ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 лютого 2026 року Справа № 918/968/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
прокурор - Гіліс І.В.
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Грицай І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 (суддя Романюк Р.В.)
за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
до Зорянської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс"
про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи. Призначено у справі №918/968/25 комплексну судову земельно-технічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
- чи відповідає Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області (об'єднання земельних ділянок кадастровий номер 5624684900:16:000:0403 та кадастровий номер 5624684900:16:000:0369) нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за складом, змістом та правилами оформлення?
- чи відповідає рішення Зорянської сільської ради №2011 від 11 липня 2024 року "Про передачу в оренду земельної ділянки терміном на 49 року ТОВ "Плеяда Плюс" в частині надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" земельної ділянки площею 4,3680 га кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, з урахуванням розташованого на даній земельній ділянці нерухомого майна, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають не відповідності?
Проведення судової експертизи доручено Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне" (33000, м. Рівне, пр. Миру, 15, код ЄДРПОУ 25321706).
Зобов'язано сторони забезпечити судовому експерту безперешкодний доступ до об'єктів експертизи та надати на вимогу експерта додаткові матеріали, необхідні для проведення експертного дослідження.
Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 119-В, код ЄДРПОУ 39076632).
Попереджено експерта про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Зобов'язано Приватне підприємство - Фірма "Експерт-Рівне" (експерта) по завершенні експертизи подати висновок Господарському суду Рівненської області.
Матеріали справи №918/968/25 направлено до Приватного підприємства - Фірма "Експерт-Рівне" (33000, м. Рівне, пр. Миру, 15, код ЄДРПОУ 25321706).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 провадження у справі за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки зупинено до завершення експертного дослідження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням встановлених обставин справи, суті заявлених позовних вимог та предмету позову, для встановлення обставин, що входять до предмету доказування, а саме: відповідності Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зорянської сільської ради (об'єднання земельних ділянок кадастровий номер 5624684900:16:000:0403 та кадастровий номер 5624684900:16:000:0369) та відповідності рішення сільської ради №2011 від 11 липня 2024 року в частині надання в оренду ТОВ "Плеяда Плюс" земельної ділянки площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, з урахуванням розташованого на даній земельній ділянці нерухомого майна, нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, необхідні спеціальні знання, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалами, Рівненська окружна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі скасувати та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що предметом розгляду у справі №918/968/25 є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2024 року №7, укладеного між Зорянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс", а також зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" повернути у комунальну власність Зорянської територіальної громади в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423. Вказує, що підставою для передачі зазначеної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів стала заява ТОВ "Плеяда Плюс" від 28 червня 2024 року, у якій товариство послалося на наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності, а саме нежитлової будівлі майстерні загальною площею 248,4 кв. м та нежитлової будівлі - об'єкта столової, розташованих за адресою: вулиця Центральна, 160, село Голишів, Рівненський район, Рівненська область. При цьому апелянт зазначає, що площа переданої без проведення аукціону земельної ділянки більш ніж у 105 разів перевищує площу належних ТОВ "Плеяда Плюс" об'єктів нерухомого майна, а близько 99 % загальної площі земельної ділянки є вільною від забудови.
Водночас скаржник звертає увагу на те, що земельна ділянка площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, була сформована на підставі рішення Зорянської сільської ради від 29 березня 2024 року №1817 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту", яким надано дозвіл на замовлення відповідної технічної документації. Рішенням Зорянської сільської ради від 09 травня 2024 року №1907 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" затверджено технічну документацію щодо об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5624684900:16:000:0403 площею 3,7844 га та 5624684900:16:000:0369 площею 0,5836 га у земельну ділянку загальною площею 4,3680 га.
Апелянт зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624684900:16:000:0369 площею 0,5836 га, проєкт землеустрою щодо відведення якої було затверджено 30 січня 2024 року, розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ "Плеяда Плюс" на праві приватної власності, тоді як відведення цієї земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснювалося за рахунок земель запасу Зорянської сільської ради за відсутності відповідної заяви товариства. Разом з тим земельна ділянка з кадастровим номером 5624684900:16:000:0403 площею 3,7844 га була сформована у липні 2022 року з метою передачі її ТОВ "Плеяда Плюс" в оренду строком на один рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проведення земельних торгів у зв'язку з дією воєнного стану, при цьому на вказаній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.
З наведеного апелянт робить висновок, що об'єднання земельних ділянок відбулося 09 травня 2024 року, а вже 28 червня 2024 року ТОВ "Плеяда Плюс" подало заяву про передачу в оренду сформованої земельної ділянки площею 4,3680 га із посиланням на наявність на ній об'єктів нерухомого майна, які, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належать товариству з червня 2021 року.
За таких обставин скаржник вважає, що, приймаючи рішення про об'єднання земельних ділянок та знаючи про розташування на одній із них нерухомого майна, Зорянська сільська рада діяла в інтересах ТОВ "Плеяда Плюс", а не в інтересах територіальної громади як власника земель комунальної власності, інтереси якої полягають у доцільному, економному та ефективному використанні майна.
Крім того, апелянт зазначає, що підставою для задоволення позовних вимог є не лише істотне перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, а й передача цієї ділянки без проведення земельних торгів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто для здійснення комерційної діяльності, спрямованої на вирощування сільськогосподарської продукції з метою її подальшого продажу.
Апелянт також зазначає, що з матеріалів проєкту землеустрою та технічної документації із землеустрою чітко вбачається конфігурація розміщення об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці, їх фактичні межі та площа, а співвідношення площі об'єктів нерухомості до загальної площі наданої земельної ділянки свідчить про їх очевидну неспівмірність, яка не потребує спеціальних знань та призначення судової експертизи. Натомість надмірна площа земельної ділянки додатково підтверджує, що її передача була здійснена з метою провадження комерційної діяльності, а не для обслуговування наявного майна.
Водночас прокурор зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що питання щодо відповідності технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за складом, змістом і правилами оформлення не стосується предмета спору та не має значення для його вирішення по суті, оскільки позовна заява не містить посилань на невідповідність такої документації зазначеним нормативним вимогам, а звернення прокурора до цієї документації здійснювалося виключно в контексті доцільності, економності та ефективності використання комунального майна.
Крім того, скаржник наголошує, що питання щодо відповідності рішення Зорянської сільської ради від 11 липня 2024 року №2011 вимогам земельного законодавства та іншим нормативним актам у частині передачі земельної ділянки в оренду з урахуванням розташованого на ній нерухомого майна стосується правової оцінки дій органу місцевого самоврядування, що належить до виключної компетенції суду та виходить за межі завдань земельно-технічної експертизи, визначених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року у справі №918/968/25 залишено без руху апеляційну скаргу Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2422,4 грн.
30 грудня 2025 року від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2026 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Філіпової Т.Л., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 січня 2026 року у справі №918/968/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на "04" лютого 2026 р. об 10:20 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2026 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Маціщук А.В. внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний склад суду: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2026 року у справі №918/968/25 апеляційну скаргу Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.
03 лютого 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство вважає ухвали суду від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування - відсутніми. Відповідач зазначає, що в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підставою для передачі ТОВ "Плеяда Плюс" в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки площею 4,3680 га з кадастровим номером 5624684900:16:000:0423 була наявність у товариства права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю майстерні загальною площею 248,4 кв.м та нежитлову будівлю (об'єкт столової) загальною площею 169,3 кв.м. Позивач зазначає, що відповідно до технічної документації вказані об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці №2 з кадастровим номером 5624684900:16:000:0369 площею 0,5836 га, тоді як земельна ділянка №1 з кадастровим номером 5624684900:16:000:0403 площею 3,7844 га є вільною від забудови. При цьому площа земельної ділянки, переданої в оренду без проведення аукціону, більш ніж у 105 разів перевищує площу належного ТОВ "Плеяда Плюс" нерухомого майна. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про те, що дійсною метою отримання ТОВ "Плеяда Плюс" земельної ділянки площею 4,3680 га на позаконкурентних засадах було не обслуговування та експлуатація наявних будівель, а здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці. У зв'язку з цим позивач вважає, що передача в оренду земельної ділянки, 99 % якої є вільною від забудови, без проведення земельних торгів суперечить вимогам статей 124, 127, 128, 134 Земельного кодексу України.
Відповідач-2 заперечує проти доводів заявленого позову та зазначає, що особа, яка набула право власності на об'єкти нерухомого майна, має право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування таких об'єктів. У зв'язку з цим, на думку відповідача-2, при вирішенні спору підлягають дослідженню обставини щодо фактичної площі, зайнятої будівлями, а також площі земельної ділянки, необхідної для їх належного обслуговування, з метою визначення тієї частини земельної ділянки, на яку може перейти право користування до відповідача-2.
Крім того, відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду. Так, у постанові від 07 травня 2024 року у справі №910/11383/23 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, зайнятою об'єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання передачі земельної ділянки незаконною та задоволення відповідного позову. Неспівмірність такої площі має бути належним чином доведена позивачем із урахуванням конкретних обставин справи. Також у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №922/461/21 наголошено, що ключову роль у вирішенні питання раціонального чи нераціонального використання земельної ділянки відіграє проєкт землеустрою (технічна документація із землеустрою), за яким земельну ділянку було сформовано та відведено у користування, оскільки саме в такій документації враховуються всі особливості формування ділянки. Верховний Суд звертає увагу на те, що з огляду на специфіку місцевості, вид господарської діяльності, логістичні параметри, санітарні, технологічні та інші чинники, площа земельної ділянки, у тому числі її геометричні розміри, може об'єктивно перевищувати площу об'єктів нерухомості, розміщених на ній, що саме по собі не свідчить про незаконність її надання у користування.
Безпосередньо в судовому засіданні 04 лютого 2026 року прокурор та представник відповідача 2 повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №7 від 19 липня 2024 року, укладеного між Зорянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" та про зобов'язання ТОВ "Плеяда Плюс" повернути у комунальну власність Зорянської територіальної громади в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423.
Підставами позову прокурора є незаконна передача Зорянською сільською радою в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" земельної ділянки комунальної власності площею 4,3680 га без проведення обов'язкових земельних торгів. Оспорювані рішення органу місцевого самоврядування та укладений на їх підставі договір оренди прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки виняток щодо надання земельної ділянки без конкурентної процедури застосовано безпідставно. Наявність у відповідача об'єктів нерухомого майна могла слугувати підставою для отримання земельної ділянки поза конкурсом лише в межах, необхідних для їх обслуговування та експлуатації, однак фактично передана земельна ділянка у понад сто разів перевищує площу таких об'єктів, при цьому переважна її частина є вільною від забудови та використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За таких обставин передача спірної земельної ділянки не відповідала меті обслуговування нерухомого майна, здійснена не в інтересах територіальної громади та з порушенням принципів пропорційності й єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній об'єктів, у зв'язку з чим договір оренди підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню у комунальну власність.
13 листопада 2025 року до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" надійшло клопотання про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи, в якому просить суд призначити у справі №918/968/25 комплексну судову земельно-технічну експертизу; на вирішення комплексної земельно-технічної експертизи поставити наступні питання: 1) Чи відповідає Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області (об'єднання земельних ділянок кадастровий номер 5624684900:16:000:0403 та кадастровий номер 5624684900:16:000:0369) нормативним документам з питань землеустрою та землекористування станом на 2024 рік за складом, змістом та правилами оформлення? 2) Чи обґрунтовано надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" земельної ділянки площею 4,3680 га кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, з урахуванням розташованого на даній земельній ділянці нерухомого майна, а також державних будівельних норм, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів з питань планування і забудови територій? проведення експертизи доручити Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне" (м. Рівне, пр. Миру, 15, код ЄДРПОУ 25321706).
В обґрунтування клопотання про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи відповідач зазначив про необхідність досліджувати обставину, яка саме площа зайнята будівлями та яка саме площа необхідна для їх обслуговування, а в загальному, на яку саме площу земельної ділянки може перейти право до відповідача - ТОВ "Плеяда Плюс". Зважаючи на предмет та підставу позовних вимог, а також в розрізі заперечень сторін щодо площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування спірного об'єкта нерухомості, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (саме висновок судової експертизи), котрі б вказували про розмір земельної ділянки, яка (враховуючи знаходження на земельній ділянці нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу - ТОВ "Плеяда Плюс") необхідна для обслуговування нерухомого майна. Предмет спору безпосередньо пов'язаний із розміром земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, яка була передана в оренду без проведення земельних торгів. Встановлення фактичної площі та меж необхідної ділянки можливе лише з використанням спеціальних знань, оскільки з наявних у справі доказів неможливо встановити обставину визначення площі земельної ділянки, яка перевищує площу об'єкта. За наведених обставин заявленого позову, ключовою обставиною, яка підлягає встановленню, є доцільність передачі відповідачу-ТОВ "Плеяда Плюс" у власність земельної ділянки площею 4,3680 га для обслуговування нерухомого майна.
19 листопада 2025 року до Господарського суду Рівненської області від Керівника Рівненської окружної прокуратури надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому прокурор вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а призначення у даній справі судової експертизи є недоцільним, оскільки не матиме значення для правильного вирішення спору по суті. В матеріалах справи № 918/968/25 наявні достатні докази для встановлення фактичних обставин, що стосуються предмета спору, що не потребує спеціальних знань, у сфері іншій ніж право. Вказане свідчить про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях та призначення експертизи.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням встановлених обставин справи, суті заявлених позовних вимог та предмету позову, для встановлення обставин, що входять до предмету доказування, необхідні спеціальні знання, у зв'язку із чим суд призначив судову земельно-технічну експертизу.
Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.
За приписами частини 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотання учасникам справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Аналіз перелічених вище норм Господарського процесуального законодавства дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Системний аналіз частини першої статті 101 ГПК України та частини першої статті 99 ГІІК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.
Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.
При цьому за змістом частини другої статті 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.
Аналогічний правовий висновком викладено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №910/1668/19.
Також судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Тобто предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Колегія суддів зауважує, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
Як убачається з матеріалів справи №918/968/25, предметом спору є перевірка правомірності рішень органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів, а також відповідність таких рішень та укладеного на їх підставі договору оренди вимогам Земельного кодексу України та інших актів законодавства. Вирішення спору зводиться до з'ясування правових підстав надання земельної ділянки без конкурентної процедури, меж застосування винятків, передбачених статтею 134 Земельного кодексу України.
У судовому засіданні 04 лютого 2026 року колегією суддів з'ясовано характер позовних вимог прокурора. Прокурор пояснила, що предметом оскарження у даній справі є договір оренди земельної ділянки від 19 липня 2024 року №7, укладений між Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс", а також заявлена вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" повернути у комунальну власність Зорянської територіальної громади в особі Зорянської сільської ради земельну ділянку площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, як правового наслідку визнання зазначеного договору недійсним.
Водночас призначена судом першої інстанції судова експертиза спрямована на встановлення обставин, які самі по собі не є визначальними для вирішення спору по суті та не входять до предмета доказування у даній справі, оскільки оцінка правомірності оспорюваних рішень здійснюється з урахуванням їх відповідності вимогам законодавства та правової природи спірних правовідносин, а не шляхом з'ясування технічних чи спеціальних характеристик, що не мають самостійного значення для надання правової оцінки.
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи наявні всі докази, які існували на момент прийняття оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування та укладення договору оренди, а встановлення й оцінка таких доказів не потребують залучення спеціальних знань, оскільки належать до повноважень суду при здійсненні правової оцінки обставин справи.
Суд першої інстанції, призначаючи експертизу, не навів належних мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, а також не обґрунтував, з яких підстав відповідні обставини неможливо встановити судом самостійно на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши висновки місцевого суду в сукупності з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поставлені на вирішення експертизи питання не стосуються предмета спору у даній справі.
Зі змісту ухвали про призначення експертизи не вбачається, яке процесуальне значення для вирішення спору по суті мають відповіді на поставлені судом питання, а також які саме обставини суд має намір встановити за результатами експертного дослідження.
Так, на вирішення експертизи поставлено питання щодо відповідності технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок кадастрові номери 5624684900:16:000:0403 та 5624684900:16:000:0369 нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за складом, змістом та правилами оформлення. Водночас суд не зазначив, яким чином можливі висновки експерта з цього питання впливають на встановлення правомірності або неправомірності оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування, а також які юридично значимі обставини мають бути підтверджені або спростовані такими висновками.
Аналогічно, поставивши на вирішення експертизи питання щодо відповідності рішення Зорянської сільської ради №2011 від 11 липня 2024 року вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, суд першої інстанції фактично поклав на експерта обов'язок надати правову оцінку рішенню органу місцевого самоврядування, що виходить за межі повноважень експерта та належить до виключної компетенції суду.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що зазначене питання за своїм змістом стосується правової оцінки дій органу місцевого самоврядування та законності прийнятого ним рішення, а отже, належить до виключної компетенції суду і виходить за межі завдань судової земельно-технічної експертизи.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі № 922/2716/17, встановлення обставин, які належать до предмета доказування, може здійснюватися із залученням спеціальних знань експерта лише щодо фактичних обставин і не може містити в собі правову оцінку, тлумачення або застосування норм права, оскільки такі питання належать до компетенції суду.
Верховний Суд у подальшій практиці неодноразово наголошував, що судова експертиза призначається виключно у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування, та не може підміняти собою оцінку доказів або правову кваліфікацію спірних правовідносин (постанови Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі №917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі №927/110/18, від 26 жовтня 2022 року у справі №904/5077/21, від 06 лютого 2024 року у справі № 910/12661/22).
Неприпустимим є постановлення перед судовим експертом питань, вирішення яких не спрямоване на встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування, а також питань, які передбачають перевірку відповідності рішень органів влади вимогам законодавства, оскільки такі питання є правовими за своєю природою та не потребують спеціальних знань у сфері землеустрою.
Колегія суддів звертає увагу, що спірна земельна ділянка площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423, передана відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не для обслуговування та експлуатації розташованих на ній будівель і споруд. Таким чином, цільове призначення земельної ділянки не пов'язане з використанням нерухомого майна, наявність якого покладена відповідачем в обґрунтування отримання земельної ділянки без проведення земельних торгів.
За таких обставин з'ясування відповідності технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, так само як і встановлення відповідності рішення Зорянської сільської ради №2011 від 11 липня 2024 року вимогам земельного законодавства, не потребує застосування спеціальних знань, оскільки ключовим для вирішення спору є правова оцінка підстав передачі земельної ділянки саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не визначення технічних характеристик землевпорядної документації.
Апеляційний суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Колегія суддів також враховує засади господарського судочинства, визначені статтями 13 та 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Саме сторони визначають предмет і підстави своїх вимог та заперечень, обсяг доказів, на які вони посилаються, а суд не вправі виходити за межі заявленого спору та підміняти волевиявлення сторін щодо способів захисту їхніх прав.
Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, не оспорює користування земельною ділянкою під розташованими на ній будівлями та спорудами, не заявляє вимог про витребування такої земельної ділянки з чужого незаконного володіння та не порушує питання про припинення права користування землею з огляду на розміщення на ній нерухомого майна.
Натомість заявлені позовні вимоги зводяться виключно до застосування наслідків недійсності договору у вигляді реституції, що, у розумінні цивільного та земельного законодавства, має інший правовий характер і не потребує встановлення обставин щодо правомірності користування земельною ділянкою для обслуговування будівель і споруд.
За таких обставин призначення судом першої інстанції експертизи з питань, пов'язаних із фактичним користуванням земельною ділянкою під об'єктами нерухомості або з технічною оцінкою землевпорядної документації, виходить за межі предмета та підстав заявленого позову, що є несумісним із засадами диспозитивності та змагальності господарського процесу.
Крім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 провадження у справі за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки зупинено до завершення експертного дослідження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.
З даного приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Дане право кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01 червня 2006 року у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI).
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява N 45751/10).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
Аналіз статті 228 ГПК України засвідчує, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об'єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим.
Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи.
Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не наведено мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями у певній галузі.
За приписами статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвала Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 таким вимогам не відповідає, оскільки суд достатньо формально підійшов до призначення експертизи у справі.
Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової експертизи з питань, що винесені судом на її вирішення, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи скасування ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для подальшого зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим ухвала про зупинення провадження у справі також підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційна скарга Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 підлягає задоволенню, а ухвали - скасуванню, справу слід направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 задовольнити.
Ухвали Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у справі №918/968/25 скасувати. Справу передати на продовження розгляду до Господарськог суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №918/968/25 повернути до Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "06" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.