ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2026Справа № 910/14449/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/14449/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Атлантік»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уан Кард»
про стягнення 127832,24 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Атлантік» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уан Кард» (далі - відповідач) про стягнення 127832,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання бухгалтерських послуг №3004/24-1 від 30.04.2024 не у повному обсязі розрахувався за отримані послуги, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 63614,00 грн, штраф у розмірі 63614,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 604,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14449/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено учасникам справи строки на подачу заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03062, м. Київ, вул. Декарта Рене, буд. 4/2, офіс 7.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 була отримана відповідачем - 02.12.2025.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім, відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Атлантік» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уан Кард» (далі - замовник) було укладено договір про надання бухгалтерських послуг №3004/24-1 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з ведення бухгалтерського обліку підприємства замовника за плату (надалі іменуються «послуги»), а саме: забезпечення ведення бухгалтерського обліку замовника з дотриманням єдиних методологічних основ, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності замовника і технології обробки облікових даних.
Відповідно до пункту 1.2 договору під веденням бухгалтерського обліку у цьому договорі розуміється відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у регістрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та податкової звітності, передбаченої чинним законодавством України, та подання цієї звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки, а також розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником відповідно до чинного законодавства України.
Згідно пункту 1.3 договору ведення бухгалтерського обліку здійснюється на підставі наданих замовником копій первинних документів, оформлених належним чином. Такі первинні документи надаються замовником протягом місяця, але не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним. Послуги за цим договором надаються виконавцем за самостійно визначеним графіком.
Обов'язки і права замовника: замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту укладання цього договору надати виконавцю цілодобовий доступ до бази даних 1С в режимі 24/7, своєчасно встановлювати оновлення програмного забезпечення та бази даних 1С, забезпечити технічну підтримку та надання консультативної підтримки з боку технічних фахівців, що обслуговують ПЗ 1С; замовник зобов'язаний мати діючу ліцензію на право користування спеціальним програмним забезпеченням (надалі ПЗ) МЕДОК або СОНАТА, та надавати всі доступи та технічну можливість користування ПЗ виконавцю, для подачі звітності в електронному вигляді та шифрування електронними ключами підпису та печатки; замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити виконавця про наявність всіх податкових пільг отриманих ним з 1 числа календарного року і до дати укладання договору, а також про звіти та угоди, які передбачають подання інформації (звіти, декларації, тощо) про них до контролюючих органів; замовник зобов'язаний оплачувати послуги виконавця згідно з умовами, у строки та в порядку, передбаченими цим договором; замовник зобов'язаний у термін не пізніше ніж 3 (три) робочі дні з дня направлення виконавцем повідомлення забрати у виконавця документи, що стосуються замовника. При цьому, у разі якщо документи не будуть фактично отримані замовником та вивезені з приміщень (території) виконавця, подальше утримання таких документів виконавцем буде вважатися додатковою послугою, яка оплачується згідно пп. 2.18. додатку №1 до договору; замовник зобов'язаний не пропонувати працівникам виконавця будь-яку роботу або співпрацю як за трудовими договорами, так і за договорами цивільно-правового характеру, протягом строку дії договору та 3 (трьох) років після закінчення дії договору; замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту укладання цього договору надати виконавцю бухгалтерську документацію, первинну документацію, документацію, пов'язану зі звітністю по розрахунках з бюджетами і державними цільовими фондами, а також іншу повну і достовірну інформацію, необхідну виконавцю для виконання ним своїх зобов'язань за договором, а також продовжувати надавати зазначені документи та інформацію протягом строку надання послуг за договором (пункт 2.1 договору).
Обов'язки і права виконавця: виконавець гарантує, що його кваліфікація, відповідає кваліфікаційним вимогам для надання бухгалтерських послуг і зобов'язується надати підтверджуючі документи; виконавець зобов'язується у повній відповідності з чинним законодавством України надавати замовнику послуги, за умовами та у відповідності з розділом 1 цього договору. Для виконання послуг виконавець використовує програмне забезпечення та іншу офісну техніку, що належить виконавцеві; виконавець зобов'язується не передавати третім особам ніякої інформації (документів), отриманої при наданні послуг за цим договором, а також іншої інформації, що стала йому відома в зв'язку з виконанням обов'язків за договором, без письмової згоди замовника, окрім випадків, передбаченим договором, або коли обов'язковість надання такої інформації (документів) прямо передбачена чинним законодавством України; виконавець зобов'язаний своєчасно складати та направляти електронними засобами зв'язку фінансові та податкові звіти замовника до контролюючих органів за допомогою ПЗ, за умови, що замовник має діючу ліцензію на право користування таким ПЗ та надає всі доступи та технічну можливість користування ПЗ для подачі звітності в електронному вигляді та шифрування електронними ключами підпису та печатки; виконавець може залучати до виконання послуг/робіт найманих працівників або третіх осіб; виконавець приступає до виконання своїх обов'язків передбачених цим договором протягом двох робочих днів після дня отримання попередньої оплати від замовника згідно п. 4.3. даного договору (пункт 2.2 договору).
Згідно пункту 3.1 договору щомісяця протягом строку надання послуг за цим договором виконавець надає замовнику акт надання послуг до 15 числа наступного місяця за місяцем в якому були надані послуги.
За умовами пункту 3.2 договору замовник зобов'язаний підписати акт надання послуг протягом 3-х робочих днів з моменту направлення такого акту виконавцем чи у той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем згідно умов цього договору та (або) вимогам, установленим чинним в Україні законодавством. У разі, якщо у визначений цим пунктом термін замовник не направив виконавцю мотивовану відмову у підписанні акту надання послуг, акт надання послуг вважається підписаним, а послуги вважаються прийнятими замовником та підлягають оплаті на умовах визначених у розділі 4 цього договору.
Пунктом 4.1, 4.2 договору встановлено, що замовник сплачує вартість послуг виконавця згідно з цим договором у відповідності до тарифів (зазначених у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору), що є чинними на дату надання послуг. Замовник погоджується з тарифами, встановленими виконавцем. Вартість послуг за місяць відповідає вартості тарифного пакету з відповідною кількістю бухгалтерських операцій в такому місяці згідно додатку №1, збільшену на суму додаткових послуг, в тому числі, але не виключно: нарахування заробітної плати, створення платежів в системі Клієнт-Банк, тощо.
Згідно пункту 4.4 договору оплата послуг виконавця з другого місяця надання послуг, здійснюється замовником на наступних умовах: щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (далі - звітний місяць) виконавець надає замовнику акт надання послуг. В акті надання послуг зазначається вартість наданих послуг за звітний місяць. Замовник здійснює оплату фактично наданих виконавцем послуг у відповідності до акту надання послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту надання послуг. У разі, якщо розмір попередньої оплати буде меншим ніж вартість фактично наданих послуг, що буде вказана в акті надання послуг, то різниця, між сумою попередньої оплати та сумою фактично наданих послуг, зазначених в акті надання послуг підлягає оплаті замовником виконавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту надання послуг. У разі, якщо розмір попередньої оплати перевищить вартість фактично наданих послуг, що буде вказана в акті надання послуг, то сума такого перевищення, буде зарахована в оплату фактично наданих послуг у наступному місяці на підставі акту надання послуг у наступному місяці або повернута на розрахунковий рахунок замовника.
За умовами пункту 5.1 договору в разі невиконання чи неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона несе цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 5.3.1 договору замовник несе відповідальність за несплату та несвоєчасну, тобто з порушенням встановлених цим договором порядку та строків/термінів, сплату вартості послуг виконавця. При цьому: у випадку такого порушення замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця штраф у вигляді одноразової виплати: у розмірі 20 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 15 календарних днів; у розмірі 50 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 30 календарних днів; у розмірі 75 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 45 календарних днів; у розмірі 100 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг понад 45 календарних днів, але не більше розміру загального платежу за послуги виконавця, визначеного для такого місяця, розрахунки за який були простроченні. Штраф сплачується на підставі рахунку на оплату, що направляється замовнику.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з « 01» травня 2024 року його підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 6.1 договору).
Додатком №1 до договору №3004/24-1 від 30.04.2024 сторонами було погоджено тарифи на бухгалтерські послуги, де визначені тарифні пакети, які включають: облік господарських операцій в ПЗ 1С, BASS, надання базових усних консультацій з питань оподаткування та обліку в межах однієї години на місяць, складання первинних документів (рахунків-фактур, видаткових накладних, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних) до 40 (сорок) у місяць та визначено вартість таких послуг.
На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу обумовлені договором послуги з ведення бухгалтерського обліку підприємства у період з липня по серпень 2025 року на загальну суму 65115,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг №90 від 31.07.2025 на суму 33125,00 грн та №102 від 31.08.2025 на суму 31990,00 грн, які підписані представниками сторін електронно-цифровими підписами, без будь-яких зауважень та заперечень.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Позаяк, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг виконав частково, сплативши лише 1501,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача відкритому в АТ «Райффайзен Банк» за 13.08.2025, у зв'язку з чим виник борг в сумі 63614,00 грн.
02.10.2025 року з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №0210/25-2 від 02.10.2025, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист №0408200001710 від 02.10.2025, фіскального чеку від 02.10.2025 та накладної №0408200001710 від 02.10.2025, у якій просив сплатити наявну заборгованості з урахуванням штрафів протягом 7 днів.
Втім, вказану претензію відповідачем залишено без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Положенням статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 4.4 договору оплата послуг виконавця з другого місяця надання послуг, здійснюється замовником на наступних умовах: щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (далі - звітний місяць) виконавець надає замовнику акт надання послуг. В акті надання послуг зазначається вартість наданих послуг за звітний місяць. Замовник здійснює оплату фактично наданих виконавцем послуг у відповідності до акту надання послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту надання послуг. У разі, якщо розмір попередньої оплати буде меншим ніж вартість фактично наданих послуг, що буде вказана в акті надання послуг, то різниця, між сумою попередньої оплати та сумою фактично наданих послуг, зазначених в акті надання послуг підлягає оплаті замовником виконавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту надання послуг. У разі, якщо розмір попередньої оплати перевищить вартість фактично наданих послуг, що буде вказана в акті надання послуг, то сума такого перевищення, буде зарахована в оплату фактично наданих послуг у наступному місяці на підставі акту надання послуг у наступному місяці або повернута на розрахунковий рахунок замовника.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 4.4 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з отриманих послуг за договором на момент розгляду справи настав.
Втім, відповідач свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за договором не виконав, сплативши лише 1501,00 грн.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і відповідачем не спростований, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 63614,00 грн.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Отже, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 5.3.1 договору сторонами погоджено, що замовник несе відповідальність за несплату та несвоєчасну, тобто з порушенням встановлених цим договором порядку та строків/термінів, сплату вартості послуг виконавця. При цьому: у випадку такого порушення замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця штраф у вигляді одноразової виплати: у розмірі 20 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 15 календарних днів; у розмірі 50 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 30 календарних днів; у розмірі 75 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 45 календарних днів; у розмірі 100 відсотків від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг понад 45 календарних днів, але не більше розміру загального платежу за послуги виконавця, визначеного для такого місяця, розрахунки за який були простроченні. Штраф сплачується на підставі рахунку на оплату, що направляється замовнику.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати вартості наданих позивачем послуг, на підставі наведених вище норм законодавства та умов пункту 5.3.1 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 100% від заборгованості в сумі 63614,00 грн, оскільки відповідачем допущено прострочення оплати підписаних актів надання послуг за липень 2025 року та за серпень 2025 року на понад 45 календарних днів з моменту настання строку їх оплати за умовами пункту 4.4 договору.
Окрім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 604,24 грн, які розраховані за актом липень 2025 за період з 18.08.2025 по 20.11.2025 на суму 31624,00 грн (з урахуванням часткової оплати на суму 1501,00 грн); за актом серпень 2025 за період з 23.09.2025 по 20.11.2025 на суму 31990,00 грн
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статей 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Атлантік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уан Кард» про стягнення 127832,24 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уан Кард» (03062, м. Київ, вул. Декарта Рене, буд. 4/2, офіс 7, ідентифікаційний код 42009976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Атлантік» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, будинок 2/6; ідентифікаційний код 45646271) основний борг у розмірі 63614 (шістдесят три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 00 коп., штраф у розмірі 63614 (шістдесят три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 604 (шістсот чотири) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2026.
СуддяТ.В. Васильченко