ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2026Справа № 910/14753/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області
до Фізичної особи-підприємця Павленка Сергія Олександровича
про стягнення 15 924,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Павленка Сергія Олександровича (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 15 924,00 грн., у тому числі: 5 350,98 грн. - пені за договором № 24-126 від 11.07.2024; 7 513,61 грн. - пені за договором № 24-146 від 30.07.2024; 917,29 грн. - пені за договором № 24-149 від 08.08.2024; 950,66 грн. - пені та 899,27 грн. - штрафу за договором №24-163 від 18.09.2024; 122,73 грн. - пені та 169,73 грн. - пені за договором № 24-185 від 25.10.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов'язання за укладеними між сторонами спору договорами № 24-126 від 11.07.2024; № 24-146 від 30.07.2024; № 24-149 від 08.08.2024; № 24-163 від 18.09.2024; № 24-185 від 25.10.2024, що призвело до звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача штрафу та пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14753/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.12.2025 була надіслана 11.12.2025 відповідачу в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 не виконав, письмовий відзив на позов до суду не подав.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Головним управлінням Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі - Замовник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Павленком Сергієм Олександровичем (далі - Виконавець, Відповідач) укладено договори: № 24-126 від 11.07.2024; № 24-146 від 30.07.2024; № 24-149 від 08.08.2024; № 24-163 від 18.09.2024;№ 24-185 від 25.10.2024.
За умовами договору № 24-126 від 11.07.2024 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання якісно, в терміни, порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати Поточний ремонт покрівлі, парапетів та сандриків адміністративної будівлі Замовника (45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти Послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. Найменування, обсяг та ціна Послуг визначаються згідно з Локальним кошторисом (Додаток № 3) та Договірною ціною (Додаток № 1) (п.1.2).
За умовами п.п.3.1.-3.3 договору № 24-126 від 11.07.2024 Виконавець надає послуги на об'єкті Замовника за адресою: м. Київ, пров/Аскольдів 3-а. Строк (термін) надання Виконавцем Послуг Замовнику: протягом 45-ти календарних днів з моменту підписання Договору. Замовник має право у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення надання Послуг Виконавцем із внесенням у встановленому порядку змін у Договір, шляхом укладання додаткової угоди.
У зв'язку з виникненням обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт, Додатковою угодою № 1 від 17.08.2024 до договору сторони дійшли згоди внести зміни в п.3.2. Договору № 24-126 від 11.07.2024 і викласти його у наступній редакції: 3.2. Строк (термін) надання Виконавцем Послуг Замовнику: до 12 листопада 2024 року включно.
Згідно п.4.1. №24-126 від 11.07.2024 загальна вартість послуг, відповідно до Договірної ціни (Додаток № 1) складає 255 853 грн 04 коп.
У зв'язку зі зміною обсягів та складу робіт сторони дійшли згои, Додатковою угодою №2 від 06.12.2024 до договору внести зміни в п. 4.1 Договору № 24-126 від 11.07.2024 і викласти його у наступній редакції: 4.1. Загальна вартість Послуг, відповідно до Договірної ціни (Додаток № 1) складає: 222 957,35 грн. без ПДВ.
Як свідчать матеріали справи, роботи за Договором №24-126 від 11.07.2024 відповідач виконав, а позивач прийняв у грудні 2024 року, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 06.12.2024 на суму 222957,35 грн.
В порядку та на умовах, визначених Договором № 24-146 від 30.07.2024, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту коридору та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі за адресою: м. Київ пров. Аскольдів 3-а (далі - Об'єкт) (коридор №28 (вздовж каб. 271-282) та кабінетів № 271-282) (ДК 021:2015 - 45450000-1 Інші завершальні будівельні роботи), далі за текстом - «Роботи», відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.
Строки виконання робіт за договором № 24-146 від 30.07.2024 початок робіт - з моменту укладання договору. Місце виконання робіт - м. Київ, пров. Аскольдів 3-а. Термін виконання робіт - 105 календарних діб з моменту укладання Договору. Підрядником складається та погоджується з Замовником календарний графік виконання робіт, (додаток № 2, що є невід'ємною частиною Договору.) Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником (п.2.2.).
Відповідно до п.2.4. Договору, у зв'язку з виникненням обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт, додатковою угодою №2 до договору № 24-146 від 30.07.2024 сторони дійшли згоди внести зміни в Календарний графік "Капітальний ремонт коридорів та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3а.", План фінансування капітального ремонту коридору та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі за адресою: м. Київ пров. Аскольдів, 3-а та п. 2.1. Договору викласти його у наступній редакції: Строк виконання робіт визначений цим Договором наступний: Початок робіт з моменту укладання договору. Місце виконання робіт - м. Київ, пров. Аскольдів, 3а. Термін виконання робіт - до 15 грудня 2024 року. Підрядником складається та погоджується з замовником календарний графік виконання робіт. (Додаток № 2, що є невід'ємною частиною Договору.)
Згідно п.1.2. договору № 24-146 від 30.07.2024 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1).
Згідно додаткової угоди №1 від 30.07.2024 до договору № 24-146 від 30.07.2024 Договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає: 1351740,93 грн. без ПДВ. Вартість робіт визначається у відповідності до Настанови з визначення вартості будівництва Кошторисних норми України, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281.
У зв'язку з зміною ціни Договору у бік зменшення, сторонами у справі укладено Додаткову угоду №3 від 18.09.2024, згідно якої договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що невід'ємною частиною Договору і складає: 1341241,24 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 3.2. Договору, в зв'язку зі зміною обсягів та складу робіт додатковою угодою №5 від 28.12.2024 сторони дійшли згоди внести зміни в п.3.1 Договору 24-146 від 30.07.2024 р. і викласти його у наступній редакції: 3.1. Договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає: 983591,55 грн.
Як свідчать матеріали справи, у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи за договором № 24-146 від 30.07.2024, що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 25.11.2024 р. на суму 405621,35 грн. та №2 від 28.12.2024 на суму 577 970,20 грн.
За договором № 24-149 від 08.08.2024 Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту коридору та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі за адресою: м. Київ пров. Аскольдів 3-а (далі - Об'єкт) (коридор №15 (вздовж каб. 210-223) та кабінетів № 210-223) (ДК 021:2015 - 45450000-1 Інші завершальні будівельні роботи), далі за текстом - «Роботи», відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. 1.2. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1).
Відповідно до п.3.1 договору договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає: 2 998 655,09 грн. без ПДВ.
У зв'язку з погодженням зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), сторони дійшли згоди внести зміни в план фінансування капітального ремонту коридору та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі за адресою: м. Київ пров. Аскольдів 3-а (коридор №15 (вздовж кабінетів №210-223) та кабінетів №210-223), а також пункт 3.1. Договору № 24-149 від 08.08.2024 і викласти його у наступній редакції: Договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає: 2 824 528,15 грн. без ПДВ.
Додатковою угодою №2 від 18.09.2024, відповідно до п. 3.2. Договору, в зв'язку зі зміною обсягів та складу робіт сторони дійшли згоди внести зміни в п.3.1 Договору № 24-149 від 08.08.2024 р. і викласти його у наступній редакції: 3.1. Договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає: 2 809 165,56 грн. без ПДВ.
Окрім того, згідно додаткової угоди №3 від 28.12.2024 договірна ціна капітального ремонту склала 1 203 037,11 грн.
Відповідно до п.2.1 договору № 24-149 від 08.08.2024 строк виконання робіт визначений цим Договором наступний: Початок робіт - з моменту укладання договору. Місце виконання робіт - м. Київ пров. Аскольдів 3-а. Термін виконання робіт - 120 календарних діб з моменту укладання Договору. Підрядником складається та погоджується з Замовником календарний графік виконання робіт. (Додаток № 2, що є невід'ємною частиною Договору.).
Відповідно до п.2.4. Договору, у зв'язку з виникненням обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт, додатковою угодою №3 від 04.12.2024 сторони внесли зміни в Календарний графік "Капітальний ремонт коридору та кабінетів другого поверху адміністративної будівлі Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3а.
Строк виконання робіт визначений цим Договором наступний: Початок робіт - з моменту укладання договору. Місце виконання робіт - м. Київ, пров. Аскольдів, 3а. Термін виконання робіт - до 25 грудня 2024 року.
Відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи за договором № 24-149 від 08.08.2024 у грудні 2024 року, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 05.12.2024 на суму 661 147,51 грн. та №2 від 11.12.2024 на суму 236125,45 грн., № 3 від 28.12.2024 на суму 305 764,14 грн.
За умовами договору № 24-163 від 18.09.2024 Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати за завданням Замовника послуги з аварійного поточного ремонту каналізаційної системи адміністративної будівлі Головного управління за адресою: м. Київ. пров. Аскольдів. 3-а, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах, встановлених цим Договором.
Згідно п.1.2. договору №24-163 об'єм, характер та вартість послуг, що будуть виконуватись Виконавцем, встановлюються дефектним актом, локальним кошторисом та договірною ціною до нього, які є невід'ємною частиною даного договору.
У додатковій угоді №1 від 28.12.2024 погоджено ціна договору, що склала 12846,74 грн. без ПДВ.
За умовами п.п.2.1-2.3 №24-163 Виконавець повинен надати Замовнику послуги (виконати роботи), якість яких відповідає умовам чинного законодавства, нормативно-технічним актам та санітарним нормам. Гарантія на надані послуги (виконані роботи) становить 1 рік з моменту підписання Сторонами акту надання послуг (виконання робіт). Послуги виконуються засобами та з матеріалів Виконавця, який гарантує відповідність якості матеріалів, виробів, що поставляються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам виробників, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, які засвідчують їх характеристики та якість.
Відповідно до п.5.1 договору № 24-163 від 18.09.2024 строк (термін) надання послуг: до 15.10.2024 року (включно).
Відповідач роботи за договором № 24-163 від 18.09.2024 виконав 28.12.2024, що підтверджується актом №1 від 28.12.2024 на суму 12 846,74 грн.
За договором № 24-185 від 25.10.2024 Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання додаткових робіт по капітальному ремонту коридору та кабінетів адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3а (коридор № 15 вздовж каб. 210-223 та кабінетів № 210-223), інші завершальні будівельні роботи), далі за текстом - «Роботи», відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. 1.2. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1).
Договірна ціна капітального ремонту визначається на основі кошторису, що невід'ємною частиною Договору і складає: 28 337,18 грн. без ПДВ (в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2024).
Строк виконання робіт згідно п.2.1 визначений цим Договором наступний: Початок робіт: з моменту укладання договору. Місце виконання робіт - м. Київ, пров. Аскольдів, 3а. Термін виконання робіт - 35 календарних діб з моменту укладання Договору.
Підрядником складається та погоджується з Замовником календарний графік виконання робіт, (додаток № 2, що є невід'ємною частиною Договору.) Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником (п.2.2).
Відповідач роботи за договором № 24-185 від 25.10.2024 виконав 05.12.2024, що підтверджується атом №1 від 05.12.2024 на суму 24246,55 грн. та №2 від 28.12.2024 на суму 4090,62 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем порушено свої договірні зобов'язання в частині строків виконання робіт, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договори як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.
Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
В якості доказів, що підтверджують виконання відповідачем робіт за договорами позивач долучив акти виконаних робіт №1 від 25.11.2024 р. на суму 405621,35 грн. та №2 від 28.12.2024 на суму 577 970,20 грн. за договором № 24-146 від 30.07.2024, №1 від 06.12.2024 на суму 222957,35 грн. за договором №24-126 від 11.07.2024, №1 від 28.12.2024 на суму 12 846,74 грн. за договором № 24-163 від 18.09.2024, №1 від 05.12.2024 на суму 24246,55 грн. та №2 від 28.12.2024 на суму 4090,62 грн. за договором № 24-185 від 25.10.2024, №1 від 05.12.2024 на суму 661 147,51 грн. та №2 від 11.12.2024 на суму 236125,45 грн., № 3 від 28.12.2024 на суму 305 764,14 грн. за договором № 24-149 від 08.08.2024.
Таким чином, з огляду на умови договорів з урахуванням додаткових угод, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем порушено визначені договором строки виконання підрядних робіт.
У пункті 7.3 Договору № 24-163 від 18.09.2024 сторони погодили, за порушення строків виконання зобов'язання Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з якої допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Окрім того, умовами договорів передбачено, за порушення строків виконання робіт, встановленого Договором, а так само в разі якщо Підрядник не розпочав виконання робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту, коли він повинен був їх розпочати, Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки відповідачем порушено виконання зобов'язання за укладеними між сторонами спору № 24-126 від 11.07.2024; № 24-146 від 30.07.2024; № 24-149 від 08.08.2024; № 24-163 від 18.09.2024; № 24-185 від 25.10.2024, позовні вимоги Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Павленка Сергія Олександровича 5 350,98 грн. - пені за договором № 24-126 від 11.07.2024; 7 513,61 грн. - пені за договором № 24-146 від 30.07.2024; 917,29 грн. - пені за договором № 24-149 від 08.08.2024; 950,66 грн. - пені та 899,27 грн. - штрафу за договором №24-163 від 18.09.2024; 122,73 грн. - пені та 169,73 грн. - пені за договором № 24-185 від 25.10.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Також Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області просило суд зазначити в рішенні суду про нарахування процентів річних та інфляційні втрати до дня ухвалення судового рішення.
Згідно з частиною 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Частині 10 статті 238 ГПК України кореспондують норми частин 11, 23 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
За загальним правилом, у справах про стягнення суд визначає конкретну суму до стягнення з відповідача у справі станом на момент ухвалення судового рішення за наслідками вирішення спору по суті.
Правила частини 10 статті 238 ГПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.
Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання.
Водночас такі повноваження суду є доволі обмеженими, оскільки суд не стягує конкретну суму відсотків або пені, а лише визначає їх порядок обрахунку; у цьому суд має керуватися не власним розсудом при виборі відсотків або пені, а визначати їх з огляду на матеріально-правові відносини між сторонами, з'ясовані ним за результатами судового розгляду; продовження нарахування таких відсотків або пені пов'язується винятково з фактом невиконання цього судового рішення та в разі його належного виконання право на таке нарахування припиняється.
Сформульовані в частині 10 статті 238 ГПК України приписи застосовуються лише у грошових зобов'язаннях та фактично ними передбачається продовження на майбутнє стягнення присуджених відсотків або пені до моменту виконання судового рішення. Тобто це не є самостійним видом санкції - судової неустойки, а це ті самі відсотки або пеня, що вже стягнув суд, але продовжені на наступний період часу (на майбутнє), протягом якого зобов'язання, підтверджене судовим рішенням, не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.
Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов'язання.
Правова мета приписів частини 10 статті 238 ГПК України передовсім полягає у наданні судові повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення. Така мета зазначених процесуальних норм національного законодавства, як стимулювання боржника, до своєчасного виконання судового рішення, є другорядною.
Зміст частини 10 статті 238 ГПК України про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє.
Під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, суд не має права зазначати в рішенні про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
Окремо суд зазначає, інфляційні нарахування, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.
Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.
При цьому, рішення суду не може прийматись на майбутнє, як застереження від будь-яких порушень, не може містити будь-яких умов, за яких воно буде виконуватись.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Ухвалення рішення на майбутнє, приймаючи за наявність неіснуюче порушення, прямо суперечить завданням судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для застосування вказаної норми ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (01010, м. Київ, пров. Аскольдів, буд. 3А, код ЄДРПОУ 20001792) 5 350 (п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 98 коп. - пені за договором № 24-126 від 11.07.2024; 7 513 (сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 61 коп. - пені за договором № 24-146 від 30.07.2024; 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 29 коп. - пені за договором № 24-149 від 08.08.2024; 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 66 коп. - пені, 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 27 коп. - штрафу за договором №24-163 від 18.09.2024; 122 (сто двадцять дві) грн. 73 коп. - пені, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн.73 коп. - пені за договором № 24-185 від 25.10.2024 та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про зазначення в рішенні суду щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат до ухвалення рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА