09 лютого 2026 року м. Київ справа №640/10366/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007350703 та №0007370703 від 11 листопада 2021 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що не ґрунтуються на положення чинного законодавства, оскільки жодних операцій продажу необлікованих товарів актом перевірки не встановлено. Крім того, позивач зазначає, що довідки про зведені дані (обсяги пального) ним були сформовані і подані вчасно, що підтверджується протоколами, проте з технічних причин не були прийняті сервером ДПС України, в зв'язку із чим позивач не порушував чинне законодавство. На думку позивача, в його діях відсутня вина за несвоєчасну доставку документів , у зв'язку з неналежною роботою Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву скористався та повністю заперечив щодо обґрунтованості позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем направлено також до суду відповідь на відзив, в якому вказано про безпідставність доводів контролюючого органу, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач, в свою чергу, направив до суду додаткові пояснення, в яких наголосив на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з мотивів необгрунтованості доводів позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/10366/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
21 квітня 2023 р. від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/10366/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
21 квітня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) справу прийнято до провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.
Пунктом 3 визначено, засади використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами та доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою дотримання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 03.01.2024 №2-р/ка.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 05.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (код ЄДРПОУ 30603572, місцезнаходження м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68) здійснює діяльність виробництва продуктів нафтоперероблення, оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення, професійно-технічної освіти, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібної торгівлі напоями в спеціалізованих магазинах, роздрібної торгівлі пальним, вантажним автомобільним транспортом, наданням послуг перевезення речей (переїзду), складського господарства, діяльність у сфері права, діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено фактичну перевірку підприємства АЗС «Амік Україна» розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 44, АЗС №16-09.
За результатом перевірки АЗС складено акт фактичної перевірки від 04.10.2021 р. № 21710/15-32-0902/30603572 та встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме:
- п.п230.1.3, п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу щоденного формування та подання даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального з урахуванням довідок про дні, в які акцизний склад не працює за 5 днів, відповідальність за дане порушення згідно з п.128.3 ст.128 Податкового Кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожен не поданий електронний документ - (1000 грн. * 5 - кількість неподаних електронних документів = 5 000 грн.);
- п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - встановлено проведення розрахункових операцій з продажу пального на загальну суму 375,90 грн. без застосування РРО та видачі відповідних розрахункових документів.
Відповідальність за дане порушення згідно п.1 ст.17, абз.3 п.11 розд ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» становить 50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - 575,90 грн * 50% = 187,90 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подані до ГУ ДПС в Одеській області заперечення, за результатами розгляду яких вказані заперечення залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.
На підставі висновків акту перевірки та за результатами розгляду заперечення позивача контролюючим органом були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 11.11.2021 р. № 0007350703 та № 007370703.
Не погодившись із висновками акту перевірки та спірними ППР позивач звернувся зі скаргою до ДПС України.
У відповідності із рішенням про результати розгляду від 15.06.2022 № 5686/6/9900-06-03-01-06 ДПС України скаргу залишило без задоволення, а ППР без змін.
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕДу літрах, приведених до температури 15° C.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, складі; встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22.11.2017 № 891(далі - Порядок).
Згідно п. п. 5 п. 5 зазначеного Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).
Пунктом 6 Порядку встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Відповідно до п. п. 2 п. 7 Порядку інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Наказом Міністерства фінансів від 27.11.2018 № 944 затверджено формат даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі. (далі - Наказ № 944).
Відповідно до пункту 1 розділу І Наказу № 944 єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕДу розрізі резервуарів та акцизних складів.
Згідно з пунктом 1 розділу II Наказу № 944 реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Відповідно до пункту 5 розділу II Наказу № 944 надсилання довідок до Реєстру: основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального містить таблицю 6 в якій відображається інформація про обсяги залишків пального, що знаходиться на акцизному складі в трубопроводах, тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°С).
З викладеного вбачається, що відповідальність розпорядника акцизного складу за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального наступає виключно за умови наявності вини такого розпорядника акцизного складу.
Судом також встановлено наступне.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за 18.12.2020 сформована позивачем 18.12.2020 та відповідно до протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій направлялася до ДПС України: 19.12.2020 о 17:35:21; 19.12.2020 о 23:23:10; 20.12.2020 о 15:37:46, доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 о 15:38:14.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за 31.12.2020 сформована позивачем 31.12.2020 та відповідно до протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій направлялася до ДПС України: 01.01.2021 о 16:26:55; 01.01.2021 о 18:15:47; 01.01.2021 о 23:03:57 і доставлена до серверу ДПС України 01.01.2021 о 16:26:31 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:03:13.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за 01.01.2021 сформована позивачем 01.01.2021 та відповідно до протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій направлялася до ДПС України 02.01.2021 о 16:43:01 і доставлена до серверу ДПС України 02.01.2021 о 16:42:39 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:13:05.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за 02.01.2021 сформована позивачем 02.01.2021 та відповідно до протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій направлялася до ДПС України 03.01.2021 о 17:56:31 і доставлена до серверу ДПС України 03.01.2021 о 17:56:09 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:08:38.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за 25.08.2021 сформована позивачем 25.08.2021 та відповідно до протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій направлялася до ДПС України: 26.08.2021 о 16:27:31; 26.08.2021 о 19:05:47, та була доставлена до серверу ДПС України 27.08.2021 о 03:30:30.
Викладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи протоколами руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій до Довідок про зведені дані (обсяги пального), якими чітко зафіксовані дати та час направлення позивачем документів. Вказане, в свою чергу, спростовує доводи відповідача, що дані протоколи не підтверджують того факту, що довідки були надіслані вчасно.
Крім того, у зв?язку з неналежною роботою Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі в грудні 2020 року та в січні 2021 року, позивач 06 січня 2021 року звертався до Державної податкової служби України зі скаргою № 25 на бездіяльність у відновленні роботи Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників, передачі облікових даних з них електронними засобами зв?язку до контролюючих органів.
У відповідь на вказаний лист-скаргу ДПС України листом від 05.02.2021 за № 2788/6/99-00-09-02-03-06 повідомив, що за неподання або несвоєчасне подання до ДПС розпорядником акцизного складу довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі у зв'язку з неможливістю вчасно відправити документ до ДПС внаслідок тимчасового обмеження роботи електронних сервісів та інформаційно - телекомунікаційних систем ДПС відповідальність до такого розпорядника акцизного складу не застосовується.
Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що підприємством було виконано зобов'язання, які покладені ПК України на розпорядника акцизного складу, а саме в поточну дату сформовані Довідки про зведені дані (обсяги пального) та у визначені Пунктом 6 Порядку строки (наступного дня) направлені засобами електронного зв'язку до ДПС України. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Зокрема, відповідачем, як контролюючим органом, під час судового розгляду справи не надані докази на підтвердження несвоєчасного подання позивачем Довідок про зведені дані (обсяги пального) та/або неподання таких Довідок з вини платника податку.
У зв'язку із викладеним, факт вчинення правопорушення з боку позивача суд вважає таким, що не підтверджено фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.
Положеннями пункту 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд звертає увагу, що відповідачем не було надано належних і допустимих доказів, які б доводили факт протиправності дій позивача у зв'язку з поданням до контролюючого органу даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, відповідальність за яке передбачена пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, у тому числі вини позивача у несвоєчасному поданні таких документів в електронному вигляді.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 520/11780/2020.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0007350703 від 11.11.2021.
Стосовно складу правопорушення, яке покладене в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0007370703 від 11.11.2021 суд вказує наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно висновку акту перевірки, позивачем допущено порушення п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв'язку з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів (палива), а саме реалізація палива без використання РРО.
Відповідальність за невиконання зазначеного вище обов'язку передбачена статтею 20 Закону № 265/95-ВР, згідно з якою до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.
Згідно положень пункту 2.1, підпунктів 4.2.1 - 4.2.2 пункту 4.2, підпункту 4.2.5 пункту 4.2, підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція) облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
Система вимірювання кількості і визначення показників якості нафти - сукупність засіб вимірювальної техніки, технологічного та допоміжного обладнання, що призначена для обліку нафти з визначенням її кількісних показників та формування актів приймання-здавання нафти і паспортів якості шляхом як автоматичного виконання функцій, так і одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86 "Нафта та нафтопродукти. Методи вимірювання маси" (далі - ГОСТ 26976) та цією Інструкцією.
За змістом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.
Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою.
Підпункт 4.3.1 п. 4.3 Інструкції визначено, що об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах- цистернах).
Об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.
Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно- касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником суігарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив. Сумарний об'єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів.
Рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм.
Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції.
Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.
Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.
Відповідачем не здійснювалось зняття залишків пального проведено, по висоті наливу для кожного резервуару.
У відповідності до пп.10.3.1.3 п.10 Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Відповідно до пп.10.4.1 п.10.4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.
За змістом пп.16.1 п.16 Інструкції (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Згідно з пп.16.2 п.16 Інструкції бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Позивачем суду доказів складання змінного звіту форми № 17-НП, яке свідчило б про здійснення в кінці кожної зміни, як це передбачено вимогами Інструкції № 281/171/578/155 не надано.
При цьому, відповідачем не вказується на їх відсутність під час здійснення перевірки.
Суд зазначає, що фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Водночас, згідно висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 809/1161/17, від 12.03.2020 у справі № 823/1917/16, від 21.05.2020 у справі № 809/597/16, від 31.05.2019 у справі № 809/1253/16 єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення дати обліку звітів АЗС за формою № 16-НП і № 17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, співставлення звітів АЗС за формою № 16-НП і № 17-НП та даних РРО із фактичним вимірюванням залишків під час проведення перевірки контролюючим органом не проводилось.
Поряд з цим, весь нафтопродукт, який надходив на АЗС в період, що перевірявся, відображено в наявному в матеріалах справи журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП на підставі ТТН, відпуск пального за всіма формами (готівка, банківська картка, талони, паливні картки, інші безготівкові інструменти) здійснювався через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО, що не спростовано відповідачем.
Пункти 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачають, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За приписами п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються фінансова санкція у розмірі - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
На переконання контролюючого органу, паливо в обсязі виявленого надлишку продано (реалізовано) підприємством без проведення цієї розрахункової операції через РРО.
При цьому, суд погоджується з тим, що сам по собі факт надлишку не свідчить про реалізацію палива, оскільки вона може бути наслідком інших обставин.
Крім того, дане пальне обліковане позивачем, що сторонами не заперечується.
Відтак, підстави для накладення на позивача фінансової санкції, передбаченої п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР відсутні, оскільки норма передбачає відповідальність у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, а не за те, що товарів менше, ніж вказано в облікових документах.
Також суд звертає увагу, що у спірній ППР відповідач вказує на порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а в розрахунку вказує на порушення пунктів 1 та 2 зазначеної норми.
В даному випадку відсутні докази фактичної реалізації ПММ, які не обліковані у встановленому порядку, у зв'язку з чим підстави для накладення на позивача фінансової санкції.
Також суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій вбачається, що відповідачем застосовано штраф у розмірі 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, з аналізу наведених положень Закону № 265/95-ВР вбачається, що останні не містять визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання, і не розкриває їх змісту.
Аналізуючи наведе, суд відзначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.
В контексті викладеного та з урахуванням положень статті 61 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність права у відповідача застосовувати до позивача санкцію за допущене ним правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки матеріалами справи не підтверджено обставин виявлення відповідачем такого ж правопорушення, що було вчинено позивачем протягом останнього календарного року.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, відповідач не довів правомірність прийнятого ППР, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0007370703 від 11.11.2021.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 481,00 грн., що документально підтверджується платіжним документом.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у сумі 2 481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.11.2021 № 0007350703 та № 007370703.
Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" ( 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал,68, ЄДРПОУ 30603572) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, ЄДРПОУ ВП 44082145).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.