких порушень втрачає правовий сенс, покладений законодавцем в основу відповідного заходу реагування.
Разом з тим, у ході розгляду справи відповідачем було надано до суду докази усунення виявлених порушень, а саме: ліцензію серії АГ № 500702 від 02.11.2010 року; витяг про видачу ліцензії № 250 від 28.04.2022 на право провадження господарської діяльності з перевезення небезпечних вантажів і відходів автомобільним транспортом; декларацію про відходи №55277 від 19.02.2024 року; дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів № 3267/24 від 03.10.2024 року; акт перевірки відповідності матеріально-технічної бази № 20241104-9639 від 06.12.2024 року; повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки та розрахункову пояснювальну записку; відомості про провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Також, як установлено судом, на виконання постанови Верховного Суду України від 19.10.2022 року у справі № 200/7428/21 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України прийнято наказ від 15.11.2022 року № 491 "Про скасування наказу Міндовкілля від 01.04.2021 № 226" у зв'язку з чим наказом від 30.12.2021 року № 902 "Про видачу ліцензії ТОВ "Центр екобезпеки та гігієни" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ ""Центр екобезпеки та гігієни".
Крім того, матеріалами справи встановлено, що за час перебування справи на розгляді відповідач письмово повідомив позивача про отримання ним ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними медичними відходами та про усунення виявлених під час перевірки інших порушень. Факт отримання цього повідомлення позивачем підтверджується наявними у справі доказами.
Водночас позивач не скористався своїм правом подати відповідь на відзив, не надав до суду будь-яких заперечень щодо наведених відповідачем доводів та не спростував обставини усунення порушень, які стали підставою для звернення з даним позовом до суду.
Як зазначалось судом, застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності суб'єкта господарювання має превентивний характер та допускається лише за наявності реальної загрози життю та здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу і за умови неусунення суб'єктом господарювання виявлених порушень.
Оскільки на час розгляду справи відповідачем усунуто порушення, що стали підставою для звернення позивача до суду, отримано всі необхідні дозвільні документи для провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними медичними відходами, підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення його діяльності відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та відмову у застосуванні до відповідача заходів реагування.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції України (пр. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 37508533) до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр екобезпеки та гігієни" (пр. Лужевського Руслана, 14, м.Київ, 03039, ЄДРПОУ 33145752) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН