05 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 908/302/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
позивача - Чайкіної К. О.,
відповідача - не з'явився,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Южкокс"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2024 року (суддя Дроздова С. С.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Верхогляд Т. А., судді: Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б.)
у справі № 908/302/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Южкокс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Сервіс"
про стягнення 3 011 025,19 грн,
У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство "Южкокс" (далі - ПрАТ "Южкокс", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Сервіс" (далі - ТОВ "Індустріал Сервіс", відповідач) про стягнення 200 779,68 грн штрафу у розмірі 10 % від договірної вартості робіт, 2 475 613,45 грн неустойки в розмірі 0,3 % від договірної вартості несвоєчасно виконаних робіт та 334 632,80 грн збитків за відсутність реєстрації податкових накладних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Южкокс" зазначало, що:
- ТОВ "Індустріал Сервіс" протягом гарантійного терміну несе відповідальність за якість виконаних капітальних робіт з ремонту дизелю ТГМ-4 (6ЧН21/21 (211ДЗ) № 511540 на тепловозі ТГМ-4 № 909, яка встановлена умовами Договору підряду від 11 червня 2021 року № 06-65/21 (далі - Договір) та вимогами чинного законодавства;
- дизель ТГМ-4 (6ЧН21/21 (211ДЗ) № 511540 на тепловозі ТГМ-4 № 909 саме у гарантійний термін вийшов з ладу та вимагає ремонту; підрядник 08 грудня 2022 року був належним чином повідомлений про вихід з ладу дизеля ТГМ-4 (6ЧН21/21 (211ДЗ) № 511540 на тепловозі ТГМ-4 № 909.
Також позивач звертав увагу, що ТОВ "Індустріал Сервіс" не зареєструвало 4 податкових накладних на загальну суму 334 632,80 грн, що призвело до втрати можливості для ПрАТ "ЮЖКОКС" включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в цих накладних.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 червня 2021 року між ПрАТ "Южкокс" (замовник) та ТОВ "Індустріал Сервіс" (підрядник) було укладено Договір, відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник за дорученням замовника зобов'язується на свій ризик в порядку та на умовах цього договору виконати на території підрядника роботи з капітального ремонту дизелів (без генераторів) ТГМ-4 (6ЧН21/21 (211Д-3) (далі - роботи) на об'єктах замовника "Тепловоз ТГМ4-2249" інв. № 14805 та "маневровий тепловоз ТГМ 4-909" інв. № 6868 (код проекту R-А-6509-21-001) в обсязі, передбаченому Технічним завданням на виконання робіт (додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору.
Також умовами пункту 4.7 Договору сторони узгодили, що замовник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунені. У цьому випадку замовник проводить розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок підрядника, в тому числі шляхом її утримання, з сум, що підлягають оплаті підряднику за виконані роботи та поставлені матеріали.
Згідно з пунктами 7.1.11 та 7.1.12 Договору підрядник зобов'язується:
- надати замовнику рахунки-фактури, акти виконання робіт в двох примірниках та відповідного акта про приймання відремонтованого обладнання на об'єкті протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт; (документи передаються з рук в руки, про що робиться відповідна відмітка в реєстрі передачі документів; висилаються рекомендованим листом або іншим узгодженим сторонами способом). Останній термін подання актів виконання робіт в облік з боку замовника не пізніше 20 числа звітного місяця;
- надати замовнику податкові накладні в електронній формі згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 13.17 Договору підрядник зобов'язаний з дотриманням вимог чинного законодавства здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у підрядника з ПДВ, з дотриманням термінів, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го числа календарного місяця, що настає за місяцем виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. У разі якщо внаслідок порушення підрядником встановлених чинним законодавством та цим Договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов'язаних з виконанням Договору, ПрАТ "Южкокс" втратить право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, підрядник зобов'язаний відшкодувати ПрАТ "Южкокс" всі пов'язані з таким порушенням збитки протягом 3-х робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення ПрАТ "Южкокс" або в інші строки, узгоджені сторонами.
Згідно з пунктом 13.3 Договору все листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов'язаних з виконанням цього Договору або випливаючих з нього, повинно спрямовуватися сторонами безпосередньо на адреси один одного, зазначені в цьому Договорі, відповідно до термінів і порядку, встановленими чинним законодавством і цим Договором.
Відповідно до пункту 13.5 Договір діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором.
17 травня 2023 року ПрАТ "Южкокс" на адресу ТОВ "Індустріал Сервіс" направило відповідь від 17 травня 2023 року № 302 на листи від 02 травня 2023 року № 0502-1 та від 03 травня 2023 року № 0503-1. У пункті 2 цієї відповіді позивач повідомляв, що станом на 19 квітня 2023 року ТОВ "Індустріал Сервіс" не зареєстровано 4 податкові накладні на загальну суму 334 632,80 грн, що призвело до втрати можливості для ПрАТ "Южкокс" включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в цих накладних, цей факт є порушенням з боку ТОВ "Індустріал Сервіс" як умов податкового законодавства, так і пункту 13.17 Договору.
Суди попередній інстанцій також встановили, що ТОВ "Індустріал Сервіс" були зареєстровані такі податкові накладні:
- податкова накладна від 27 серпня 2021 року № 4 на загальну суму 852 000,00 грн, сума ПДВ - 142 000,00 грн;
- податкова накладна від 27 серпня 2021 року № 5 на загальну суму 155 462,40 грн, сума ПДВ - 25 910,40 грн;
- податкова накладна від 13 грудня 2021 року № 1 на загальну суму 852 000,00 грн, сума ПДВ - 142 000,00 грн;
- податкова накладна від 13 грудня 2021 року № 2 на загальну суму 148 334,40 грн, сума ПДВ - 24 722,40 грн.
За змістом квитанцій до зазначених накладних від 14 вересня 2021 року та від 30 грудня 2021 року документи були прийняті, проте їх реєстрація була зупинена 14 вересня 2021 року та 30 грудня 2021 року на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково відповідача було повідомлено, що показник "D"=28.9241%, "P"=0, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2024 року у справі № 908/302/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року, в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Южкокс" до ТОВ "Індустріал Сервіс" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що позивачем у цій справі не доведено протиправної поведінки ТОВ "Індустріал Сервіс" (невиконання або неналежного виконання ним зобов'язання за спірним Договором), а тому відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками відповідно до пункту 4.7 Договору, на який посилається позивач.
Суди також виснували, що так як не встановлено порушень з боку відповідача зобов'язань за спірним Договором щодо неналежного виконання відповідачем як підрядником його умов щодо гарантійних робіт, відсутні підстави для застосування положень підпунктів 10.3.1 та 10.3.2 пункту 10.3 Договору стосовно нарахування штрафу в сумі 200 779,68 грн та неустойки в сумі 2 475 613,45 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків за відсутність реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що на момент звернення з позовом ПрАТ "Южкокс" не втратило права на податковий кредит за податковими накладними від ТОВ "Індустріал Сервіс", відповідно, на момент ухвалення рішення місцевим господарським судом у справі № 908/302/24, позивач не зазнав збитків за втрачену можливість скористатися податковим кредитом за зазначеними податковими накладними.
Також суд першої інстанції вказав, що зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції. Також суд зазначив, що суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб'єктами господарювання не може встановити факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2024 року та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року у справі № 908/302/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків за відсутність реєстрації податкових накладних, ПрАТ "Южкокс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині їх оскарження, а вказану справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій неправильно застосували частини першу, другу статей 22, 614, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв'язку з пунктом 198.6 статті 198, пунктами 201.10, 201.16 статті 201 ПК України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21 та у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року у справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року у справі № 904/72/22, від 19 квітня 2023 року у справі № 906/824/21, від 22 січня 2024 року у справі № 906/267/23.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність правових висновків Верховного Суду у правовідносинах, коли реєстрація податкових накладних була зупинена, а продавцем / підрядником протягом строків, визначених для вчинення дії, направлених на належну реєстрацію таких податкових накладних, в тому числі оскарження дій контролюючого органу в адміністративному та/або судовому порядку, такі дії не вчинені.
Щодо пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку та не дослідили витяг з ЄРПН № 206286, сформований на запит позивача від 15 січня 2024 року № 206286. Також скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою той факт, що свідоцтво платника податків відповідача на момент звернення ПрАТ "Южкокс" до суду було анульовано, що додатково підвереджувало неможливість реєстрації спірних податкових накладних та отримання позивачем права включення до податкового кредиту сум ПДВ.
Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки нездійсненню відповідачем належних та ефективних заходів, направлених на оскарження рішення, дії чи бездіяльності контролюючого органу, які були б спрямовані для реєстрації спірних податкових накладних, пропущенню строків для вчинення таких дій, втраті можливості здійснювати такі дії через анулювання свідоцтва платника ПДВ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2025 року для розгляду касаційної скарги у справі № 908/302/24 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі № 908/302/24 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Індустріал Сервіс" просить у задоволенні касаційної скарги ПрАТ "Южкокс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року у справі № 908/302/24 відмовити. Також відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Під час підготовки цієї справи до розгляду колегія суддів Верховного Суду з'ясувала, що ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року була передана справа № 904/2953/24 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 908/3565/16, від 10 травня 2018 року у справі № 917/799/17 та від 07 лютого 2019 року у справі № 913/272/18, про те, що невиконання або неналежне виконання умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Передаючи справу № 904/2953/24 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду зазначила, зокрема, що принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору), можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Відсутність у законі дозволу передбачити в договорі ту чи іншу умову не є рівнозначною забороні включення такої умови в договір. Таким чином, необхідним є встановлення змісту умови договору та справжнього волевиявлення сторін. Якщо у договорі сторони заздалегідь узгодили вид та розмір санкції (її конкретний грошовий вираз), зокрема шляхом встановлення порядку розрахунку, така умова є обов'язковою для виконання.
Колегія суддів зауважила, що такий правовий висновок міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 листопада 2024 року у справі № 904/1553/23.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначила, що з огляду на укладений договір поставки, між сторонами цього спору існують договірні відносини, у межах яких сторони, реалізуючи принцип свободи договору, погодили істотні умови, зокрема, щодо відповідальності постачальника у випадку порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. Узгоджене сторонами положення про застосування неустойки у визначеному розмірі є обов'язковим для виконання, оскільки воно відповідає приписам статей 6, 627, 628, 629 ЦК України.
При цьому колегія суддів звертала увагу, що Верховний Суд у пункті 5.23 постанови від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22 зазначив таке: "порушене право позивача, у випадку встановлення належним чином факту вчинення податкового правопорушення та факту втрати права на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, може бути відновлено в порядку, передбаченому п. 12.5 договору, яким встановлена відповідальність підрядника за порушення строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН, визначених Податковим кодексом України".
Так, з аналізу обставин у справі № 916/334/22 колегія суддів вбачала, що у пункті 12.5 договору сторони погодили, що у разі реєстрації підрядником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені ПК України, у зв'язку з чим замовник втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, підрядник за першою вимогою замовника протягом семи календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі такого податкового кредиту.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2025 року визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до частини другої статті 302 ГПК України, оскільки існує необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, коли у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) це не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини першої статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Отже, фактично питанням, яке має вирішити об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є те, чи наступає господарська відповідальність за договором у випадку, коли ним передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору щодо неналежного здійснення реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з обставин цієї справи, відповідно до пункту 13.17 Договору підрядник зобов'язаний з дотриманням вимог чинного законодавства здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у підрядника з ПДВ, з дотриманням термінів, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го числа календарного місяця, що настає за місяцем виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. У разі якщо внаслідок порушення підрядником встановлених чинним законодавством та цим Договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов'язаних з виконанням Договору, ПрАТ "Южкокс" втратить право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, підрядник зобов'язаний відшкодувати ПрАТ "Южкокс" всі пов'язані з таким порушенням збитки протягом 3-х робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення ПрАТ "Южкокс" або в інші строки, узгоджені сторонами. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, суд першої інстанції зазначив, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції. Також суд зазначав, що суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб'єктами господарювання не може встановити факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Колегія суддів касаційної інстанції з посиланням на правові висновки у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2025 року у справі № 908/948/23, зауважує, що згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
З огляду на вищевикладене, правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/2953/24 може мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається (№ 908/302/24), а також для забезпечення єдності та сталості судової практики, зважаючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а правовідносини у зазначеній справі є схожими з правовідносинами у справі, яка передана на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 908/302/24 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/2953/24.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 229, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року у справі № 908/302/24 зупинити до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/2953/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова