65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4816/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, 65039, код ЄДРПОУ 26302595);
до відповідача Благодійного фонду “Молодий інвалід» (вул. Архітекторська, 16, корп.1, кв.112, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 25051731);
про стягнення 22166,40 грн,
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Благодійного фонду “Молодий інвалід», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди за період з 22.05.2024 по 05.09.2024 у розмірі 22166,40 грн, а також витрати на оплату судового збору.
Ухвалою від 04.12.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, призначено засідання на 26.12.2025.
У зв'язку з відрахуванням судді Павленко Н.А. зі штату суду, розпорядженням керівника апарату суду від 17.12.2025 № 374 призначено повторний авторозподіл справи, за результатами якого справу передано судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 22.12.2025 суд прийняв справу до свого провадження, зазначив про розгляд справи спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Відповідачу встановив строк для подання відзиву 15 днів з дня вручення ухвали і звернув увагу на необхідність зареєструвати електронний кабінет.
Ухвала, надіслана відповідачу за зазначеною в позові і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Одеса вул. Архітекторська, 16, корп. 1, кв. 112, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення підвалу в м. Одесі вул. Князівська 16, загальною площею 134,3 кв.м., основною площею 68,9 кв.м., що підтверджується наявним у справі свідоцтвом про право власності від 19.10.2009 САС № 430238 та витягом про реєстрацію права власності 30.06.2011.
Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 № 137-VIII, позивач є виконавчим органом Одеської міської ради, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Положенням. Департамент підзвітний та підконтрольний Одеській міській раді, підпорядкований міському голові та Виконавчому комітету Одеської міської ради. Департамент є уповноваженим органом, який виступає орендодавцем щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Одеси, за виключенням майна, орендодавцем якого уповноважено виступати інший виконавчий орган Одеської міської ради.
Матеріалами справи підтверджується, що 26.11.2003 Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (далі - орендодавець) та Благодійним фондом "Молодий інвалід" (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №100/36.
Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Князівська, 16, поверх (цоколь, підвал) підвал, загальною площею 132,65 кв.м., на підставі розпорядження міського голови №01-38/7706 від 08.10.2003.
Згідно п. 1.2 договору, термін дії договору: до 26.11.2006.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 №1054-XXIV "Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 грн. в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Згідно з п.п.2.3., 2.4., 2.5. договору, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. За повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.
За умовами п. 3.3, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невикористання орендованого приміщення протягом 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов цього договору.
Відповідно до п.3.4. договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду приміщення згідно з пунктом 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.
За умовами п. 4.7 договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що у разі не внесення орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до п.5.6. договору, за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.
Пунктом 7.3. договору встановлено, що при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні орендарем наданого йому приміщення за цим договором, приміщення вважається неосвоєним і договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
За змістом п.7.6. договору, він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно п.7.7 договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.
Пунктом 7.9 визначено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду).
Додатком №1 до договору передбачений розрахунок орендної плати до договору оренди №100/36 від 26.11.2003.
Додатковим погодженням № 1 від 10.05.2007 внесено зміни до п. 1.2 договору в частині строку дії договору до 05.05.2010 та в частині розрахунку орендної плати.
Додатковим погодженням № 2 від 06.08.2010 внесено зміни п. 1.2 договору в частині строку дії договору до 06.08.2012 та в частині розрахунку орендної плати.
Додатковим договором №3 від 14.01.2013 сторони за взаємною згодою продовжили строк дії договору до 31.12.2013; змінили назву орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-V1 "Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради"; внесли зміни до 1.2. договору "Предмет договору", шляхом викладення його у наступній редакції "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Князівська, буд. 16, підвал загальною площею 134,3 кв.м.", перерахували місячну орендну плату; доповнили п.4.2. підпункту "в".
Додатковим договором № 4 від 23.01.2014 сторони за взаємною згодою продовжили строк дії договору до 31.12.2014; перерахували місячну орендну плату; внесли зміни до договору шляхом викладення п.п. "е" п. 4.2 у новій редакції, а саме: "застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця на повну вартість об'єкта оренди за експертною оцінкою, на термін один рік з наступним щорічним продовженням дії договору страхування протягом всього терміну дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, та таким чином, щоб весь час оренди об'єкт було застраховано. Орендар зобов'язаний протягом 10-ти днів з дати укладання договору страхування надавати копію договору страхування орендодавцю на підтвердження виконання зазначеного зобов'язання".
Додатковим договором № 5 від 17.11.2014 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії договору до 31.12.2015 та перерахували місячну орендну плату.
Додатковим договором № 6 від 22.11.2016 сторони за взаємною згодою продовжили строк дії договору до 31.12.2016; доповнили п. 4.2. підпунктом "м" наступного змісту: "протягом року з моменту підписання додаткової угоди №6 створити для осіб з обмеженими фізичними можливостями умови для безперешкодного доступу до об'єкту оренди".
Додатковим договором №7 від 14.12.2016 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії договору до 31.12.2017 та перерахували місячну орендну плату.
Додатковим договором №8 від 04.12.2017 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії договору до 31.12.2018 та перерахували місячну орендну плату.
Додатковим договором №9 від 26.02.2018 сторони за взаємною згодою перерахували місячну орендну плату.
Додатковим договором №10 від 26.12.2018 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії договору до 31.12.2019 та перерахували місячну орендну плату.
Додатковим договором № 11 від 13.01.2020 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії договору до 31.12.2020. Крім того, предмет договору доповнено п. 1.2, відповідно до якого «Керуючись рішеннями Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5520-VII «Про встановлення розміру орендної плати громадським та благодійним організаціям на 2020 рік» (п. 1 п.п. 15) орендна плата з 01.01.2020 до 31.12.2020 становить 1,2грн з ПДВ на рік. Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси» орендна плата з 01.01.2021 становить 1999,38грн з ПДВ та індексом інфляції. А в п. 1.4додаткового договору № 11 зазначено, що з 01.01.2021 орендна плата на місяць 1666,15грн без урахування ПДВ та індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Додатковим договором № 12 від 05.03.2020 сторони за взаємною згодою продовжили термін дії Договору до 05.02.2023.
27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі за текстом - постанова).
Відповідно до пункту 5 постанови, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Отже, після настання дати закінчення дії договору відповідач не повернув об'єкт оренди позивачу, не повідомив про непродовження договору оренди, що і стало підставою вважати договір оренди продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану на підставі п. 5 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 у справі № 916/5734/23, яке набрало законної сили 22.05.2024, зокрема, розірвано укладений між сторонами договір оренди від 26.11.2003. Крім того, цим рішенням ухвалено виселити Благодійний фонд "Молодий інвалід" код ЄДРПОУ 25051731, 65122, м. Одеса, вул. Архітекторська, буд. 16, корп. 1, кв. 112) ) з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 134,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, буд. 16, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595, 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1), та стягнути з Благодійний фонд "Молодий інвалід" 30777,24грн заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2021 по 24.02.2022.
Крім того, в рішенні у справі № 916/5734/23 зазначено, що «Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII "Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану" (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/191972/) встановлено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об'єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв'язку із обмеженням доступу; є суб'єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв'язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об'єкті у зв'язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса, але не використовують його у зв'язку з введенням воєнного стану (п.1). Згідно з п.2 рішення на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).
Згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 № 987-VIII "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII "Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану" (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/192646/) вищевказане рішення від 29.06.2022 №969-VIII доповнено пунктом 3 наступного змісту: Орендодавцям комунального майна територіальної громади м. Одеси забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з цим рішенням, починаючи з 24 лютого 2022 року, за виключенням орендарів, зазначених в другому абзаці пункту 1 цього рішення, яким нарахування орендної плати відповідно до цього рішення забезпечити з дня погодження орендодавцем використання майна для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги».
Суд враховує, що вищезазначеними рішеннями Одеської міської ради не було змінено розмір орендної плати, який встановлено в договорі оренди від 26.11.2003, а лише зазначено про звільнення від сплати під час правомірного користування орендованим майном за діючим договором оренди.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З огляду на викладене, договір оренди від 26.11.2003 є розірваним з 22.05.2024.
За актом приймання-передачі від 05.09.2024 (а.с. 40) відповідач повернув позивачу орендоване приміщення.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав вчасно свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, тому просить стягнути неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України за прострочення повернення об'єкта оренди за період з 22.05.2024 по 05.09.2024 у розмірі 22166,40 грн.
Суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зокрема:
10.11. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
10.12. Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
10.13. Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 .
Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо вчасного повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку договору.
Доказів виконання вказаного обов'язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об'єкта оренди від орендаря (відповідача у даній справі) після закінчення строку договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.
Однак, перевіривши розрахунок неустойки, здійснений позивачем, суд встановив, що він має недоліки.
В постанові від 15.11.2023 у справі № 916/3351/22 Верховний Суд зазначив «Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.
Відповідно до частин 1, 3 статті 17 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ “Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Аналогічні положення щодо коригування орендної плати на індекс інфляції було наведено як у Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1994 № 786 (яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630), так і у Методиці розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 28.04. 2021 № 630».
Укладеним між сторонами договором оренди від 26.11.2003 не врегульовано порядок нарахування неустойки у зв'язку з неповерненням орендованого майна та її розмір, тому необхідно застосувати положення чинного законодавства з відповідного питання.
Суд враховує, що в постанові від 27.05.2025 у справі № 904/8325/21 Верховний Суд зазначив (п 4.8) Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Такий правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Ураховуючи наведені положення законодавства можна дійти висновку про те, що з моменту припинення договору оренди та до часу повернення орендарем майна, орендодавець має право здійснити нарахування неустойки відповідно до положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної плати за найм речі, тобто орендної плати.
При цьому розмір такої неустойки має розраховуватися виходячи із розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди майна».
Як вже зазначено вище, договір оренди №100/36 від 26.11.2003 припинено (розірвано) з 22.05.2024.
Отже, для розрахунку неустойки необхідно брати розмір орендної плати, встановлений саме договором оренди станом на день його припинення - 22.05.2024, який становить 2596,40грн на місяць з індексом інфляції без ПДВ.
Крім того, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умов договору оренди № 100/36 від 26.11.2003, розмір орендної плати визначається з урахуванням індексу інфляції.
А от ПДВ не враховується при нарахуванні неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, виходячи з наступного.
Так, позивач не врахував, що пунктом 185.1. статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Вирішуючи питання щодо правильності та правомірності розрахунку позивача, який при його здійсненні до складу неустойки включив податок на додану вартість, суд виходить з такого.
В силу статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, при розгляді у подібних правовідносинах справи №916/1319/19 Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 було викладені висновки про таке.
Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.
Виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.
Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача неустойки встановив, що його здійснено з безпідставним врахуванням сум ПДВ (розмір ПДВ становить 20%).
Також позивач не врахував, що для розрахунку неустойки необхідно брати розмір орендної плати, встановлений договором оренди станом на день його припинення.
З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок неустойки.
Так, розмір неустойки становить на місяць 2596,40грн*2=5192,80грн.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
При визначенні періоду нарахування неустойки позивачем не було враховано умови п. 4.7 договору, відповідно до якого після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Договір оренди було припинено (розірвано за рішенням суду) 22.05.2024, тому відповідач мав повернути орендоване майно у строк по 06.06.2024 включно.
Акт повернення орендованого майна підписано 05.09.2024.
Таким чином, прострочення повернення орендованого майна мало місце з 07.06.2024 по 04.09.2024 включно.
Отже, розмір неустойки за період з 07.06.2024 по 04.09.2024 включно становить:
- за 24 дні червня 2024 року: 5192,80грн/30*24=4154,24грн,
- за липень-серпень 2024 року: 5192,80*2=10385,60грн,
- за 4 дні вересня 2024 року: 5192,8/30*4=692,37грн.
Всього розмір неустойки становить 15232,21грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 15232,21грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 3028/22166,4*15232,21=2080,77грн.
Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ст. 231, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Благодійного фонду "Молодий інвалід" (код ЄДРПОУ 25051731, м. Одеса, вул. Архітекторська, буд. 16, корп. 1, кв. 112) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) 15232,21грн неустойки та 2080,77грн судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 лютого 2026 р.
Суддя В.В. Литвинова