06 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12539/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування відмови у звільненні з військової служби за сімейним обставинами, викладеної у листі від 02 жовтня 2025 року №867А; зобов'язання прийняти рішення про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 подав на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) за сімейними обставинами (у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду). За результатом розгляду поданих разом із рапортом документів відповідач листом від 02 жовтня 2025 року №867А повідомив про відмову у звільненні з військової служби, покликаючись на відсутність законних підстав (наявність у ОСОБА_1 доньки, яка не потребує постійного стороннього догляду).
ОСОБА_1 таку відмову відповідача вважає необґрунтованою та протиправною. Так батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, а його дочка (сестра позивача) перебуває на обліку в Управлінні соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради і є отримувачем державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та здійснює постійний догляд за нею, а тому у ОСОБА_2 відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд, що було встановлено актом обстеження сімейного стану військовослужбовця від 18 вересня 2025 року.
Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовлено у звільненні з військової служби, просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.31-35). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом та він звернувся із рапортом про звільнення з військової служби в запас відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої та абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ. Умовою звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовця, який проходять військову службу за контрактом під час мобілізації, на особливий період за сімейними обставинами є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи II групи (позивач зазначив про необхідність догляду за своїм батьком - особою з інвалідністю І групи), якщо відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, а якщо такі члени сім'ї є, то вони самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. З наданих документів встановлено, що у батька позивача є - донька ОСОБА_3 (з 1995 року - Наумчик, а з 2008 року - ОСОБА_4 ), яка сама не потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Наявність в ОСОБА_5 дитини з інвалідністю не може отожнюватися із наявністю інвалідності та потребою у постійному догляді самої ОСОБА_5 .
Відповідач також зауважив, що акт від 16 липня 2025 року, складений комісією Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, про здійснення постійного догляду позивачем за своїм батьком не може бути врахований, оскільки з кінця 2021 року ОСОБА_1 перебуває у складі підрозділу в районі виконання завдань за призначенням, а тому фізично не може здійснювати такий "постійний догляд".
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги (а.с.43-44), наголосивши на відсутності інших осіб першого ступеня споріднення у ОСОБА_2 , які спроможні здійснювати постійний догляд за ним, адже донька ОСОБА_6 зайнята доглядом за своєю дитиною з інвалідністю.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Сторони не зверталися із письмовими клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 з 22 квітня 2019 року проходить військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 (а.с.13 зворот-14) та не є спірним.
29 вересня 2025 року майстер-сержант ОСОБА_1 звернувся із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої та абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ - у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду (а.с.11). До рапорту було долучено копії документів: військового квитка ОСОБА_1 (а.с.13 зворот-14), паспорта ОСОБА_1 та паспорта з відміткою про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 (а.с.9, (а.с.18-20), витягу з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (а.с.7), довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.13, а.с.20 зворот), свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 (а.с.16 зворот-17), довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №587020 (а.с.16), акта від 16 липня 2025 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (а.с.12), акта від 18 вересня 2025 року обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) (а.с.21-22).
Листом від 02 жовтня 2025 року №867А (а.с.8) відповідач повідомив ОСОБА_1 про розгляд рапорту та про відсутність підстав для його задоволення; згідно з актом обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд (утримання) від 18 вересня 2025 року у ОСОБА_2 (батька) є дочка ОСОБА_7 (дівоче прізвище ОСОБА_8 ), тобто член сім'ї першого ступеня споріднення, яка сама не потребує постійного догляду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-ХІІ.
Як установлено пунктами 2, 5, 6 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), у добровільному порядку громадяни проходять, зокрема, військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 установлено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац четвертий пункту 241 Положення №1153/2008).
З наведеного слідує, що письмовим наказом по особовому складу оформлюється виключно рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби. Відмова в задоволенні рапорту про звільнення не є припиненням правовідносин військової служби, а тому не потребує та не передбачає оформлення наказом; така відмова може бути доведена до військовослужбовця у формі відповіді за результатами розгляду звернення.
За обставин цієї справи у рапорті від 29 вересня 2025 року (вх. №10721А від 01 жовтня 2025 року) ОСОБА_1 порушував питання звільнення його з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ - у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду (а.с.11).
Пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (підпункт "г").
У свою чергу відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
З наведеної норми слідує, що умовами для звільнення з військової служби на зазначеній підставі є одночасна наявність таких обставин: інвалідність І чи ІІ групи в одного із батьків військовослужбовця (чи батьків дружини/чоловіка); потреба здійснювати постійний догляд за такою особою; відсутність інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи (якщо такі наявні - вони мають самі потребувати постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).
Здійснюючи аналіз наведеної норми Закону №2232-XII, Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2025 року у справі №380/16966/24 зазначив, що "відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які при цьому реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2122-IX (пункт 61).
Згідно з пунктом 12.1, 12.11 розділу XIІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454; далі - Інструкція №170), звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення. Перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Станом на день подання рапорту пункт 5 додатку 19 до Інструкції №170 визначав, що через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною тринадцятою статті 26 Закону №2232-ХІІ, подаються:
копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року №2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року №946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року №2067, про потребу в постійному догляді.
Із наданих до рапорту документів встановлено, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І "А" групи. Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.15 зворот), довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №587020 (а.с.16). Як вбачається зі змісту висновку у довідці до акта огляду МСЕК, ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої догляду та допомоги.
Верховний Суд у своїх постановах від 11 квітня 2023 року (справа №420/16689/23) та від 21 лютого 2024 року (справа №120/1909/23), аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317), дійшов висновку про те, що така комісія визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.
Відповідно до пункту 27 Положення №1317 до I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Отже, довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №587020 щодо встановлення батьку позивача 11 жовтня 2023 року І "А" групи інвалідності довічно підтверджує першу умову для звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, яка відповідачем не заперечується (у відзиві та у листі від 02 жовтня 2025 року №867А).
Поряд з тим необхідно встановити, чи позивач є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за батьком - особи з інвалідністю І "А" групи, тобто відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи (або якщо і є інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, то що вони самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї другого ступеня споріднення вважаються рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Як було зазначено вище, одним із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), є акт перевірки сімейного стану військовослужбовця, затверджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пункт 5 додатку 19 до Інструкції №170).
В матеріалах справи наявний акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд (утримання) від 18 вересня 2025 року, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 20 вересня 2025 року (а.с.21-22).
Із змісту вказаного акта від 18 вересня 2025 року слідує, що за адресою проживання позивача ОСОБА_1 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 провела обстеження сімейно-побутових умов сім'ї військовослужбовця та встановила, що до складу сім'ї входять: ОСОБА_9 - мати, ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_10 - дружина, ОСОБА_11 - дочка т(2008 року народження) та ОСОБА_12 - син (2014 року народження). Поряд з тим шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано 04 лютого 2025 року та про цей факт свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.16 зворот-17).
Одночасно актом 18 вересня 2025 року зафіксовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_13 ; шлюб розірвано відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 , а згідно із свідоцтвом про шлюб НОМЕР_7 ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_8 ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). У свою чергу ОСОБА_6 є дитиною з інвалідністю підгрупи "А", про що видано посвідчення серії НОМЕР_9 , та постійний догляд за нею здійснює ОСОБА_5 (згідно з довідкою від 24 листопада 2024 року №1429/319 є отримувачем державної соціальної допомоги в Управлінні соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради).
Відповідач не встановив некомплектність чи недостатність поданих документів, перелік яких установлений у пункті 5 додатку 19 до Інструкції №170, та вказані в акті від 18 вересня 2025 року обставини не ставив під сумнів, однак не погоджується із висновком акта про те, що у ОСОБА_2 відсутні інші члени сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
Єдиною підставою відмови відповідача у задоволенні рапорту позивача з військової служби вказано наявність у ОСОБА_2 доньки (член сім'ї першого ступеня споріднення), яка не потребує постійного догляду.
Отже, цій підставі відмови належить надати оцінку при вирішенні спору.
У контексті спірних відносин суд зауважує, що до підгрупи А I групи інвалідності належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування. Поняття "постійний догляд" передбачає не епізодичну, а щоденну безпосередню фізичну участь у житті особи, яка потребує стороннього догляду, допомогу у самообслуговуванні, забезпеченні її життєвих потреб та безпеки, а оскільки ОСОБА_5 фізично та юридично зайнята постійним доглядом за своєю дитиною, то це виключає спроможність догляду ще й за своїм батьком, при цьому з матеріалів справи не встановлено їх спільне проживання.
Тому з огляду на сформований Верховним Судом висновок у постанові від 27 лютого 2025 року у справі №380/16966/24 суд вважає, що юридична наявність у ОСОБА_2 доньки, яка вже здійснює постійний догляд за особою з інвалідністю (своєю дитиною), означає, що у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX така особа не може розглядатися як інший член сім'ї першого ступеня споріднення, який може здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_2 .
За обставин справи та виходячи з мотивів, яким керувався відповідач при розгляді рапорту позивача, можна зробити висновок, що відмова у звільненні військовослужбовця за наявності в нього обов'язку щодо догляду за особою з інвалідністю та за відсутності іншої особи першого чи другого ступеня спорідненості, спроможної забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю, буде суперечити принципам державних гарантій соціального захисту (стаття 46 Конституції України); недопущення перешкод у реалізації прав людини (стаття 21 Конституції України); пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду (Закон №875-XII). Тож при прийнятті рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби повинно бути забезпечено належний баланс між інтересами держави та правами людини.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість відмови позивачу у звільненні з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII, тобто урахування оцінки усіх фактів та обставин, що мають значення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною відмову відповідача щодо звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_11 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк